Рішення № 8508326, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/47925.02.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет "Заріна"

До           Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми "Астейс"

Про                    стягнення 6 115,89 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Федоренко Л.Б. (довіреність № 15 від 21.12.2009р.)

Від відповідача:          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаркет "Заріна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми "Астейс" 6000,00 грн. основного боргу, 101,09 грн. пені, 14,80 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.02.2010р. в судовому засіданні Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаркет "Заріна" надав суду клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми "Астейс" 6000,00 грн. основного боргу, 101,09 грн. пені, 306,00 грн. збитків від інфляції, 14,80 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаркет "Заріна" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" отримав борошно першого ґатунку (далі - товар) в кількості 4 (чотири) тони на загальну суму 7200,00 грн., що підтверджується накладною № 0013/10 від 14.10.2008р. та довіреністю серії ЯОИ № 829482 від 14.10.2008р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 1200,00 грн.

23 вересня 2009 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу вих. № 8 від 23.09.2009р. на суму 6000,00 грн., яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 6000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 306,00 грн., 3% річних - 14,80 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 306,00 грн. та 3% річних в розмірі 14,80 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару в розмірі 101,09 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, а правочин вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В зв’язку з тим, що сторонами не укладалося письмового правочину для забезпечення виконання зобов’язання вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати товару в розмірі 101,09 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничої фірми "Астейс" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 107/2; код ЄДРПОУ 21460289; р/р 26002301331728 в Дніпровському відділенні ПІБ м. Київ, МФО 322142; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаркет "Заріна" (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 12-А, приміщення 31; поштова адреса: 16500, Чернігівська обл., м. Бахмач, вул. Б.Хмельницького, 23; код ЄДРПОУ 36087589; р/р 260043013326 в АТ "Європейський газовий банк", МФО 380430) 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 306 (триста шість) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 14 (чотирнадцять) грн. 80 коп. 3% річних, 100 (сто) грн. 39 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Рішення надіслати сторонам.

6.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець