Рішення № 85083098, 15.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 жовтня 2019 р. Справа № 120/2318/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Ніконової Тетяни Василівни,

представника позивача Спесивцева Вадима Валерійовича ,

представника відповідача Карташова Олексія Віталійовича ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суд надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0013391305 та №0013401305, що прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області 23 квітня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ОСОБА_3 належних сум податків до державного бюджету податковим органом виявлено порушення, на підставі яких 23 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0013391305 та №0013401305.

Нараховуючи податкові зобов`язання, відповідач виходив із того, що прощена (анульована) позивачу сума боргу в розмірі 2178931,01 гривні є додатковим благом в розумінні Податкового кодексу України, а тому ОСОБА_3 повинен був відобразити у податковій декларації про майновий стан і доходи платника податків за 2016 рік вказану суму та сплатити податки.

Позивач не погоджується із прийнятими податковими рішеннями, оскільки не вважає прощену суму боргу додатковим благом, адже сума в розмірі 2178931,01 гривні включає в себе як залишок заборгованості за кредитом, так і не сплачені відсотки та пеню. Окрім того, на думку позивача, податковий орган, приймаючи рішення, не врахував приписів пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Ухвалою від 23 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 12 серпня 2019 року.

13 серпня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що згідно з відомостями, що містяться у базі даних фіскального органу, позивач у 2016 році отримав дохід у вигляді додаткового блага у розмірі 2178931,01 гривню від товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна". Після надісланого до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" запиту Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області отримало підтвердження цієї інформації. Отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага знайшло підтвердження також в ході документальної позапланової перевірки. У зв`язку із виявленими в ході перевірки порушеннями прийнято податкові повідомлення-рішення №0013391305 та №0013401305, якими донараховано грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

12 вересня 2019 року представником Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області подано клопотання про заміну відповідача його правонаступником, яким є Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області, за результатами розгляду якого 12 вересня 2019 року суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою задовольнив клопотання та замінив Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області його правонаступником в особі Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року у товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" витребувано: інформацію щодо анулювання (прощення) ОСОБА_3 боргу в розмірі 2178931,01 гривень за кредитним договором №ML-В02/046/2008 від 14 травня 2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_3 , окремо вказавши складові такого боргу: основний борг (тіло кредиту), відсотки за користування кредитом, пеня тощо; інформацію щодо складових суми 2000000 гривень, що була сплачена ОСОБА_3 на виконання угоди від 03 березня 2016 року про врегулювання боргу до кредитного договору №ML-В02/046/2008 від 14 травня 2008 року, окремо визначивши елементи цієї суми: основний борг (тіло кредиту), відсотки за користування кредитом, пеня тощо; належним чином засвідчену копію кредитної документації (справи) боржника ОСОБА_3 по кредитному договору №ML-В02/046/2008 від 14 травня 2008 року, укладеного між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_3 .

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 15 жовтня 2019 року, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Натомість, представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

14 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №ML-B02/046/2008. Згідно з умовами цього договору банк зобов`язується надати позивачу кредит у розмірі 2500000 доларів США. Водночас, позивач зобов`язується прийняти вказані кошти та повернути їх банку в порядку та на умовах, визначених в договорі, не пізніше 19 травня 2021 року.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10 грудня 2010 року акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» право вимоги боргових зобов`язань за вказаним вище кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням позивачем умов кредитного договору товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося з позовом до Вінницького міського суду Вінницької області щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Так, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором №ML-B02/046/2008 від 14 травня 2008 року станом на 22 вересня 2014 року в сумі 310323, 79 доларів США, що становить еквівалент 4168931,00 гривень і складається з: залишку заборгованості за кредитом - 265261,70 доларів США, що на дату розрахунку еквівалентно 3563560,90 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 45062,09 доларів США, що станом на дату розрахунку становить 605370, 11 гривень; також стягнуто пеню в сумі 10000 гривень.

03 березня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_3 укладено угоду про врегулювання боргу до кредитного договору №ML-B02/046/2008 від 14 травня 2008 року. Згідно з умовами цієї угоди ОСОБА_3 зобов`язується до 03 березня 2016 року включно погасити боргові зобов`язання в розмірі 2000000 гривень та витрати кредитора на ведення претензійно-позовної роботи в розмірі 3775,80 гривень. За умови належного виконання ОСОБА_3 умов цієї угоди сторони домовились: скасувати всю суму пені та штрафів, що були нараховані до моменту укладання цієї угоди; припинити претензійно-позовну роботу по стягненню боргових зобов`язань за кредитним договором, а рішення суду вважати виконаним; товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 2178931,01 гривень і ОСОБА_3 буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання в повному обсязі.

З метою перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ОСОБА_3 належних сум податків до державного бюджету у період з 20 по 26 лютого 2019 року головним державним ревізором-інспектором Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку.

За результатами проведеної перевірки 01 березня 2019 року складено акт №739/1305/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано виявлені порушення. Так, у акті перевірки йдеться про те, що в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_3 занижено загальний річний оподатковуваний дохід в сумі 2178931,01 гривень. Із листа товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" від 09 жовтня 2018 року та копії угоди про врегулювання боргу до кредитного договору №ML-B02/046/2008 від 14 травня 2008 року слідує, що сума отриманого ОСОБА_3 додаткового блага (прощеного боргу) складає 2178931,01 гривень. У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення: частини "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого ОСОБА_3 занижено загальний річний оподатковуваний дохід на суму 2178931,01 гривень, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 392207,58 гривень; підпунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано військовий збір в сумі 32683,96 гривень.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області 23 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0013391305, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 392207,58 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 98051,89 гривень, та № НОМЕР_2 , яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 32683,96 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8170,99 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості адміністрування податку на доходи фізичних осіб визначені розділом IV Податкового кодексу України (надалі - ПК України; підлягає застосуванню редакція, чинна на момент проведення перевірки).

Відповідно до статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Згідно з абзацами 2 та 3 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.54, 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні; додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до положень пункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відтак, зміст наведених норм свідчить про те, що сума кредиту, прощена (анульована) банківською чи фінансовою установою, збільшує дохід особи, що брала кредит, і включається в її оподатковуваний дохід. Водночас, сума відсотків, нарахованих за користування кредитом, комісій, та/або штрафних санкцій (пені), не є доходами, які призводять до приросту показників майнового стану платника податку.

Отже, у разі прощення (анулювання) відсотків, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом, й за прострочення виконання грошового зобов`язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом.

Однак, судом встановлено, що ані у акті перевірки, ані у листі товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» вих. №8443 від 03 жовтня 2018 року, ані в угоді про врегулювання боргу від 03 березня 2016 року до кредитного договору №ML-B02/046/2008 від 14 травня 2008 року не визначено складові суми, що прощена (анульована) ОСОБА_3 товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

З метою визначення складових суми в розмірі 2178931,01 гривень, що була прощена (анульована) ОСОБА_3 , судом витребовувалась у товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відповідна інформація. Проте, ухвала суду від 12 вересня 2019 року так і залишилась невиконаною.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що податковим органом необгрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, адже під час перевірки головним державним ревізором-інспектором Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області не встановлено складових суми в розмірі 2178931,01 гривень, що була прощена (анульована) ОСОБА_3 , тобто, не було з`ясовано чи в цю суму входить лише основна сума боргу (кредиту), чи до неї також включено суми відсотків, штрафів (пені).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач не довів правомірність прийнятих податкових рішень, а відтак такі слід визнати протиправними.

Окрім того, варто звернути увагу на наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" № 321-VIII від 9 квітня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу 1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».

В ході судового розгляду суд встановив, що взаємовідносини позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг" по кредитному договору від 14 травня 2008 року припинились 03 березня 2016 року після підписання між позивачем та кредитором угоди про врегулювання боргу, якою прийнято рішення про анулювання позивачу кредитної заборгованості у сумі 2178931,01 гривень. Саме з цієї суми доходу відповідач визначив грошові зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 490259,47 гривень та з військового збору на загальну суму 40854,95 гривень.

Однак, при цьому відповідач безпідставно не застосував положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України та не врахував, що до додаткового блага платника податків не включається сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що станом на 01 січня 2014 року не була погашена, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.

Таким чином, при анулюванні (прощенні) суми основного боргу, що виникла до 01 січня 2014 року і не була погашена до цієї дати, базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є додаткове благо платника податку, до якого належить сума основного боргу платника податку за фінансовим кредитом в іноземній валюті (сума боргу за тілом кредиту), яка не погашена до 1 січня 2014 року та яка перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, яка прощена за самостійним рішенням кредитора, за мінусом різниці між сумою такого основного боргу в іноземній валюті, що визначається за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року.

Відтак, з метою правильного визначення бази оподаткування та, відповідно, сум грошового зобов`язання, що підлягають сплаті позивачем у зв`язку з отриманням доходу у вигляді додаткового блага, контролюючий орган повинен був перевірити отриману податкову інформацію та з`ясувати, зокрема, чи мав позивач суму основного боргу за кредитом перед банком, із неї яка сума основного боргу перед банком не була погашена позивачем станом на 01 січня 2014 року; яка сума основного боргу анульована (прощена) банком, із неї яка сума анульованого (прощеного) основного боргу, що не була погашена позивачем станом на 01 січня 2014 року; еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню за офіційним курсом НБУ, із неї: еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях, що не була погашена позивачем станом на 01 січня 2014 року, на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та еквівалент анульованої (прощеної) у доларах США суми основного боргу у гривнях, що не була погашена позивачем станом на 01 січня 2014 року; різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.

Однак, відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються, не було враховано приписів пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до невірного обрахування сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Як наслідок, до складу загального річного оподатковуваного доходу позивача за 2016 рік було включено всю суму прощеного боргу, в тому числі суму, що відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України не вважаються додатковим благом.

З огляду на встановлені обставини прийняті податковим органом 23 квітня 2019 року податкові рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статтей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 5311,15 гривень, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору від 09 липня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 5311,15 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області.

У зв`язку із викладеним та керуючись статтями 5, 9, 72-78, 90, 139, 194, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0013391305 та №0013401305, що прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області 23 квітня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на користь ОСОБА_3 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 5311 (п`ять тисяч триста одинадцять) гривень 15 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (місцезнаходження: 21001, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43142454)

Повний текст рішення складено 21.10.19

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович