Ухвала суду № 8508053, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 12/258-33/7202.12.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши скаргу відкритого акціонерного товариства "Родовід банк" на дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві

стягувач приватне підприємство "Основа К"

Представники сторін:

від скаржника : Хіцевич О.Ю. –представник за довіреністю № 567 від 19.11.2009 року;

від стягувача: не з’явився;

від ВДВС: не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство "Родовід банк" звернулося до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві.

Згідно із поданою скаргою скаржник просить скасувати постанову про накладення арешту на кошти, винесену 20.05.2009 року відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, якою накладено арешт на кореспондентські рахунки ВАТ "Родовід банк".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 року розгляд скарги відкритого акціонерного товариства "Родовід банк" на дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві призначено на 10.11.09 о 11:35.

Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009, у зв'язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року судове засідання призначено на 02.12.2009 рік.

В судовому засіданні 02.12.2009 року представник скаржника підтримав подану скаргу від 26.05.2009 року на дій відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиція у м. Києві.

Представники стягувача та відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиція у м. Києві в судове засідання не з’явилися, будь-яких клопотань не направляли.

Дослідивши доводи поданої скарги, Господарський суд м. Києва вважає подану скаргу відкритого акціонерного товариства "Родовід банк" на дії відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону України “Про виконавче провадження”; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках (стаття 18 Закону).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.6 статті 30 Закону України “Про виконавче провадження” якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Так, у зв’язку з несплатою боржником та не виконанням рішення суду в добровільному порядку, 20.05.2009 відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, керуючись приписами статей 5, 50 та 55 Закону України “Про виконавче провадження”, виніс постанову про накладення арешту на кошти, відповідно до якої наклав арешт на кошти на всіх відкритих рахунках, які належить ВАТ «Родовід Банк», код ЄДРПОУ 14349442 в межах суми 909 118, 00 грн. та знаходяться у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, кор. рах. №32008171201.

Суд не погоджується з твердженням скаржника про те, що вищезазначена постанова винесена з порушення вимог абз. 6 ч.3 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” та статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»щодо накладення арешту на кореспондентський рахунок ВАТ «Родовід Банк».

Оскільки, відповідно ч.3 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Також, відповідно до листа Національного банку України від 25.10.2001 року № 18-211/3950 «Про порядок накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків»постановами державного виконавця можливе накладення арешту лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, в конкретно визначеній сумі.

Як вбачається з постанови про накладення арешту на кошти від 20.05.2009 року державним виконавцем було накладено арешт на кошти на кореспондентських рахунках, а не на самі кореспондентські рахунки та визначену конкретну суму.

Суд погоджується з твердженням скаржника про те, постанова про накладення арешту на кошти від 20.05.2009 винесено з порушенням вимог Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом №74/5 від 15.12.1999 Міністерства юстиції України, оскільки вона не відповідає формі, що встановлена додатком № 36 зазначеної інструкції, а саме: в постанові відсутнє посилання на статтю 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та в резулятивній частині даної постанови не зазначено право на оскарження постанови та суд в якій необхідно звернутися.

Крім того, Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві не вірно вказано найменування стягувача, а саме: ПП «Основа»замість ПП «Основа К».

Також, при винесенні вказаної Постанови ВДВС не було враховано, що постановою Правління Національного Банку України від 13.03.2009 № 138 «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритого акціонерного товариства "Родовід банк" у Банку призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 16.03.2009 до 15.03.2010.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції на момент винесення постанови на накладення арешту на кошти від 20.05.2009 року) містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналіз зазначених та інших положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” дають підстави для висновку, що положення про мораторій надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Таким чином, зважаючи на положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Пунктом 7 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

До обставин, які виключають здійснення виконавчого провадження, належить й положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яким, зокрема, встановлена заборона проводити стягнення на підставі виконавчого документу протягом дії мораторію.

Відтак, виконавчий документ, виданий на підставі ухваленого у даній справі рішення, повинен бути прийнятий державним виконавцем до виконання після закінчення дії мораторію.

При розгляді скарги судом враховано, що:

- Законом України “Про виконавче провадження” (в т.ч. статтею 34 цього Закону) не передбачено обов’язок державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження у зв’язку із дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, а отже зупинення виконавчих дій було б неправомірним;

- положення пункту 1 частини 3 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” фактично встановлюють відстрочення виконання рішення судів на час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Враховуючи викладені обставини, доводи скаржника викладені в скарзі, визнаються судом правомірними. Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не спростовано обставин, викладених Банком у скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Скаргу від 26.05.2009 року відкритого акціонерного товариства "Родовід банк" на дій відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиція у м. Києві задовольнити.

2.Визнати незаконними дії Головного державного виконавця Дубас А.М. Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти від 20.05.2009 року.

3.Постанову Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про накладення арешту на кошти від 20.05.2009 року скасувати.

Суддя Мудрий С.М.