Рішення № 8508178, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/52719.01.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автошик»

до акціонерного страхового товариства „Вексель”

про стягнення 179816,83 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Даценко П.Є. – представник за довіреністю № б/н від 15.12.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошик»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до акціонерного страхового товариства „Вексель” про стягнення 179816,83 грн. заборгованості на підставі рахунків-фактур та відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи, з яких 112509,40 грн. –сума основного боргу, 10537,95 грн. –пеня за прострочення платежу, 3 % річних в сумі 4107,80 грн, інфляційні в сумі 52661,69 грн..

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/527 і призначено до розгляду на 12.10.2009 року.

У судове засідання 12.10.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/527 не виконав, через загальний відділ діловодства подав телеграму про неможливість забезпечити присутність представника в судовому засіданні.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 23.07.2009 року не виконав, подав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 30.11.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 30.11.2009 року представник позивача не з’явився, через загальний відділ діловодства подав документи по справі.

Представник відповідача вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/527 не виконав.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 19.01.2010 року у зв’язку з неявкою представника позивача в судове засідання.

У судове засідання 19.01.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/527 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали від 30.11.2009 року, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Протягом 2007-2008 років за взаємною домовленістю сторін позивач приймав до виконання замовлення відповідача на ремонт автотранспортних засобів страхувальників, які отримали пошкодження внаслідок настання страхового випадку.

Відповідно до п.8 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу від 11.11.2002 № 792, послуги з технічного обслуговування і ремонту ДТЗ чи його складових частин надаються Замовникові за письмовим договором чи за усною угодою.

Згідно з Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів по кожному окремому замовленню відповідача позивачем складались калькуляції вартості робіт та виставлявся рахунок-фактура, який надавався відповідачу.

Виконані роботи передавались відповідачу за актами здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу від 11.11.2002 № 792, розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є акт виконаних робіт, квитанція про оплату робіт, рахунок-фактура, податкова накладна.

Таким чином, суд приходить до висновку, щовідповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, отже за своєю правовою природою є відносини, що випливають з договору підряду.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір підряду, за яким позивач (підрядник) зобов’язався виконати певну роботу за завданням відповідача (замовника), а відповідач (замовник) зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За період з 27.02.07 по 30.09.08 позивач передав відповідачу роботи за актами здачі-приймання виконаних робіт № СФ-0000471, СФ-0000521, СФ-0000974, СФ-0001073, СФ-0001415, СФ-0001464, СФ-0001688, СФ-0001792, СФ-0001958, СФ-0001959, СФ-0002045, СФ-0002056, СФ-0002058, СФ-0002071, СФ-0002121, СФ-0002277, СФ-0002319, СФ-0002330, СФ-0002373, СФ-0002471, СФ-0002476, СФ-0002690, СФ-0002898, СФ-0002911, СФ-0002968, СФ-0003231, СФ-0000028, СФ-0000299, СФ-0000422, СФ-0000479, СФ-0000681, СФ-0000921, СФ-0001588, СФ-0001717, СФ-0002206 на загальну суму 230494,16 грн.

Відповідач, підписуючи акти здачі-приймання виконаних робіт, погодився з заявленою позивачем вартістю виконаних робіт, що підлягає сплаті.

Відповідач виконані роботи оплатив частково в розмірі 117984,76 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача.

10.04.2009 року позивач рекомендованим листом надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату боргу в розмірі 112509, 40 грн. протягом п’яти днів з дня отримання претензії. Однак вказана вимога позивача залишилася без відповіді та виконання відповідача.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач (боржник) повинен був виконати свій обов’язок до 17.04.2009 року включно. В зазначений термін відповідач не виконав зобов’язань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 112509,40грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Матеріали справи підтверджують, що відповідач допустив прострочення оплати виконаних позивачем робіт починаючи з 18.04.2009 року (тобто через сім днів з моменту пред’явлення вимоги про сплату заборгованості).

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволення частково в сумі 638,07 грн. за період з 18.04.2009 року по 25.06.2009 року, за розрахунком суду:

112509,40грн. х 3/100/365 х 69 днів = 638,07 грн.

з яких 112509,40грн - сума основного боргу,

69 –кількість прострочених днів з оплати виконаних робіт, враховуючи момент пред’явлення вимоги позивачем та період, за який позивач нараховує 3 % річних.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 638,07 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахуваньпідлягають задоволення частково в сумі 1693,27 грн. за період з 18.04.2009 року по 25.06.2009 року, за розрахунком суду:

112509,40 грн. х 100,5% (інд. інфляції за травень 2009) х 101,1% (інд. інфляції за червень 2009) =114202,67 грн.

114202,67 грн. –112509,40 грн. = 1693,27 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 10537,95 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Позивачем не надано суду доказів досягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо встановлення розміру пені за порушення зобов’язань.

Крім того, за змістом ст. ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, умови укладеного між сторонами договору не містять домовленості сторін щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 649,76 грн., на відповідача –1148,41 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 113,40 грн., на відповідача –201,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з акціонерного страхового товариства „Вексель” (03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, код ЄДРПОУ 20031391) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автошик»(02093 м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 30369397) заборгованість в сумі 112509 (сто дванадцять тисяч п’ятсот дев’ять) грн. 40 коп., 3 % річних в сумі 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 07 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 1693 (одна тисяча шістсот дев’яносто три) грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1148 (одна тисяча сто сорок вісім) грн. 41 коп. та 201 (двісті одна) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 01.03.2010 року.