Рішення № 85069937, 18.10.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.10.2019

Провадження № 2/337/52/2019

ЄУН № 337/1341/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Нетяга М.І.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Запорізька міська рада, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання шлюбу недійсним, визнання незаконним свідоцтва про право власності на квартиру

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому вказав, що на протязі липня-серпня 1999 року його рідна сестра ОСОБА_5 неодноразово вмовляла укласти шлюб з її донькою ОСОБА_3 , щоб отримати у власність шляхом приватизації квартири, так як вони на той час проживали у бараку у Заводському районі міста Запоріжжя, та міська влада проводила переселення осіб які проживали у цих бараках до квартир, які згодом могли бути нимиприватизовані. Він довго заперечував проти такого фіктивного (недійсного) шлюбу, так як йому було 40 років, а племінниці ОСОБА_3 20 років, він мав своє життя, не мав жодних відносин з племінницею та не бажав оформлювати жодних формальних шлюбних відносин з ОСОБА_3 .Проте, ОСОБА_5 . почала наполягати на оформленні шлюбу під приводом що вона не буде претендувати на майно після смерті нашої матері ОСОБА_7 , та він успадкує майно матері. Він довго не погоджувався, проте ОСОБА_5 , ОСОБА_3 психічно тиснули на нього та казали, що все це формальність.В решті решт він погодився формально зареєструвати шлюб з ОСОБА_3 погодившись на вищеперелічені умови, що пропонувались, зокрема, на те щоб він успадкував все майно після смерті матері ОСОБА_7 .

14.08.1999 року - між ним та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. З моменту реєстрації шлюбу, як й до його реєстрації він не проживав жодного дня з ОСОБА_3 , не мав ніколи жодних з нею шлюбних відносин, не був пов`язаний з нею спільним побутом, проживав весь час окремо.

Завдяки зареєстрованому шлюбу, ОСОБА_3 отримала право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 про що було видано ордер від 18 листопада 1999 р.

Після отримання права користування квартирою, він жодного разу в ній не був, продовжував проживати окремо своїм життям, жодних шлюбних відносин зОСОБА_6 не мав та не міг мати.

В травні 2003 р. він про вказану ситуацію розповів матері ОСОБА_7 , як негативно відреагувала на вказану історію, та перестала спілкуватися із ОСОБА_5 та його відносини з матір`ю теж трохи зіпсувались, оскільки мати сприймати антисоціальний та фіктивний шлюб між своєю внучкою та рідним сином.

Дізнавшись про те, що він про фіктивний шлюб розповів матері, після скандалу який влаштувала мати для ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , останні почали наполягати на тому, щоб швидко оформити розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_3 ..

13 травня 2003 року було зареєстровано розірвання шлюбу.

08.06.2004 р. ОСОБА_3 здійснила приватизацію квартири отриману завдяки фіктивному шлюбу, та подання неправдивих за своїм змістом документів до державних органів, які вповноважені приймати рішення про надання житла та приватизації. На початку 2018 року віндізнався про те, що щоб заплутати процес приватизації ОСОБА_3 здійснила приватизацію на свою доньку ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла мати ОСОБА_7 , після смерті якої залишилось майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Після того, як пройшло 6 місяців після смерті матері, ОСОБА_5 прийшла до нотаріальної контори та подала заяву на прийняття спадщини після смерті матері.

Через підступний обман з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в нього була довга депресія, з огляду на свою правову безпомічність та правоту матері, яка ще при житті попереджала про можливий будь-який обман з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Просить суд визнати недійсним шлюб, зареєстрований 14.08.1999 р. Запорізьким відділом актів цивільного стану м.Запоріжжя, актовий запис № 185, визнати незаконним свідоцтво про право власності, 1443 від 08.06.2004 р. виданого Хортицькою адміністрацією Запорізької міської ради, стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1414,39 грн.

Ухвалою від 17.05.2018 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

14.06.2018 року до суду від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення про нормативне обґрунтування недійсності(фіктивності) шлюбу, заява про забезпечення доказів, клопотання про долучення доказів, уточнена позовна заява.

Відповідно до уточненої позовної заяви, окрім іншого вказано, що враховуючи те, що на вимогу своєї рідної сестри ОСОБА_5 , він уклав шлюб з її рідною донькою ОСОБА_3 , яка є його племінницею, та відноситься до родичів низхідній лінії, оскільки а ні він, а ні ОСОБА_3 не мали жодного наміру створити сім`ю - цей шлюб визнається недійсним. Також просить суд визнати недійсним шлюб, зареєстрований 14.08.1999 р. Заводським районним у м.Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 185, визнати незаконним свідоцтво про право власності, 1443 від 08.06.2004 р. виданого Хортицькою адміністрацією Запорізької міської ради, стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1414,39 грн.

Ухвалами суду від 19.06.2018 року долучено до матеріалів справи письмові пояснення позивача, уточнену позовну заяву, докази(копія витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища станом на 10.05.2018 року; копію довідки виконкому Антонівської сільської ради, Вільнянського району Запорізької області від 07.05.2018 року; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія паспорту ОСОБА_11 ), виклик свідків, та забезпечено докази шляхом витребування відповідних відомостей.

26.06.2018 року з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, на виконання ухвали суду від 19.06.2018 року, надійшли копії документів.

23.07.2018 року до суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на позов у якому вказано, що шлюб укладався за взаємною згодою чоловіка та дружини. Подружжя один до одного не відносяться по прямій лінії споріднення, а є боковою лінією споріднення як племінниця та дядько, що не визнавалось законодавством фіктивним шлюбом. Обидва мали повну цивільну дієздатність та вільну згоду на укладання шлюбу. Шлюб було укладено з дотриманням всіх вимог закону. Також підставами шлюбу було реальні відносини між майбутнім подружжям, які мали бажання створити сім`ю задля отримання взаємних прав та обов`язків.Шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 13.05.2003 року шляхом звернення подружжя до Відділу реєстрації актів громадянського стану Хортицького районного управління юстиції м. Запоріжжя. Підставами розірванням шлюбу стало зловживання позивачем спиртних напоїв та поступове знехтування позивачем, як чоловіка, своїх обов`язків.Подружжя ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , за взаємною згодою знаходились у шлюбі з 14.08.1999 по 13.05.2003 року, тобто протягом 3 роки та 9 місяців. За цей час буд якого спільного майна не нажили, будь яких інших прав та обов`язків подружжя на сьогодні не мають. Станом вже 15 років поспіль, будь яких наслідків недійсності шлюбу або підстав визнання такого шлюбу недійсним не існує. Вимоги позивача вмотивовані виключно помстою до родини своєї сестри ОСОБА_5 та використовуються як інструмент тиску на сестру за для відмови її від спадщини після смерті матері на його користь. Також станом на сьогодні такий шлюб розірвано.

Спірна квартира була набута у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло 14443 від 08.06.2004 року на підставі рішення Хортицької районної адміністрації, тобто після розірвання шлюбу.Позивач був зареєстрований в спірній квартирі в період з 02.03.2000 року по 31.07.2001 року, зняття з реєстрації за його власною ініціативою.Тобто на момент приватизації відповідачами квартири реєстрація місця проживання позивача була в іншому місці, а також він не перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та фактично не проживав в спірній квартирі.Будь які майнові інтереси позивача не порушений.Позивачем не наведено підстави порушення його будь яких прав або інтересів стосовно отримання у власність відповідачами спірної квартири.Правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання незаконним свідоцтва про право власності на житло немає, оскільки приватизація державного житлового фонду проводиться відповідно до єдиного об`єкту - квартири, особами які в ній постійно проживали, за їх письмовою згодою та на підставі рішення відповідного органу приватизації, щодо надання у власність цієї квартири. На час приватизації відповідачами квартири, позивач не мав статусу члена родини та не мав права користування житловим приміщенням, також не був зареєстрований у спірний квартирі. Просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.09.2018 року замінено по справі відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_3 ; приєднано до матеріалів справи копії документів, які надійшли до суду 26.06.2018 року з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, на виконання ухвали суду від 19.06.2018 року, та оригіналу довідки виконкому Антонівської сільради Вільнянського району Запорізької області від 13.08.2018 року; у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про забезпечення майбутніх витрат на професійну правничу допомогу, відмовлено; закрите підготовче провадження у справі.

15.01.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про виклик і допит свідка ОСОБА_15 , та долучення до матеріалів справи у якості доказу довідки виконкому Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи те, що підготовче провадження було закрите ухвалою суду від 24.09.2018 року, судом визнавалась явка позивача ОСОБА_2 обов`язковою для з`ясування обґрунтування неможливості подання доказів до закриття підготовчого провадження, і також з огляду на те, що довідка виконкому Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області датована 08.01.2018 року.

Ігноруючи вимоги суду, позивач до суду не з`явився, обґрунтувань не надав, і таким чином докази у вигляді клопотання про виклик і допит свідка ОСОБА_15 , долучення до матеріалів справи у якості доказу довідки виконкому Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області(а.с.170-174), до розгляду судом не приймаються.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась.

Представники третіх осіб:Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у суду матеріалів.

У судові засідання позивач не з`являвся, хоча судом його явка неодноразово визнавалась обов`язковою для надання пояснень.

Представник відповідача наполягала на розгляді справи за відсутності не зявившихся осіб.

У судових засіданнях відповідачка ОСОБА_3 проти позову заперечувала. Поясняла, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 , з яким прожили недовго так як він її бив. ОСОБА_13 це бачив та запропонував допомогти їй, вони разом гуляли, він проживав з нею. За пропозицією ОСОБА_13 вони у 1999 році зареєстрували шлюб і проживали разом по АДРЕСА_3 , вели спільне господарство. Так як житло було аварійне, то отримали іншу квартиру по АДРЕСА_1 , переїхали туди разом з ОСОБА_13 , перевезли речі. Проживали там, і ОСОБА_13 був там зареєстрований. Весною 2001 року позивач почав зловживати алкогольними напоями, не приносив гроші, перестав приходити додому, та урешті у його машині знайшла жіночу білизну. Шлюб було розірвано 13.05.2003 року. ОСОБА_13 являється її дядьком, він брат матері. Ніхто його не просив укладати шлюб. На момент розірвання шлюбу у квартирі він не проживав, вселитися не намагався. Просить у позові відмовити.

У судовому засіданні, опитана за клопотанням позивача, свідок ОСОБА_5 пояснила, щореєстрація шлюбу було обоюдне рішення. Позивач дарував ОСОБА_3 подарунки, вони разом гуляли у парку. У ОСОБА_3 були серйозні проблеми з першим чоловіком, та позивач забрав їх з дитиною на машині. Вони їздили разом на море відпочивати. Про реєстрацію шлюбу свідок дізналась від самого позивача ОСОБА_13. Реєстрація шлюбу до відселення з бараків немає ніякого відношення. Потім ОСОБА_13 став проживати у селі з якоюсь жінкою, та шлюб розірвали добровільно.

У судовому засіданні, опитана за клопотанням відповідача, свідок ОСОБА_18 пояснила, що ОСОБА_3 знає давно, вона була одружена з ОСОБА_16 з яким життя не склалось, він жорстока людина. Бачила відповідачку побитою. З ОСОБА_13 у них були добрі стосунки, він часто у неї залишався, потім вони одружилися. ОСОБА_13 добре спілкувався з донькою ОСОБА_3 .

Від допиту заявлено свідка ОСОБА_21 , відповідачка ОСОБА_3 відмовилась.

Заявлений позивачем ОСОБА_2 свідок ОСОБА_16 , у судові засідання не з`являвся. Суд, розглянувши надані документи, вислухавши пояснення, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 14.08.1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в Заводському відділі реєстрації актів цивільного стану м. Запоріжжя, було зареєстровано шлюб, актовий запис № 185(а.с.48).

Шлюб було розірвано 13.05.2003 року у відділі РАГС Хортицького РУЮ м. Запоріжжя, актовий запис № 205(а.с.20, 48).

Відповідачка ОСОБА_3 , при реєстрації повторного шлюбу 08.06.2007 року, змінила прізвище на ОСОБА_3 (а.с.59).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень СК України та ЦК України передбачено, що положення зазначених кодексів застосовуються до сімейних, цивільних відносин, що виникли після набрання ними чинності.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли до набрання Сімейним кодексом України, Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, чинності, і не мають подовжувального характеру, тому суд керується положеннями Кодексу про шлюб та сім`ю України та Цивільного кодексу України 1963 року.

Відповідно до ст. 17 Кодексу про шлюб та сім`ю України, не допускається укладення шлюбу: між особами, з яких хоча б одна перебуває вже в іншому шлюбі; між родичами по прямій висхідній і низхідній лінії, між повнорідними і неповнорідними братами й сестрами, а також між усиновителями і усиновленими; між особами, з яких хоча б одна визнана судом недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Відповідно до ст. 45 Кодексу про шлюб та сім`ю України, шлюб може бути визнаний недійсним в разі порушення умов, встановлених статтями 15 - 17 цього Кодексу, а також в разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім`ю (фіктивний шлюб).

Статтею 17 Кодексу про шлюб та сім`ю України, встановлено заборону на укладання шлюбу між близьким родичами - родичами прямої лінії споріднення, по прямій висхідній та низхідній лінії. Родичами прямої лінії споріднення вважаються особи, які походять одне від одного - батьки та діти, онуки, дідусь, бабуся.

Відповідно до наданих суду доказів, встановлено, що позивач ОСОБА_2 являється дядьком відповідача ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_3 підпадає під категорію родичів бокового споріднення більш віддалених ступенів, ніжпо прямій висхідній та низхідній лінії.

Таким чином Кодексом про шлюб та сім`ю України не було встановлено заборон для реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», судам роз`яснено, що при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності. Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Причому, відсутність мети щодо створення сім`ї може стосуватися як бажань однієї особи, що реєструє шлюб за ситуації існування мети створення сім`ї у іншої особи, так і двох осіб одночасно за їх взаємною згодою та обізнаністю. Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.

Шлюб вважається фіктивним лише тоді, коли обидві сторони діяли свідомо і кожна з них не мала наміру створити сім`ю.

За таких обставин, оскільки відповідач ОСОБА_3 заперечує фіктивність шлюбу, зареєстрованого з позивачемта стверджує, що шлюб зареєстрований з метою створення сім`ї, який у подальшому був розірваний через зловживання позивачем алкогольними напоями, а також, враховуючи, що позивачем пред`явлено позов про визнання шлюбу недійсним лише через 15 років після розірвання шлюбу і жодних доказів на підтвердження того, що шлюб було укладено лише з метою отримання позивачем житла, суду не надано, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Довідки виконкому Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про фактичне проживання ОСОБА_2 без реєстрації в с. Зелений Гай з 1997 року(а.с.9, 49), та з 1998 року(а.с.131), не являються належними доказами для визнання шлюбу недійсним з підстав вказаних позивачем, так як не підтверджують самі по собівідсутність мети створення сім`ї.

Що стосується приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 31 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до ордеру № 873 на житлове приміщення від11.11.1999 року, ОСОБА_3 на сім`ю у тому числі на ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , надано квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8, 11).

Згідно ст. 61 Житлового кодексу Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Встановлено, що з 02.03.2000 року по 31.07.2001 року, позивач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Потім починаючи з 2001 року був зареєстрований за адресами АДРЕСА_5 , та за адресою АДРЕСА_2 (а.с.6).

18.12.2003 року ОСОБА_3 звернулась до органу приватизації з приводу приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с.73).

Розпорядженням голови Хортицької районної адміністрації за № 969р від 04.06.2004 року передано у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру за адресою АДРЕСА_1 , та було видано свідоцтво про право власності на житло за № НОМЕР_1 (а.с.74, 76).

Таким чином судом встановлено, що на момент приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_2 у квартирі не був зареєстрованим, членом родини наймача не був, а такожне мав статусу тимчасововідсутньої особи, за яким зберігається право на житло.

Суду не надано доказів порушення норм закону органами приватизації при оформлені приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 , і видачі свідоцтва про право власності.

Також позивачем не надано суду доказів порушення його прав або інтересів стосовно отримання у власність відповідачами спірної квартири.

Керуючись ст. 76-82, 89, 141, 229, 264-265, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрованого 14.08.1999 року Заводським районним у м. Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 185; визнання незаконним свідоцтва про право власності №1443 від 08.06.2004 року квартири АДРЕСА_1 ; стягнення судового збору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складений 18.10.2019 року.

Суддя: