Постанова № 8507695, 25.02.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-12328/09/0470

25 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шлай А.В.

при секретарі Поліщук А.Л.,

за участю

представників

позивача Плюсніної О.М., Лукашевич Я.С., Хмеленко Ю.О.,

відповідачів Голікової Н.О., Чимбар А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Промтехсталь» про стягнення суми, -

в с т а н о в и в:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсталь» на користь Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» грошові кошти вартості товару в розмірі 2562280,74 грн., стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» в доход держави грошові кошти вартості товару в розмірі 2562280,74 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявленого ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року встановлено укладення відповідачами 01.04.2008 р. договору № 511081107, предметом якого є реалізація продукції матеріально-технічного призначення. Позивач вважає цей договір нікчемним з огляду на те, що дані бухгалтерського обліку в частині оприбуткування товару не відповідають дійсності, фактичне відвантаження товару не підтверджено, документи, що підтверджують право власності або право оренди приміщень для здійснення господарської діяльності ТОВ «Промтехсталь» відсутні.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги просили їх задовольнити та пояснили суду, що в ході перевірки ВАТ «Інтерпайп НТЗ» також були встановлені державні номери автотранспорту, який згідно з первинними документами здійснював постачання придбаного товару на територію заводу. Однак, за результатами проведених заходів встановлено, що більшість автотранспорту, зазначеного в первинних документах, належать до категорії легкових автомобілів не використовувались для здійснення перевезень товару. Таким чином, при виконанні договору від 01.04.2008 р. порушена стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є підставою для недійсності такого договору. Крім того, ТОВ «Промтехсталь» є посередником , а згідно інформації, отриманої під час перевірок податковими органами ТОВ «Рейнольдс-Реаліті», як отримувач товару не мало ніяких фінансово-господарських взаємовідносин ні з Актюбінським заводом феросплавів, як виробником продукції, ні з ТОВ «Промтехсталь».

Відповідач Відкрите акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» адміністративний позов не визнав, виклавши свої заперечення письмово, в яких зазначено, що договір, що укладений з ТОВ фірмою «Промтехсталь» не віднесено законом до нікчемного, судове рішення про визнання його недійним не приймалось; сторони виконали умови договору, доказом чого є первинні документи бухгалтерської та податкової звітності; придбаний товар підприємство використало на своєму виробництві, що підтверджується картками складського обліку. Автотранспорт, яким перевозився товар, є вантажним, що підтверджується Управлінням Державтоінспекції ГУ МВС України у Дніпропетровській області. ВАТ «Інтерпайп НТЗ» не здійснювало перевезення товару і не укладало договорів на перевезення, оскільки, за умовами договору поставки обовязок по доставці товару було покладено на постачальника, тобто на ТОВ фірму «Промтехсталь» і товарно-транспортна накладна не відноситься до документів, обовязковість ведення яких передбачена правилами податкового і бухгалтерського обліку.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Промтехсталь» позовні вимоги не визнав, виклавши свої заперечення письмово, в яких зазначено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності права виступати представником ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в суді з вимогами про стягнення з ТОВ фірми «Промтехсталь» грошових коштів. Позивач також не обґрунтував суму позову та не надав доказів нікчемності угоди.

