Рішення № 85078260, 21.10.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 року

м. Одеса

Справа № 521/9099/19

Провадження № 2о/521/223/19

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_1

Заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області

Заінтересована особа – Державна установа «Одеська виправна колонія № 14»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся із заявою до суду, за якою просив встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повнолітньому віці на території України станом на 1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року, посилаючись на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Бородіне Тарутинського району Одеської області, своєчасно не отримав паспортний документ СРСР, разом з тим не отримав і паспорта громадянина України, в зв`язку із чим на теперішній час не має документів, що посвідчують його особу та підтверджують громадянство. Документи, які відповідно до законодавства мають бути надані до міграційної служби для здійснення процедурі підтвердження громадянства та отримання паспорту у ОСОБА_1 відсутні. Фактично заявник станом на 1991 рік проживав разом з його батьками у с. Нова Шибка Фрунзівського (Захарівського) району Одеської області, що підтверджується довідкою Карабанівської сільської ради № 402 від 29 березня 2019 року. Натомість, відповідно до законодавства, зокрема положенням Указу Президента України № 215/2001 від 27 березня 2001 року, зазначений факт має бути підтверджено відповідним рішенням суду. З огляду на викладене, заявник вважає за необхідне звернутись до суду із даною заявою.

Заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області надав до суду відзив на заяву, в якій просив залишити без розгляду заяву, зазначивши, що заявник не звертався до територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Одеській області з заявою встановленого зразка про набуття, прийняття чи встановлення належності до громадянства України, не надав до ГУ ДМС України в Одеській області жодних документів, зазначених у Порядку, отже заявник не використав всі можливості для отримання статусу громадянина України та звернення до суду із заявою про встановлення факту є передчасним. До заяви про встановлення факту заявник надав довідку Карабанівської сільської ради Одеської області від 29 березня 2019 року №402 про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно господарських книг с. Нова Шибка, Фрунзівського (Захарівського) району, Одеської області за 1986-1990 та 1991-1995 роки проживав в с. Нова Шибка, Фрунзівського (Захарівського) району Одеської області. Дані факти свідчить про можливість заявника отримати копії даних книг для звернення до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про набуття чи встановлення належності до громадянств. Також, довідка, підписана Військовим комісаром Захарівського РТЦ комплектування та соціальної підтримки, зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно проходив військову службу в Збройний Силах з 24.12.1988 по 28.11.1990. Проте, у даній довідці не зазначено місце проходження служби заявником. Проте заявник не надав жодного доказу свого легального перебування на території України.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що без встановлення особи та статусу заявника неможливо здійснити розгляд питання щодо набуття нею громадянства України та унеможливлюється встановлення факту постійного проживання заявника на законних підставах на території України. З огляду на вищевикладене ГУ ДМС України в Одеській області зазначає, що встановлення факту проживання станом на 1991 рік не стосується особистих прав заявника та ніяк не впливає на них. Також необхідно звернути увагу, що чинним законодавством України визначено порядок набуття громадянства. За викладених обставин заява ОСОБА_1 має бути залишена без розгляду.

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що заявник звертається з цією заявою для підтвердження належності до громадянства України, суттєвою обставиною є те, що приналежність до громадянства України вже була встановлена іншим судом у рішенні по кримінальній справі - а саме вироком Київського районного суду м. Одеси №520/4999/16-к від 03.06.2016, відповідно до якого засуджено було « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,...громадянина України, одруженого, раніше судимого...». З огляду на вищезазначене посилання заявника ГУ ДМС України в Одеській області звертає увагу суду, що відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», також не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо, зокрема, належності до певної національності; набуття громадянства України громадянином іншої держави.

Заінтересована особа – Державна установа «Одеська виправна колонія № 14» в судове засідання не з`явилася.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Бородіне Тарутинського району Одеської області, своєчасно не отримав паспортний документ СРСР, разом з тим не отримав і паспорта громадянина України, в зв`язку із чим на теперішній час не має документів, що посвідчують його особу та підтверджують громадянство.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про громадянство України” громадянами України є особи, що постійно проживали на території України станом на 24 серпня 1991 року, а також особи, які приживали на території України станом на 13 листопад 1991 року і не були громадянами інших держав. Разом з тим, документи, які відповідно до законодавства мають бути надані до міграційної служби для здійснення процедурі підтвердження громадянства та отримання паспорту у ОСОБА_1 відсутні.

Фактично заявник станом на 1991 рік проживав разом з його батьками у с. Нова Шибка Фрунзівського (Захарівського) району Одеської області, що підтверджується довідкою Карабанівської сільської ради № 402 від 29 березня 2019 року. Натомість, відповідно до законодавства, зокрема положенням Указу Президента України № 215/2001 від 27 березня 2001 року, зазначений факт має бути підтверджено відповідним рішенням суду.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» 13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Згідно з п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Згідно з п. 9 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає:

в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено перелік фактів, які встановлюються судом в порядку окремого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого повинно бути зазначено докази, що підтверджують факт.

Згідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Факт проживання заявника на території України за станом на 1991 рік підтверджується довідкою відповідною довідкою Карабанівської сільської ради № 402 від 29 березня 2019 року.

З урахуванням того, що заявник звертається з дією заявою для підтвердження належності до громадянства України, суттєвою обставиною справою є те, що приналежність до громадянства України вже була встановлена іншим судом у рішенні по кримінальній справі - а саме у вироці Київського районного суду м. Одеси № 520/4999/16-к від 03 червня 2016 року, відповідно до якого було засуджено « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ... громадянина України, одруженого, раніше судимого...». Вказана інформація також підтверджується довідкою ОСК ГУНП України в Одеській області № 193-06042016/51210 від 06 квітня 2016 року.

Оригінали доданих до заяви доказів знаходяться у матеріалах особової справи засудженого ОСОБА_1 , яка перебуває у Відділі по контролю за виконанням судових рішень Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)».

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом від 18 січня 2001 року «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до Закону України «Про громадянство України». Для встановлення факту належності до громадянства України залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо. У зазначених справах як заінтересовані особи повинні брати участь відповідні органи служб громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Слід мати на увазі, що питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано, крім Закону України «Про громадянство України», також Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», яким затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Відповідно до положень статей 293 та 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд вважає, що прийняття рішення про встановлення факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України не створює будь-яких самостійних юридичних наслідків, які б призвели до безпосереднього набуття ним громадянства України. Встановлення вказаного факту є лише одним з чинників, потрібних для отримання ОСОБА_1 громадянства України у встановленому законом порядку.

Відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 та у відповідності до норм Закону України «Про громадянство України» вказане рішення разом з іншими документами є підставою для отримання ОСОБА_1 громадянства України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідним встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повнолітньому віці на території України станом на 1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

Положенням ч.1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 263-265, 315-319 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повнолітньому віці на території України станом на 1991 рік, у тому числі станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21 жовтня 2019 року.

Суддя: Гуревський В.К.