Рішення № 85073141, 09.10.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10274/19

Провадження № 2/686/3242/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 жовтня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря судового засідання Антосєва В.П.

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

встановив:

15 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що в травні 2016 року між ним та відповідачем ФОП ОСОБА_2 було укладено договір-заказ на виготовлення двох подвійних надмогильних пам`ятників вартістю по 4 200 грн. кожен; заливки основи тумби під пам`ятник – 7 560 грн.; виготовлення відмостки навколо пам`ятників 1 500 грн.; виготовлення суцільного хреста 2 350 грн.; транспорті послуги 720 грн.; замовлено плитки-покотовки на суму 7 137 грн. 75 коп.; роботи по облицюванні плиткою-покотовкою 2 391 грн. 25 коп., в загальному на суму 30 059 грн. 00 коп.

У травні та вересні 2016 року позивачем відповідачу було сплачено аванс в загальному в сумі 10 000 грн.; 06.10.2016 року сплачено аванс на придбання плитки-покотовки в сумі 2 000 грн. та в подальшому сплачено ще 4 160 грн. авансу; 05.08.2017 року сплачено аванс на виготовлення хреста зі стаканом в сумі 1 000 грн., а всього позивачем сплачено відповідачу авансу на суму 17 160 грн.

Всі послуги з матеріалами відповідач зобов`язувалась надати до 06.10.2016 року. Проте станом на 6.10.2016 року було надано лише частину з них, а саме: заливку основи на могилах, виготовлено відмостку та встановлено два подвійних пам`ятники в загальному на суму 17 460 грн. Для оплати фактично наданих послуг було використано 10 000 грн. авансу, а решту 7 460 грн. позивач оплатив готівкою 07.20.2016 року.

Після установки пам`ятників, позивач помітив невідповідність їх розмірів (брак), у зв`язку з чим відповідач ФОП ОСОБА_2 зобов`язувалась за власний кошт замінити стелу.

Усі решту послуг разом з демонтажем бракованої стели та заміною її на нову (вартість яких становить 12 635 грн.), відповідач ФОП ОСОБА_2 зобов`язувалась надати до 12.04.2017 року, проте не надала.

27 вересня 2017 року відповідач повідомила позивача ОСОБА_1 про те, що незавершені роботи будуть здійсненні іншим підрядником, з яким вона домовилась про виконання цих робіт до 16.12.2017 року. Але, відповідач не виконала свої зобов`язання, не надала матеріали іншому підряднику для завершення робіт.

Також, позивачем виявлено поперечну тріщину у відмотці, що свідчить про її неякісне облаштування відповідачем.

Всього ФОП ОСОБА_2 станом на квітень 2019 року не надала позивачу матеріалів та послуг на суму 9 452 грн. 50 коп., вартість яких станом на 2019 рік становить 21 845 грн. Різниця між цінами 2016 року та 2019 року становить 12 382 грн.

ОСОБА_1 стверджує, що відповідач своїми діяннями завдала йому моральної шкоди, що полягає у постійних психічних переживаннях, які призводять до загострення його хвороб та, відповідно, до необхідності частого перебування в лікувальних закладах.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 сплачений ним аванс в сумі 3 985 грн., різницю між цінами 2016 року та 2019 року в сумі 12 393 грн., вартість ремонту відмостки – 3 268 грн. та 15 000 грн. моральної шкоди.

02 травня 2019 року ухвалою суду позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито по справі провадження та призначено підготовче засідання.

19 вересня 2019 року позивачем ОСОБА_1 було подано до суду письмове пояснення, в якому він уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 3 995 грн. сплаченого ним авансу, 23 281 грн. різниці між цінами 2016 року та 2019 року, 23 281 грн. матеріальної та моральної шкоди.

09 жовтня 2019 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи чи інших заяв не надійшло, відзив не направила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст. ст. 223, 280 ЦПК, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів - в порядку заочного розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що в травні 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 було укладено договір на виготовлення двох подвійних надмогильних пам`ятників вартістю по 4 200 грн. кожен; заливки основи тумби під пам`ятник – 7 560 грн.; виготовлення відмостки навколо пам`ятників 1 500 грн.; виготовлення суцільного хреста 2 350 грн.; транспорті послуги 720 грн.; замовлено плитки-покотовки на суму 7 137 грн. 75 коп.; роботи по облицюванні плиткою-покотовкою 2 391 грн. 25 коп., в загальному на суму 30 059 грн. 00 коп., що підтверджується копіями заказів № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7.

25 травня 2016 року позивачем відповідачу було сплачено аванс в сумі 5 000 грн. та 08 вересня 2016 року позивачем відповідачу було сплачено аванс в сумі 5 000 грн.; 06.10.2016 року сплачено аванс на придбання плитки-покотовки в сумі 2 000 грн. та в подальшому сплачено ще 4 160 грн. авансу; 05.08.2017 року сплачено аванс на виготовлення хреста зі стаканом в сумі 1 000 грн., а всього позивачем сплачено відповідачу авансу на суму 17 160 грн.

