Рішення № 8507568, 15.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.10 р.                     Справа № 15/348                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Волноваха Донецької області” (код ЄДРПОУ 09334642)

до відповідача селянського фермерського господарства “Юг” м. Волноваха (код ЄДРПОУ 23130509)

про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 25 від 21.03.2008 р. у розмірі 3500000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 390753,43 грн., неустойки у вигляді пені (по процентам та комісії) в сумі 594058,44 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження

за участю представників сторін:

від позивача: Криворучко В.М. за довіреністю № 1514 від 29.10.2009 р., Бутенко О.І. за довіреністю № 6089 від 12.10.2009 р., Солошенко Н.І. за довіреністю б/н від 29.10.2009 р.

від відповідача: Тетерюк Н.П. за довіреністю № 15/01 від 05.02.2010 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.03.2010 р. до 15.03.2010 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Волноваха Донецької області” до селянського фермерського господарства “Юг” м. Волноваха про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 25 від 21.03.2008 р. у розмірі 3500000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 390753,43 грн., неустойки у вигляді пені (по процентам та комісії) в сумі 594058,44 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 18.12.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/348, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 11.02.2010 р. строк вирішення спору продовжено до 15.03.2010 р.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2008 р. селянське фермерське господарство “Юг” та публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Волноваха Донецької області” уклали договір № 25 про відкриття кредитної лінії, згідно якого банк (позивач) зобов’язався надати позичальнику (відповідачу) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3500000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 20 лютого 2009 р. ліміт встановлюється в сумі 2000000,00 грн., з 20 березня 2009 р. ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.

Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 20.03.2009 р. або відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 3.2 договору (з урахуванням договору про внесення змін № 2 від 01.08.2008 р. до кредитного договору) починаючи з 01.08.2008 р., проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20% річних.

Згідно п. 3.3 кредитного договору за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 1% від ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього договору.

Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Згідно п. 6.1 кредитного договору він набав чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

Відповідно до п. 6.8 кредитного договору він діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь–яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

Пунктом 6.12 кредитного договору передбачено, що всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років.

Договір № 25 про відкриття кредитної лінії від 21.03.2008 р. (з урахуванням договорів про внесення до нього змін № 1 від 21.04.2008 р., № 2 від 01.08.2008 р., № 3 від 27.02.2009 р.) підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 3500000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 187 від 21.03.2008 р. на суму 3500000,00 грн., завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

В забезпечення виконання вимог, що випливають з кредитного договору № 25 від 21.03.2008 р. про відкриття кредитної лінії, між акціонерним комерційним промислово–інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство, заставодержатель, іпотекодержатель) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Волноваха Донецької області” та селянським фермерським господарством “Юг” (заставодавець, іпотекодавець) були укладені наступні договори:

1) договір застави товарів в обороті (переробці) № 25–А від 21.03.2008 р., відповідно до якого відповідачем передано в заставу банку поголів’я овець, загальною заставною вартістю 2001050,00 грн., які належать відповідачу на праві власності та знаходяться за адресою: 85753, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Василівка. Перелік застави викладений в п. 1.2 цього договору застави;

2) договір застави товарів в обороті (переробці) № 25–Б від 21.03.2008 р., відповідно до якого відповідачем передано в заставу банку товари в обороті (обладнання), загальною заставною вартістю 706821,00 грн., які належать відповідачу на праві власності та знаходяться за адресою: 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, м. Волноваха, вул. 100 років Красного Хреста, буд. 114, с. Василівка. Перелік застави викладений в п. 1.2 цього договору застави;

3) договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 25–Г від 31.03.2008 р., відповідно до якого відповідачем передано в іпотеку банку нерухоме майно, заставною вартістю 3668600,00 грн., яке належить відповідачу на праві власності та розташоване за адресою: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. 100 років Красного Хреста., буд. 114. Перелік майна викладений в п. 1.2 договору іпотеки.