У судовому засіданні представники відповідачів просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що 01 квітня 2008 року між ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» і ТОВ фірмою «Промтехсталь» був укладений договір № 511081107, на постачання продукції, найменування, кількість та ціна якої та умови поставки вказані у специфікаціях, що є невідємною частиною договору. Згідно даних, зазначених у специфікаціях, умови поставки товару СРТ склад покупця, за «Інкотермс» у редакції 2000 р. постачальник передає покупцю разом з товаром супровідні документи: рахунок-фактуру, товарно-транспортний документ (залізничну накладну, товарну накладну), сертифікат якості та податкову накладну. Розрахунок за придбаний товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 днів з дати поставки. У період з березня по травень 2009 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську здійснила перевірку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2008 р. та січень-лютий 2009 р. Загальна вартість товару, включеного до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ складає 2562280,74 грн., в тому числі, ПДВ 427046,79 грн. (листопад 2008 р. 569524,57 грн., в тому числі ПДВ 94920,76 грн., грудень 2008 р. 1114213,68 грн., в тому числі ПДВ 185702,28 грн., січень 2009 р 725604,00 грн., в тому числі ПДВ 120934,00 грн., лютий 2009 р. 152938,50 грн., в тому числі ПДВ 25489,75 грн.). В результаті перевірки позивач дійшов висновку, що договір № 511081107 від 01.04.2008 р. є таким, що укладений відповідачами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, і в силу статей 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, про що зазначив в Актах від 23.03.2009 р. № 110/08-02/2-05393116, від 22.04.2009 р. № 229/08-02/2-05393116, від 19.05.2009 р. № 391-08-02/2-05393116. Підтвердженням нікчемності угоди, на думку позивача, є те, що під час перевірки не були надані товарно-транспортні накладні; більшість автотранспорту, зазначеного в первинних документах (прибуткових ордерах) ВАТ «Інтерпайп НТЗ» належить до категорії легкових автомобілів, що є порушенням ст. 6 Закону України «Про транспорт» та Закону України «Про автомобільний транспорт» та свідчить про фактичне невідвантаження товару. Ознаками фіктивності ТОВ фірми «Промтехсталь» є відсутність документів на підтвердження права власності або оренди приміщень для здійснення господарської діяльності та документів на підтвердження здійснення перевезень товару.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказами в адміністративному судочинстві, як визначено ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У судовому засіданні представником Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп НТЗ» на підтвердження заперечень проти адміністративного позову надані копії наступних документів: договір № 511081107 від 01.04.2008 р., укладений між відповідачами, специфікації № 1-16 до договору, акт прийому-передачі від 10.11.2008 р. ферросилиція ФС-65 на суму 232480,80 грн., податкова накладна № 172, прибутковий ордер № 19676, накладна на відвантаження № 47561, накладна № 177, акт прийому-передачі від 14.11.2008 р. ферросилиція ФС-65 на суму 226778,40 грн., податкова накладна № 177, прибутковий ордер № 19687, накладна на відвантаження № 47644, накладна № 181, податкова накладна № 181, прибутковий ордер № 19697, накладна на відвантаження № 47704, накладна № 186, податкова накладна № 186, прибутковий ордер № 19737, накладна на відвантаження № 48026, накладна № 192, податкова накладна № 192, прибутковий ордер № 19745, накладна на відвантаження № 48126, накладна № 193, податкова накладна № 193, прибутковий ордер № 19755, накладна на відвантаження № 48225, накладна № 196, податкова накладна № 196, прибутковий ордер №19761, накладна на відвантаження № 48296, накладна № 204, податкова накладна « 204, прибутковий ордер № 19783, накладна на відвантаження № 48488, накладна № 205, податкова накладна № 205, прибутковий ордер № 19791, накладна на відвантаження № 48539, накладна № 11, податкова накладна № 11, прибутковий ордер № 3005, накладна на відвантаження № 48658, накладна № 14, податкова накладна № 14, прибутковий ордер № 3006, накладна на відвантаження № 48700, накладна № 22, податкова накладна № 22, прибутковий ордер № 3017, накладна на відвантаження № 48855, накладна № 37, податкова накладна № 37, прибутковий ордер № 18103, накладна на відвантаження № 48954, накладна № 42, прибутковий ордер № 18125, накладна на відвантаження № 49015, накладна № 58, податкова накладна № 58, прибутковий ордер № 18170, накладна на відвантаження № 49195, накладна № 61, податкова накладна № 61, прибутковий ордер № 18178, накладна на відвантаження № 49231, картки складського обліку матеріалів та лімітно- забірні карти. Зазначені письмові докази спростовують твердження позивача щодо відсутності фактичної поставки товару за зазначеною угодою. Крім того, за даними Державтоінспекції ГУ МВС України в Дніпропетровській області (листи від 27.04.2009 р. та 12.05.2009 р.) транспортні засоби, які використовувались для перевезення вантажу, є вантажними, а не легковими, як стверджує позивач. Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з умовами договору постачання товару відбувалося на умовах СРТ склад покупця, тобто обов'язок по доставці товару покладався на постачальника. Відповідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортну накладну повинен мати перевізник для проявлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху. Органи податкової служби не відносяться до органів, які мають такі повноваження. Крім того, вказаним законом допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім товарно-транспортних накладних. Згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Тобто іншим документом, на підставі якого здійснюється перевезення та оприбуткування товару є документ, що свідчить про передавання товару від продавця до покупця. У договорі, укладеному між відповідачами зазначено, що постачальник надає товарно-транспортну документацію, а саме товарну накладну. Крім того, товарно-транспортна накладна не відноситься до документів суворої звітності і обовязковість ведення яких передбачена правилами податкового і бухгалтерського обліку. Обовязковість оформлення при транспортуванні товару саме товарно-транспортних накладних встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, яка діє з 05.06.2009 р. Враховуючи, що транспортування товару за договором між відповідачами відбувалося до лютого 2009 р, суд вважає підтвердженим зазначеними вище доказами факт передавання товару від постачальника - ТОВ фірми “Промтехсталь” до покупця - ВАТ “Інтерпайп НТЗ”. Стосовно здійснення ТОВ фірмою «Промтехсталь» посередницької діяльності, суд зазначає, що діюче законодавство України не встановлює обмежень щодо здійснення будь-яких видів підприємницької діяльності, за винятком тих, які потребують спеціальних дозволів (ліцензій). Здійснення посередницької діяльності у сфері купівлі-продажу товарів не потребує отримання спеціальних дозволів (ліцензій). Відсутність документів щодо власних або орендованих складських приміщень також не може бути безперечним доказом умислу на ухилення від сплати податків. Основний вид економічної діяльності для суб'єктів господарської діяльності визначають органи статистики відповідно до Інструкції щодо перекодування підприємств (організацій) за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), розробленою Науково-дослідним інститутом статистики Міністерства статистики України та затвердженою наказом Міністерства статистики України від 30.07.97 N 195. У довідці зазначається до шести видів економічної діяльності і таким чином відсутність у довідці про включення в ЄДРПОУ такого виду діяльності як здійснення перевезень або транспортування не може бути підставою для встановлення неможливості здійснення такого виду діяльності. Необхідно також звернути увагу на те, що ні у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні в Законі України «Про податок на додану вартість» не міститься посилань саме на основний вид економічної діяльності по КВЕД як обмеження для включення понесених витрат у валові витрати і податковий кредит, або як на підставу для укладання тих чи інших договорів. Щодо висновків актів перевірок про нікчемність правочинів суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається зі змісту Актів перевірок, висновок позивача про порушення відповідачами за укладеним договором ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблений з огляду на те, що зазначений договір не був спрямований на настання реальних правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, вочевидь є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладений між відповідачами договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Суд вважає, що позовні вимоги, що ґрунтуються на припущеннях щодо нікчемності укладеного договору, фіктивності ТОВ фірми «Промтехсталь» без наявності належних та допустимих доказів, не може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Промтехсталь» про стягнення суми - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі, з аяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена у повному обсязі 03.03.2010 р.

Суддя А.В. Шлай