Всі послуги з матеріалами відповідач зобов`язувалась надати до 06.10.2016 року. Проте станом на 6.10.2016 року було надано лише частину з них, а саме: заливку основи на могилах, виготовлено відмостку та встановлено два подвійних пам`ятники в загальному на суму 17 460 грн. Для оплати фактично наданих послуг було використано 10 000 грн. авансу, а решту 7 460 грн. позивач оплатив готівкою 07.20.2016 року.

Тобто, в загальному позивачем ОСОБА_1 відповідачу було сплачено 17 160 грн. + 7 460 грн. = 24 620 грн.

Після установки пам`ятників, позивач помітив невідповідність їх розмірів (брак), у зв`язку з чим відповідач ФОП ОСОБА_2 зобов`язувалась за власний кошт замінити стелу. Усі решту послуг разом з демонтажем бракованої стели та заміною її на нову (вартість яких становить 12 635 грн.), відповідач ФОП ОСОБА_2 зобов`язувалась надати до 12.04.2017 року, проте не надала.

27 вересня 2017 року відповідач повідомила позивача ОСОБА_1 про те, що незавершені роботи будуть здійсненні іншим підрядником, з яким вона домовилась про виконання цих робіт, до 16.12.2017 року, що підтверджується розпискою останньої від 27.09.2017 року. Але, відповідач не виконала свої зобов`язання, не надала матеріали іншому підряднику для завершення робіт.

Між сторонами фактично було укладено договір побутового підряду (ч. 1 ст. 865 ЦК України). До відносин за договором побутового підряду, не врегульованим ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів (ч. 3 ст. 865 ЦК України).

Відповідно до ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до п.п. 18,20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1995 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» договір побутового підряду є різновидом договору підряду, тому до нього застосовуються загальні правила про договір підряду. При вирішенні питання про відповідальність та про наявність і розмір збитків, заподіяних споживачу, у зв`язку з недоліками товару необхідно виходити як із загальних положень Закону, так і із спеціальних норм законодавства, а також із умов укладеного сторонами договору.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.ст. 626, 627 ЦК України - договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-3ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 довів сплату відповідачу ФОП ОСОБА_2 завдатку за виконання робіт по договору побутового підряду 24 620 грн. 00 коп. (копії заказів № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 та б/н з відповідними розписками на них).

Разом з тим, позивач визнав факт надання йому відповідачем послуг на суму 17 160 грн. 00 коп., проте один з пам`ятників (вартістю 4 200 грн. 00 коп.) виявився з недоліками, що визнала ФОП ОСОБА_2 у своїй розписці, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже, в кінцевому позивач отримав від ФОП ОСОБА_2 матеріалів та послуг за договором підряду на суму 17 160 грн. 00 коп. - 4 200 грн. 00 коп. = 12 960 грн. 00 коп.

Враховуючі вищезазначені обставини, суд вважає можливим стягнути різницю сплачених коштів в рахунок завдатку за договором та фактично виконаними роботами: 24 620 грн. 00 коп. - 12 960 грн. 00 коп. = 11 660 грн. 00 коп.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача різницю між цінами 2016 року та цінами 2019 року на роботи по виготовленню а встановленню надгробних пам`ятників в сумі 23 281 грн. 00 коп., посилаючись на норми п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, згідно якої він має право на відшкодування витрат, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Позивачем не доведено економічної раціональності, не надмірності та відповідності засадам розумності та справедливості таких витрат саме в розмірі 23 281 грн. 00 коп., а тому суд відмовляє у задоволенні даної вимоги у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю належними доказами. ОСОБА_1 стверджує, що відповідач своїми діяннями завдала йому моральної шкоди, що полягає у постійних психічних переживаннях, які призводять до загострення його хвороб та, відповідно, до необхідності частого перебування в лікувальних закладах.

Також, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 завдану йому неналежним виконанням відповідачкою договірних зобов`язань, моральну шкоду, що полягає у постійних психічних переживаннях, які призводять до загострення його хвороб та, відповідно, до необхідності частого перебування в лікувальних закладах.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 враховано ступінь та тривалість його психічних хвилювань, стан його здоров`я, наявність у нього 2 групи інвалідності. Розмір такої шкоди суд оцінює в 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ФОП ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 329 грн. 20 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 16, 526, 626, 627, 629, 651 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) кошти в сумі 11 660 грн. 00 коп. та 10 000 грн. 00 коп. відшкодування моральної шкоди, а всього 21 660 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 329 грн. 20 коп. (Одержувач: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення 18 жовтня 2019 року.

Суддя: О.М. Палінчак