Пунктами 1.1 договорів застави товарів в обороті (переробці) № 25–А від 21.03.2008 р. та № 25–Б від 21.03.2008 р., договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 25–Г від 31.03.2008 р. передбачено, що заставодавець зобов’язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути заставодержателю 20.03.2009 р. кредит у розмірі 3500000,00 грн., починаючи з 01.08.2008 р., проценти за користування кредитом у розмірі 20% річних (комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1% річних), у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 25% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем (позичальником) умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом застави згідно договору застави товарів в обороті (переробці) № 25–А від 21.03.2008 р. є поголів’я овець, перелік яких викладений у додатку № 1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною. Сторони цього договору оцінюють майно на суму 2001050,00 грн.

Предметом застави згідно договору застави товарів в обороті (переробці) № 25–Б від 21.03.2008 р. є обладнання, перелік яких викладений у додатку № 1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною. Сторони цього договору оцінюють майно на суму 706821,00 грн.

Предметом іпотеки згідно договору іпотеки № 25–Г від 31.03.2008 р. є адміністративно–виробничий комплекс балансовою вартістю 266800,00 грн., заставною вартістю 3668600,00 грн., що знаходиться за адресою: Донецька область, Волноваський р–н, м. Волноваха, вул. 100 років Красного Хреста., буд. 114, та який складається з власне адміністративно–виробничого комплексу, при належностей (цегла, шлакоблок, з/б плити, загальною площею 1571,10 кв.м), земельної ділянки (для постійного користування для розміщення підприємницької бази) площею 0,8857 га. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежилу будівлю складу–магазину № 38 від 07.06.2000 р., договором купівлі–продажу № 170 від 26.11.1996 р.

Пунктами 5.2, 5.3 договорів застави товарів в обороті (переробці) № 25–А від 21.03.2008 р. та № 25–Б від 21.03.2008 р. передбачено, що звернення стягнення на майно може відбуватися на підставі рішення господарського суду. За рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації майна, заставодержатель має право задовольнити: свої вимоги, що випливають із кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення таких вимог. До сум вказаних вимог входять: несплачена сума кредиту відповідно до умов, передбачених кредитним договором, несплачені суми процентів за користування кредитом, несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої кредитним договором.

Згідно пунктів 6.1 договорів застави № 25–А від 21.03.2008 р., № 25–Б від 21.03.2008 р. вони набрали чинності з моменту підписання їх сторонами та діють до повного виконання зобов’язань заставодавцем за кредитним договором та будь–якими окремими договорами про внесення змін до нього, або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Договори застави товарів в обороті (переробці) № 25–А від 21.03.2008 р. та № 25–Б від 21.03.2008 р., договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 25–Г від 31.03.2008 р. підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову. Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округа Донецької області 31.03.2008 р. Степаніщенко Е.А., зареєстрований в реєстрі за № 479.

Відомості про обтяження заставою вищевказаного майна за договорами застави були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 24665731 від 14.01.2009 р.

Відомості про обтяження іпотекою вищевказаного майна за договором іпотеки були зареєстровані в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек № 17834051 від 31.03.2008 р.

В матеріалах справи є акт від 16.11.2009 р. про перевірку наявності майна, що є предметом застави. Також у матеріалах справи є відомості з банківськими проводками, які свідчать про внесення заборгованості за кредитом та відсоткам на рахунок прострочених сум.

Позивач надіслав відповідачу лист № 01–26/373 від 29.09.2009 р. з повідомленням про виникнення простроченої заборгованості у зв’язку з порушенням відповідачем графіку погашення кредиту в частині сплати 3,5 млн. грн. до 20.03.2009 р., у зв’язку з чим буде звернено стягнення на предмет застави.

Позивач повторно надіслав відповідачу вимогу про повернення кредиту № 01–16/351 від 10.09.2009 р., в якому повідомив відповідача про повне невиконання ним зобов’язань по поверненню кредиту в сумі 3500000,00 грн. в строк до 20.03.2009 р., у зв’язку з чим на підставі кредитного договору позивачем за неправомірне використання кредиту буде звернено стягнення на предмет іпотеки. Факт відправлення позивачем та отримання відповідачем даного листа підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 23.09.2009 р. представнику відповідача. Завірені копії листа та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Відповідач вказані листи залишив без відповіді та задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором № 25 про відкриття кредитної лінії від 21.03.2008 р. (не повернув у встановлений договором строк кредитні кошти, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами та комісію за управління фінансовим кредитом), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 4484811,87 грн., а саме: за кредитом в сумі 3500000,00 грн., по процентах в розмірі 390753,43 грн., по сплаті неустойки у вигляді пені в розмірі 594058,44 грн.

Відповідач надав до суду відзив № 19/01 від 05.02.2010 р. на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечував тим, що позивачем не надано на адресу відповідача детального розрахунку суми позову по кожній вимозі окремо. Проти нарахування штрафних санкцій відповідач заперечував у зв’язку із закінченням скороченого строку позовної давності щодо нарахування неустойки. Крім того, відповідач посилався на те, що позивач при розрахунку пені не врахував вимоги ст. 232 ч. 6 ГК України щодо обмеження нарахування неустойки шестимісячним строком.

Позивач надав до суду письмові пояснення № 01–02/63 від 04.03.2010 р. на відзив відповідача, в яких зазначає наступне:

Період нарахування пені передбачений п. 3.5 кредитного договору, а саме нарахування банком неустойки здійснюється з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин включно.

Крім того, згідно п. 6.12 кредитного договору строк позовної давності в даних правовідносинах сторін встановлений протягом 10 років.

04.03.2010 року від позивача надійшла заява про уточнення та зміни до позовної заяви (вих. № 01-02/64 від 04.03.2010 р.). Відповідно до вказаної заяви до стягнення заявлено 4484750,79 грн., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 3500000,00 грн., заборгованість по процентах в розмірі 390753,43 грн., неустойка у вигляді пені за прострочення сплати процентів в розмірі 593997,36 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Також до суду позивач надав в обґрунтування заяви про зміну позовних вимог відповідні розрахунки: розрахунок суми пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 23.02.2009 р. по 10.12.2009 р., розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 10.08.2009 р. по 10.12.2009 р., розрахунок процентів за користування кредитом за період з 22.03.2008 р. по 22.03.2009 р.

В судовому засіданні представник позивача надав для огляду примірник заяви № 01–02/64 від 04.03.2010 р. про уточнення та зміни до позовної заяви з відміткою про отримання відповідачем 04.03.2010 р. за вх. № 7, підпис Тетерюк, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.03.2010 р.

Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача в усній формі повідомив про згоду з розрахунками банку щодо заборгованості по процентам та пені, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.03.2010 р.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 25 про відкриття кредитної лінії від 21.03.2008 р. (з наступними змінами) є кредитним договором, правовідносини за яким врегульовані ст. 1054 Цивільного кодексу України, згідно якої банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором та приписів чинного законодавства щодо повернення кредиту, сплати процентів та неустойки, відповідач до суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 3500000,00 грн., заборгованості по процентах в розмірі 390753,43 грн., неустойки у вигляді пені в розмірі 593997,36 грн. є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач в якості способу виконання судового рішення просив суд звернути стягнення на рухоме майно, передане в заставу банка за договорами застави майна товарів в обороті (переробці) № 25–А від 21.03.2008 р. та № 25–Б від 21.03.2008 р., на нерухоме майно, передане в іпотеку банку за договором іпотеки № 25–Г від 31.03.2008 р., із застосуванням способу реалізації майна – продаж майна на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження.

За своєю правовою природою договори № 25–А від 21.03.2008 р., № 25–Б від 21.03.2008 р. є договорами застави, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідач у даній справі є заставодавцем, який несе відповідальність за зобов'язаннями перед заставодержателем в межах суми, вирученої від реалізації заставленого майна.

Згідно ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє обтяжувача права звернутися до суду.

Згідно статей 26, 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.

Статтею 21 Закону України „Про заставу” передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

За своєю правовою природою договір № 25–Г від 31.03.2008 р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”.

Статтею 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договором іпотеки № 25–Г від 31.03.2008 р. передбачено, що за умови невиконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його.

Таким чином, як випливає з приписів даних правових норм, у разі невиконання боржником основного зобов’язання кредитор вправі захистити своє порушене право шляхом звернення стягнення на об’єкт обтяження.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду визначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.

Пунктом 5.2.2 договору іпотеки встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися шляхом звернення іпотекодержателя до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Статтею 39 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу іпотекодержателем предмету іпотеки, встановленої статтею 38 цього Закону.

Також, ст.ст. 39, 41 Закону України „Про іпотеку” передбачена реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження.

Договорами застави № 25–А від 21.03.2008 р., № 25–Б від 21.03.2008 р., договором іпотеки № 25–Г від 31.03.2008 р. сторони не передбачили обмеження застосування такого способу звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), тому вимогу позивача про звернення стягнення на заставлене майно шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження, суд вважає обґрунтованою, тому вона підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з селянського фермерського господарства “Юг” (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 114; код ЄДРПОУ 23130509; рахунок 26007303550283 в філії „Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Волноваха Донецької області”, МФО 334646) на користь публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (адреса: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Волноваха Донецької області” (адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 23–А; код ЄДРПОУ 09334642; МФО 334646; інші відомості в матеріалах справи відсутні) суму 4484750,79 грн. (а саме: заборгованість за кредитом в сумі 3500000,00 грн., заборгованість по процентам в сумі 390753,43 грн., неустойку у вигляді пені за прострочення сплати процентів в розмірі 593997,36 грн.) шляхом:

1) звернення стягнення на наступне рухоме майно, передане в заставу банка за договором застави товарів в обороті (переробці) № 25-А від 21.03.2008 р., шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження:

– барани виробники 12гол/1140кг в кількості 1140 шт., заставною вартістю 17100 грн., залишковою балансовою вартістю 17100 грн.,

– овцематки 1268гол\80526кг в кількості 80526 шт., заставною вартістю 1207890 грн., залишковою балансовою вартістю 1207136 грн.,

– ярка 2007г 404гол\16073кг в кількості 6073 шт., заставною вартістю 241095 грн., залишковою балансовою вартістю 241188 грн.,

– барани 2006г 311гол/17170кг в кількості 17170 шт., заставною вартістю 257550 грн., залишковою балансовою вартістю 257508 грн.,

– баранчик 2007г 460гол/18459кг в кількості 18459 шт., заставною вартістю 165690 грн., залишковою балансовою вартістю 276920 грн.,

– ягнята 729гол/7446кг в кількості 7446 шт., заставною вартістю 111690 грн., залишковою балансовою вартістю 111537 грн.

2) звернення стягнення на наступне рухоме майно, передане в заставу банка за договором застави товарів в обороті (переробці) № 25-Б від 21.03.2008 р., шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження:

– сівалки "Грейт Плейнз", 2004р.в., в кількості 4 шт., балансовою вартістю 486934 грн., заставною вартістю 340853 грн.,

– пилорама Горизонт в комплектІ (9686502-02) электрична, 2003р.в., в кількості 1 шт., балансовою вартістю 24556 грн., заставною вартістю 17189 грн.,

– обладнання для комбікорму АИПД-2 , 2005р.в., в кількості 1 шт., балансовою вартістю 17715 грн., заставною вартістю 12400 грн.,

– очищувальна машина ПЕТКУС № 531, 2006р.в., в кількості 1 шт., балансовою вартістю 13669 грн., заставною вартістю 9568 грн.,

– сівалка "KINZT 2300", 2003р.в., в кількості 2 шт., балансовою вартістю 394625 грн., заставною вартістю 326811 грн.

3) звернення стягнення на наступне рухоме майно, передане в заставу банка за договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя № 25-Г від 22.03.2007 р., шляхом його продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною в межах виконавчого провадження:

– адміністративно- виробничий комплекс, літера № А1 Б1 В1 Г1 за планом земельної ділянки, матеріали стін будівель та споруд – цегла, шлакоблок, з\б плити, загальною площею 1571,1 м2, заставна вартість 3668600 грн., що розташоване за адресою: 85700, Донецька обл.,м. Волноваха , вул. 100 років Красного Хреста., буд.114

Стягнути з селянського фермерського господарства “Юг” (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 114; код ЄДРПОУ 23130509; рахунок 26007303550283 в філії „Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Волноваха Донецької області”, МФО 334646) на користь публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (адреса: 01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Волноваха Донецької області” (адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 23–А; код ЄДРПОУ 09334642; МФО 334646; інші відомості в матеріалах справи відсутні) витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

В судовому засіданні 15.03.2010 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 18.03.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя