Рішення № 8507635, 11.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.10 р.                     Справа № 23/7                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укрліфтсервіс”, м.Київ, ЄДРПОУ 05472637,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріуполь – Ліфт 1”, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРОПУ 33850144,

про стягнення 98425,99 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Богатир О.В. – за довіреністю,

від відповідача не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Укрліфтсервіс”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріуполь – Ліфт 1”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 98425,99 грн., у тому числі 93643,01 грн. основного боргу, 3259,04 грн. інфляційних витрат та 1523,94 грн. 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору, укладеного в порядку статті 181 Господарського кодексу України спрощеним способом шляхом оформлення видаткових накладних та довіреностей, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування індексу інфляції та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію видаткових накладних №ВН-0000180А від 28.12.2007р. та №ВН_ГП-00367 від 28.12.2007р.; довіреності серії ЯЛЛ №552120 від 25.12.2007р.; вимоги №210 від 25.03.2009р. разом із підтвердженням її отримання Відповідачем.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує статтями 11, 15, 16, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та статтями 1, 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву та витребуваних документів не представив.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана у позовній заяві та інших документах, що додані до позову, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), він в порядку статті 181 Господарського кодексу України здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару Відповідачу на підставі видаткових накладних на загальну суму 93643,01 грн.

На підтвердження наведеного Позивачем надані видаткові накладні №ВН-0000180А від 28.12.2007р. та №ВН_ГП-00367 від 28.12.2007р., підписані представниками обох сторін.

Повноваження особи, яка представляла Покупця підтверджуються довіреністю на отримання матеріальних цінностей від Продавця ЯЛЛ №552120 від 25.12.2007р.

Зазначені видаткові накладні містять суть умов правочину поставки – найменування сторін, асортимент та вартість товару.

Дослідивши матеріали, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично укладений правочин за своєю правовою природою підпадає під правове регулювання норм статті 655-697, 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Таким чином, в силу наведених норм матеріального права та змісту видаткових накладних Позивач зобов’язується передати у власність Відповідача товар, а останній зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах позадоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Позивачем до матеріалів справи додано лист №210 від 25.03.2009р., згідно з яким Відкрите акціонерне товариство „Укрліфтсервіс” звернулось до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 93643,01 грн. у строк до 05.04.2009р. Факт отримання Відповідачем зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №1353578.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002р. №1155 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку” повідомлення про вручення поштового відправлення (поштового переказу) - це повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення (поштовий переказ). Повідомлення про вручення поштових відправлень (поштових переказів) повинно бути доставлене за зазначеною відправником адресою.

Вищевказане повідомлення містить адресу Відповідача та підпис особи, яка отримала вказаний вище лист, що, на думку суду, є належним доказом його отримання.

Датою отримання відповідно до повідомлення №1353578 є 08.04.2009р.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки спірні правовідносини є позадоговірними та строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, Позивачем повинна бути висунута вимога щодо сплати заборгованості. Лише у разі її невиконання у семиденний строк, передбачений ст.530 Господарського процесуального кодексу України, Відповідач порушує права та охоронювані законом інтереси контрагента.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи наявність вимоги стосовно сплати заборгованості, а також отримання зазначеного листа Відповідачем 08.04.2009р., останнім днем строку виконання зобов’язання по оплаті поставленого товару за видатковими накладними у Відповідача відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України є 15.04.2009р.

Проте, як вбачається з наведеного, що не спростовано Відповідачем відповідно до статей 4-2, 4-3, 32-36 Господарського процесуального кодексу України, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на суму 93643,01 грн. на момент прийняття рішення суду не виконане. Зазначене є порушенням статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На підставі викладеного, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 93643,01 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та підлягають задоволенню.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат становить 3259,04 грн., 3% річних з простроченої суми – 1523,94 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період нарахування даних позовних вимог, суд встановив наступне.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи, моментом виникнення права вимоги є 16.04.2009 року. За визначенням Відкритого акціонерного товариства ”Укрліфтсервіс” кінцевою датою нарахування даних позовних вимог є 31.10.2009р.

За розрахунками суду, враховуючи зазначене, сума інфляційних витрат становить 2809,29 грн. та 3% річних у розмірі 1531,64 грн.

Однак, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню у межах, визначених Позивачем.

За викладених обставин, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріуполь-Ліфт 1” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрліфтсервіс” підлягають інфляційні витрати у сумі 2809,29 грн. та 3% річних у сумі 1523,94 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства „Укрліфтсервіс”, м.Київ, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріуполь – Ліфт 1”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 98425,99 грн., у тому числі 93643,01 грн. основного боргу, 3259,04 грн. інфляційних витрат та 1523,94 грн. 3% річних задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріуполь – Ліфт 1” (87554, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Будівельників, 167, ЄДРПОУ 33852144, р/р26000900177761 у філії ПУМБ м.Маріуполь, МФО 335742) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укрліфтсервіс” (02093, м.Київ, вул.Бориспільська, 24-а, ЄДРПОУ 05472637, р/р26008028184821 у Київській МФ АКБ „Укрсоцбанк” у м.Києві, МФО 322012) 97976,24 грн., з них 93643,01 грн. основного боргу, 2809,29 інфляційні витрати та 1523,94 грн. 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маріуполь – Ліфт 1” (87554, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Будівельників, 167, ЄДРПОУ 33852144, р/р26000900177761 у філії ПУМБ м.Маріуполь, МФО 335742) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укрліфтсервіс” (02093, м.Київ, вул.Бориспільська, 24-а, ЄДРПОУ 05472637, р/р26008028184821 у Київській МФ АКБ „Укрсоцбанк” у м.Києві, МФО 322012) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 979,75 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,92 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.Повний текст рішення оголошено у судовому засіданні 11.03.2010 року.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя