Вирок № 85069199, 21.10.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5045/16-к

Номер провадження 1-кп/333/21/18

В И Р О К

Іменем України

м. Запоріжжя 21 жовтня 2019 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: суддя Фунжий О.А., за участю секретарів судового засідання Бабенко Я.С., Лященко В.А., Носаченка О.С., Косяк А.Ю., прокурорів Хруща П.В., Кравця С.Ю., Богача С.О., Кнута Ю.О., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників потерпілих Зубкової Л .М. , Мешальникової Г.Г., Демченка Р.В., захисників Шостак А.П., Баришнікова А.Г., обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із неповною вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 не судимого;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, -

в с т а н о в и в :

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

2 серпня 2016 р. приблизно о 1 год. обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2 , знаходячись біля будинку № АДРЕСА_1, із застосуванням фізичної сили посадили потерпілого ОСОБА_1 в автомобіль ВАЗ-217130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та відвезли в лісосмугу поблизу вул. Луначарського у місті Запоріжжі. У цьому місці обвинувачені, погрожуючи нанесенням тілесних ушкоджень, змушували потерпілого ОСОБА_1 визнати себе винним у вчинені крадіжки майна ОСОБА_5 , поєднаного з проникненням у житло. Сприймаючи погрози як дійсні та реальні, потерпілий ОСОБА_1 під тиском ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зізнався у вчинені вказаного правопорушення, що було зафіксовано обвинуваченими за допомогою відеозйомки на мобільний телефон.

2 серпня 2016 р. приблизно о 4 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, разом із потерпілим ОСОБА_1 прибули за адресою: ОСК «Конка» Григорівської сільської ради Запорізького району, за місцем мешкання батька потерпілого ОСОБА_2 Знаходячись у вказаному місці, обвинувачені повідомили потерпілому ОСОБА_2 про наявність у них відеозапису зізнання сина у вчинені злочину, в результаті якого ОСОБА_5 зазнав матеріальної шкоди, та висунули йому вимогу передачі грошових коштів у розмірі 60 000 грн. у строк до 18 год. 6 серпня 2016 р. за нерозголошення змісту відеозапису чи передачі сина до правоохоронних органів.

6 серпня 2016 р. приблизно о 14 год. обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію умислу, направленого на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2 , знаходячись біля будинку № АДРЕСА_4, зустрілись з потерпілими. Під час зустрічі обвинувачені висловлювали потерпілому ОСОБА_2 погрози застосування насильства над його сином потерпілим ОСОБА_1 , а також розголошення відеозапису, на якому ОСОБА_1 визнає себе винним у вчинені вказаного вище злочину, відомості про який потерпілі бажали зберегти в таємниці, та висунули ОСОБА_2 вимогу передачі їм грошових коштів у розмірі 60 000 грн., призначивши зустріч 8 серпня 2016 р. о 12 год.

8 серпня 2016 р. приблизно о 12 год. обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію умислу, направленого на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2 , знаходячись біля будинку № АДРЕСА_4, зустрілись з потерпілими. Під час зустрічі обвинувачені висловлювали потерпілому ОСОБА_2 погрози застосування насильства над його сином потерпілим ОСОБА_1 , а також розголошення відеозапису, на якому ОСОБА_1 визнає себе винним у вчинені вказаного вище злочину, відомості про який потерпілі бажали зберегти в таємниці, та висунули ОСОБА_2 вимогу передачі їм грошових коштів у розмірі 60 000 грн., призначивши зустріч 8 серпня 2016 р. о 18 год.

8 серпня 2016 р. приблизно о 18 год. обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію умислу, направленого на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_2 , знаходячись біля будинку № АДРЕСА_4, зустрілись з потерпілим ОСОБА_2 . Під час зустрічі обвинувачені висловлювали потерпілому ОСОБА_2 погрози застосування насильства над його сином потерпілим ОСОБА_1 , а також розголошення відеозапису, на якому ОСОБА_1 визнає себе винним у вчинені вказаного вище злочину, відомості про який потерпілі бажали зберегти в таємниці, та висунули ОСОБА_2 вимогу передачі їм грошових коштів у розмірі 60 000 грн.

Своїми умисними діями обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна із застосуванням погроз насильства над потерпілим та його близьким родичем, погроз розголошення відомостей, які потерпілі бажають зберегти в таємниці (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

2.Пояснення обвинувачених

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені вказаного кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що з потерпілими знайомий за місцем мешкання, відносини не підтримував. У 2011 р. у нього з будинку була вчинена крадіжка. Влітку 2016 р. він познайомився з ОСОБА_7 , який повідомив, що цю крадіжку вчинив ОСОБА_1 . Через кілька днів ввечері він зустрів ОСОБА_1 , спитав про крадіжку. ОСОБА_1 визнав, що крадіжку вчинив він. Тоді він зателефонував знайомому ОСОБА_6 , попросив його приїхати. Через деякий час ОСОБА_6 приїхав до нього на своєму автомобілі разом зі своїм знайомим ОСОБА_12 . Разом з ОСОБА_2 він сів у автомобіль, сказав ОСОБА_6 їхати у райвідділ міліції. По дорозі ОСОБА_1 попросив не їхати в райвідділ, почав розповідати про вчинення крадіжки. Тоді він сказав ОСОБА_6 їхати в сторону лісосмуги. ОСОБА_1 розповідав про обставини вчинення крадіжки з будинку матері. ОСОБА_12 записував пояснення ОСОБА_1 на телефон ОСОБА_6 . Спочатку ОСОБА_1 розповідав про крадіжку в автомобілі, потім, коли автомобіль застряв у піску, вони вийшли. ОСОБА_1 продовжував розказувати про крадіжку, його записували на телефон. Його ніхто з присутніх не бив, не погрожував. ОСОБА_1 запропонував поїхати до його батька. Вони всі поїхали автомобілем до батька потерпілого ОСОБА_2 . У присутності батька ОСОБА_1 розповів про вчинення крадіжки з будинку. Вони домовились з батьком наступного дня зустрітись для врегулювання цього питання та поїхали. ОСОБА_1 залишився з батьком. Грошові кошти у потерпілих вони не вимагали. З приводу подальших подій обвинувачений ОСОБА_5 відмовився дати пояснення.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчинені вказаного кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що з потерпілими не знайомий. На початку серпня 2016 р. у вечірній час він разом зі знайомим ОСОБА_12 знаходився вдома. Йому зателефонував ОСОБА_5 , попросив під`їхати до нього. Він разом з ОСОБА_12 поїхав до ОСОБА_5 додому. Біля будинку стояли ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Вони сіли в автомобіль, ОСОБА_5 попросив їхати у райвідділ міліції. З їх розмови він пойняв, що ОСОБА_5 знайшов людину, яка вчинила у нього крадіжку. ОСОБА_1 просив не їхати в райвідділ, вони поїхали в напрямку лісопосадки. ОСОБА_1 розповідав про обставини вчинення ним крадіжки у ОСОБА_5 ОСОБА_12 записував пояснення на його телефон, про що його попросив ОСОБА_5 Автомобіль застряв у піску, вони всі вийшли з нього. ОСОБА_1 продовжував розповідати про крадіжку. В процесі цього він та ОСОБА_5 погрожували ОСОБА_1 , висловлювались на його адресу нецензурними словами. ОСОБА_1 плюнув йому в обличчя, намагався втекти, вони його впіймали, кілька раз він ударив його. ОСОБА_1 запропонував поїхати до його батька, вирішити ситуацію. Вони поїхали до батька потерпілого ОСОБА_2 . З ним розмовляв ОСОБА_5 . Про що йшла мова йому не відомо. Після цього ОСОБА_1 залишився у батька, а вони поїхали. 8 серпня 2016 р. ОСОБА_5 запросив його додому на святкування дня народження дитини. Коли він приїхав до нього, ОСОБА_5 вдома не було. Через деякий час він зателефонував йому і запросив приїхати до Приватбанку на вул. Чумаченка. Коли він приїхав до цього міста, його та ОСОБА_5 затримали працівники СБУ.

3.Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення вказаного злочину, мотиви неврахування окремих доказів.

Висновок суду про винуватість обвинувачених у вчинені вказаного кримінального правопорушення ґрунтується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення 2 серпня 2016 р. о 17 год. 50 хв. ОСОБА_2 звернувся до слідчого із заявою про те, що «2 серпня 2016 р. приблизно о 4 год. троє невстановлених осіб вимагали у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 60 000 грн., погрожуючи життям його сина ОСОБА_1 » (а.с. 166-167 т.2)

2 серпня 2016 р. відомості, викладені в заяві ОСОБА_2 , внесені слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань. (а.с. 165 т.2)

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_5 знає за місцем мешкання, з ОСОБА_6 не був знайомий. На початку серпня 2016 р. вночі він йшов додому. Біля будинку зупинився автомобіль ВАЗ, з якого вийшов ОСОБА_5 , спитав про продаж будинку (батьки мали намір продати будинок). Потім ОСОБА_5 завдав йому удару рукою в живіт, з машини вийшли ще двоє, один з них ОСОБА_6 , іншого на ім`я ОСОБА_12 він не знає. Вони взяли його за руки, посадили в автомобіль на заднє сидіння, направились в напрямку «Волни». ОСОБА_6 керував автомобілем, ОСОБА_5 сидів поруч з ним, на задньому сидінні. Вони привезли його в лісосмугу, витягли з машини, запропонували взяти на себе крадіжку у ОСОБА_5 Обвинувачені погрожували йому застосуванням фізичного насильства, били руками й ногами. Хтось з них знімав це на телефон. Під тиском обвинувачених він вимушений був зізнатися на камеру у вчинені крадіжки з будинку ОСОБА_5 , хоча цього злочину не вчиняв. Про обставини вчинення крадіжки йому було відомо зі слів матері, а також ОСОБА_5 . Після цього обвинувачені запропонували поїхати до його батька, щоб урегулювати питання. Тієї ж машиною вони поїхали до батька, який мешкав у селі Григорівка. Він зателефонував батьку, той вийшов до них. ОСОБА_5 розповів батьку про начебто вчинення ним крадіжки, що у них є відео зізнання в крадіжці. Він висунув вимогу передати йому грошові кошти в сумі 60 000 грн. у якості компенсації за викрадене майно. У противному випадку він погрожував розмістити відео в Інтернеті та передати в правоохоронні органи. Батько погодився передати обвинуваченим гроші, вони домовились зустрітись через кілька днів. Зустрічі планували для передачі обвинуваченим грошей. Наступного дня батько звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання грошових коштів. Вони двічі зустрічались з обвинуваченими біля Приватбанку по вул. Чумаченка, однак гроші не передавали, оскільки їх не було. На цих зустрічах обвинувачені вимагали гроші, погрожували розповсюдити відео. На останній зустрічі він не був, батько пішов сам. На цій зустрічі обвинувачені були затримані.

Під час проведення на досудовому розслідуванні слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_1 вказав місце, куди його привезли обвинувачені ніччю 2 серпня 2016 р., та підтвердив викладені вище пояснення. (а.с. 211-214 т.2)

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що з обвинуваченими знайомий, стосунки не підтримував. 2 серпня 2016 р. приблизно о 3 год. вночі йому з незнайомого номеру телефону зателефонував син ОСОБА_1 , попросив вийти з будинку. Він вийшов, біля будинку стояли ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа та син. ОСОБА_5 сказав, що ОСОБА_1 вчинив у нього крадіжку золотих виробів, зізнався у цьому, зізнання вони записали на відео, показав йому фрагменти запису, потребував 60 000 грн. у якості компенсації за викрадене майно. Під час перегляду відео він бачив, що обвинувачені погрожували сину, били його; син намагався втекти, його піймали, знову били, вимагаючи зізнання в крадіжці. Він бачив, що син стояв перед обвинуваченими на колінах, у нього було перелякане обличчя; два чоловіка вимагають у нього зізнання в крадіжці. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погрожували оприлюднити це відео у Інтернеті, передати в правоохоронні органи. Він погодився, щоб викрити обвинувачених у вимаганні. Після цього обвинувачені залишили сина у нього та поїхали. Вони призначали йому наступного дня зустріч, на яку він повинен принести гроші. Після того, як обвинувачені поїхали, він розпитав сина, що сталось. Той розповів, що крадіжку у ОСОБА_5 не вчиняв, його били, погрожували, він вимушений був зізнатися. Того ж дня він звернувся у правоохоронні органи із заявою про вимагання та прийняв участь у спецоперації. Наступними днями ОСОБА_5 неодноразово телефонував йому, нагадував про гроші, погрожував, щоб не звертався у поліцію. Він тричі зустрічався з обвинуваченими біля Приватбанку на вул. Чумаченка, 6 серпня та двічі 8 серпня 2016 р. На зустрічах він був з сином, крім останньої; обвинувачені погрожували йому насильством над сином, наполягали на передачі грошей. 8 серпня 2016 р. вранці він в черговий раз зустрівся з обвинуваченими, пообіцяв їм знайти гроші. Ввечері того ж дня він знову зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 біля Приватбанку по вул. Чумаченка. Обвинувачені питали, чи приніс гроші, чому не приніс, погрожували йому та на адресу сина. Тоді він їм сказав, що грошей не буде. Після цього працівники СБУ затримали їх.

Свідок ОСОБА_25 - матір потерпілого ОСОБА_1 , суду пояснила, що зіслів сина їй відомо, що на початку серпня 2016 р. троє чоловіків із застосуванням сили посадили його в автомобіль, вивезли в сторону вулиці Луначарського. Вони йому погрожували, били, вимусили зізнатися у крадіжці з будинку ОСОБА_5 кілька років тому. Потім вони його відвезли до батька, у якого вимагали гроші у сумі 60 000 грн. Чоловік звернувся із заявою про вимагання в СБУ.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що з обвинуваченими знайомий. У серпні 2016 р. уночі йому зателефонував ОСОБА_5 , попросив приїхати на «Волну», де він з друзями застряв у піску. Він приїхав до вказаного місця, ОСОБА_5 його зустрів, разом з ним були ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , а також ще один чоловік. Він допоміг витягти їх автомобіль з піску та поїхав. Вдень 8 серпня 2016 р. він приїхав додому до ОСОБА_5 , той попросив з`їздити до «Приватбанку» на вул. Чумаченка. Вони під`їхали до банку, ОСОБА_5 вийшов з автомобілю, його хтось чекав. Потім їх затримали працівники СБУ та доставили в міліцію.

Під час проведення на досудовому розслідуванні слідчого експерименту свідок ОСОБА_26 вказав місце, куди він приїхав за пропозицією ОСОБА_5 ніччю 2 серпня 2016 р., яке співпадає з місцем, вказаним потерпілим ОСОБА_1 при проведені слідчого експерименту. (а.с. 211-214 т.2)

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показала, що є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_5 У 2011 р. їх обікрали, викрали золоті вироби. У серпні 2016 р. чоловік казав, що ОСОБА_1 зізнався у крадіжці, чоловік просив його відшкодувати шкоду. 8 серпня 2016 р. вони святкували день народження дитини, в гостях у них були ОСОБА_26 , ОСОБА_6 Приблизно о 16 год. чоловік разом з ними кудись поїхав. Потім приїхали працівники міліції, повідомили, що чоловіка затримали, провели обшук в будинку, вилучили ноутбук.

Свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що мешкає поруч з ОСОБА_5 Він розказував, що у 2011 р. у нього була крадіжка, викрали золоті вироби. Влітку 2016 р. ОСОБА_5 розказував, що знайшов чоловіка, що вчинив у нього крадіжку.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_5 , знає, що у нього в 2011 р. була крадіжка золотих виробів. ОСОБА_5 самостійно шукав крадія. У серпні 2016 р. він був на дні народження сина ОСОБА_5 Він разом з двома друзями кудись їздив увечері. Потім приїхали працівники міліції, повідомили, що ОСОБА_5 затриманий, провели обшук у будинку, нічого не знайшли.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснила, що мешкає по сусідству з ОСОБА_5 Їй відомо, що у ОСОБА_5 була крадіжка. Влітку 2016 р. до неї приходив слідчий, допитував.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_1 за місцем проживання. Приблизно у 2011 р. ОСОБА_1 пропонував йому вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_5 Він погодився. Вони удвох прийшли у двір, ОСОБА_1 заліз у вікно, а він залишився біля вікна. Потім він утік, а ОСОБА_1 залишився у будинку. Через кілька днів він зустрівся з ОСОБА_1 , той показував йому обручку, говорив, що викрав у ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_32 суду показав, що з дитинства знайомий з ОСОБА_1 У 2011 р. ОСОБА_1 пропонував йому вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_5 , він відмовився. ОСОБА_1 казав, що крадіжку не вчинив, однак у нього з`явились гроші.

Допитати свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні не надалось можливим, оскільки за вказаною в обвинувальному акті адресою він не зареєстрований і не мешкає, ухвалу суду про привід свідка органами поліції не виконано. (а.с. 225 т.4)

Під час проведення 8 серпня 2016 р. на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3 серпня 2016 р. обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 слідчим вилучено «ноутбук «НР» у корпусі чорного кольору із зарядним пристроєм…». (а.с. 231-233 т.2)

Згідно протоколу огляду предмета від 22 серпня 2016 р. за участю підозрюваного ОСОБА_6 на диску С вилученого при обшуку ноутбуку НР виявлено файл «20160802 13455», на якому є аудіозапис тривалістю 19 хв. 02 сек. Під час огляду ОСОБА_6 заявив, що вказаний ноутбук належить його дівчині, але він ним також користується. (а.с. 10-30 т.3)

Протоколом огляду предмета від 24 серпня 2016 р. за участю підозрюваного ОСОБА_6 вказаний файл «20160802 13455» з диску С вилученого при обшуку ноутбуку НР записано на окремий носій інформації - CD-R диск 700 Mb, який долучено до протоколу огляду. (а.с. 31-34 т.3)

Згідно протоколу огляду предмета від 30 серпня 2016 р. за участю потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слідчим проведено огляд вказаного CD-R диску, під час якого прослухано вказаний файл. Після прослуховування потерпілий ОСОБА_2 заявив, що голоси на запису належать ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та його сину ОСОБА_1 , який підтвердив пояснення батька. (а.с. 178-188 т.2)

Прослуховуванням вказаного файлу на CD-R диску в судовому засіданні встановлено наявність на ньому аудіозапису розмови осіб, одна з яких представилась ОСОБА_1 . Під час цієї розмови на адресу вказаної особи звучать погрози, вимоги зізнання у вчинені крадіжки, застосування насильства, нанесення ударів.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що прослуханий в судовому засіданні файл є записом розмови обвинувачених з ним ніччю 2 серпня 2016 р., коли вони вивезли його автомобілем до лісосмуги.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що зазначений запис зроблено ніччю 2 серпня 2016 р. під час розмови з ОСОБА_1 .

В судовому засіданні встановлено, що в протоколі обшуку від 8 серпня 2016 р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3 серпня 2016 р., не зазначено адресу, за якою проводився обшук. (а.с. 231-233 т.2)

Однак цей недолік протоколу суд не вважає таким, що впливає на належність і допустимість доказу, оскільки в протоколі обшуку вказано, що він проводиться на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3 серпня 2016 р., в якій зазначена адреса проведення обшуку: АДРЕСА_2 ; в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив, що мешкав саме за цією адресою, обшук проводився саме в цій квартирі, де вилучено ноутбук, на якому знайдено запис розмови між обвинуваченими та потерпілим ОСОБА_1 .

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 8 серпня 2016 р. ОСОБА_5 затримано у зазначений день о 18 год. 55 хв. у АДРЕСА_4 , як особу, котру застали під час вчинення злочину відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 208 КПК України. (а.с. 192-193 т.2)

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 8 серпня 2016 р. ОСОБА_6 затримано у зазначений день о 19 год. 39 хв. у АДРЕСА_4 , як особу, котру застали під час вчинення злочину відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 208 КПК України. (а.с. 228-229 т.3)

Під час досудового розслідування слідчим на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 серпня 2016 р. отримано інформацію про вхідні та вихідні телефонні дзвінки номерів оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», якими користувались обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 71, 72-75 т.3)

Згідно протоколу огляду вказаної інформації 2 серпня 2016 р. обвинувачений ОСОБА_5 телефонував обвинуваченому ОСОБА_6 . о 00 год. 34 хв., обвинувачений ОСОБА_6 телефонував обвинуваченому ОСОБА_5 о 00 год. 49 хв., обвинувачений ОСОБА_5 телефонував потерпілому ОСОБА_2 . о 03 год. 20 хв.; 3 серпня 2016 р. обвинувачений ОСОБА_5 надіслав потерпілому ОСОБА_2 два SMS-повідомлення о 7 год. 14 хв., ОСОБА_2 телефонував ОСОБА_5 о 2 год. 37 хв., ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_2 о 22 год. 43 хв.; 4 серпня 2016 р. ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_2 об 11 год. 31 хв., ОСОБА_2 телефонував ОСОБА_5 об 11 год. 32 хв.; 6 серпня 2016 р. ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_2 об 11 год. 32 хв., ОСОБА_2 телефонував ОСОБА_5 о 13 год. 03 хв.; 8 серпня 2016 р. ОСОБА_2 телефонував ОСОБА_5 об 11 год. 29 хв.; ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_2 о 18 год. 31 хв., о 18 год. 33 хв. (а.с. 72-90 т.3), що підтверджує висновок суду про час вчинення злочину.

Сукупність наведених доказів свідчить про доведеність обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

Пояснення обвинувачених про те, що у них не були попередньої змови на вимагання, що вони не погрожували й не били потерпілого ОСОБА_1 ; не вимагали грошові кошти у потерпілого ОСОБА_2 , суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються послідовними показаннями потерпілих, аудіозаписом розмови обвинувачених з потерпілим ОСОБА_2 , автентичність якого не заперечується обвинуваченими. Про наявність попередньої змови обвинувачених, направленої на вимагання грошових коштів потерпілого, свідчать їх узгоджені, зі спільним умислом дії, коли кожен з обвинувачених безпосередньо виконував діяння, що повністю або частково утворювали об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 189 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази: протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 6 серпня 2016 р. (а.с. 125 т.3); протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 6 серпня 2016 р. (а.с. 126 т.3); протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 9 серпня 2016 р. (а.с. 127 т.3); протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 9 серпня 2016 р. (а.с. 128 т.3); протокол за результатами спостереження за особою від 10 серпня 2016 р. (а.с. 132-133 т.3); протокол за результатами спостереження за особою від 10 серпня 2016 р. (а.с. 134-135 т.3); протокол за результатами спостереження за особою від 10 серпня 2016 р. з додатками (а.с. 136-146 т.3); протокол за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 10 серпня 2016 р. з додатками (а.с. 147-175 т.3), судом не приймаються до уваги, оскільки ухвалою суду від 29 січня 2019 р. їх визнано очевидно недопустимими. (а.с. 114-119 т.4)

На підтвердження вини обвинувачених у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення прокурором також надані: протокол пред`явлення речей для впізнання за фотознімками, згідно якому потерпілий ОСОБА_1 впізнав на фотознімку пістолет, яким йому погрожували ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (а.с. 171-173 т.2); протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якому потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_12 як особу, котра була присутня на місці події 2 серпня 2016 р. та чинив на нього психологічний тиск (а.с. 174-177 т.2). Вказані докази судом не приймаються до уваги, оскільки застосування обвинуваченими погроз пістолетом їм не інкриміновано; ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за цією справою не притягується.

4.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи обвинуваченим покарання за вчинення вказаного злочину, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, не знаходячи обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, вчинив тяжкий злочин, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має двох малолітніх дітей, на диспансерному обліку у психіатричній та наркологічній лікарнях не перебуває, офіційно не працевлаштований, до 23 листопада 2010 р. працював керівником гуртка Запорізької спеціалізованої школи № 7, за місцем цієї роботи характеризувався позитивно, є майстром спорту України міжнародного класу, тренером по кікбоксінгу. (а.с. 213-221 т.3)

ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив тяжкий злочин, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має одну малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, до 2015 р. займався дзюдо в спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву, за місцем проживання характеризувався позитивно. (а.с. 230-239 т.3, 172-173 т.4)

Аналізуючи викладене, приймаючи до уваги тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також обставини справи, які свідчать про його активну роль у досягненні злочинного наміру, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 неможливе без ізоляції від суспільства, що є підставою для призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст. 189 КК України.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , а також обставини справи, які свідчать про його другорядну роль у вчинені злочину, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, що є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК України.

5.Вирішення цивільного позову.

Потерпілим ОСОБА_2 під час підготовчого судового засідання заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених солідарно 10 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди. (а.с. 223-224 т.1)

Під час судового розгляду справи потерпілий ОСОБА_2 подав до суду заяву про відмову від позову. (а.с. 152 т.2)

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п.4 ч.1 ст. 255 КПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки потерпілий ОСОБА_2 відмовився від позову про відшкодування моральної шкоди, відмова від позову приймається судом як така, що не суперечить закону, правам і інтересам інших осіб, суд закриває провадженні у цій частині.

6.Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі, які складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів для проведення дактилоскопічної експертизи, у розмірі 703 грн. 68 коп. відповідно до ст. 122 КПК України необхідно стягнути з обвинувачених у рівних частках, по 351 грн. 84 коп. (а.с. 195-209 т.2)

Усне клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. В судовому засіданні прокурором не доведено існування вказаних ризиків, обвинувачені своєчасно з`являлись в судові засіданні, не перешкоджали кримінальному провадженню, тощо.

Згідно з ч.1, 2 ст. 532 КПК України вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з ч.6 ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Керуючись ст. 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд

У х в а л и в :

Обвинуваченого ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати зі дні його затримання в порядку виконання цього вироку.

Після набрання вироком законної сили обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку виконання цього вироку затримати з триманням під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Обвинуваченого ОСОБА_6 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, поклавши на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Провадження в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди закрити в зв`язку з відмовою позивача від позову.

Речові докази: пістолет НОМЕР_9, обойма до нього із 8 патронами, ніж складний - повернути за належністю ОСОБА_5 ; мобільний телефон «Iphone Designed by Apple in California Assembled in China model A1428 IMEI: НОМЕР_2 , із сім карткою оператора «Київстар» із номерними позначками № НОМЕР_3 , ноутбук в корпусі чорно-сірого кольору «НР» №22HQX-J9PXH-C92DC-M8YQP- МР467 - повернути за належністю ОСОБА_6 ; СД-диск із аудіо записом під назвою «20160802 013455» від 02.08.2016 року, СД-диск із вилученою інформацією з ПрАТ «Київстар», ДВД-диск із вилученими відеозаписами з «ПриватБанку», ДВД-диски після проведення НС(Р)Д у кількості 5 шт. №59/3/3- від 1911т по 1915т, ДВД-диск із записом допиту свідка ОСОБА_26 , сліди пальців рук, дакто-карта підозрюваного ОСОБА_5 - зберігати в матеріалах кримінального провадження; імітаційні грошові кошти у розмірі 60 000 грн. купюрами по 500 грн. - повернути ГУНП в Запорізькій області; гумові рукавиці одна пара - знищити; телефон «Nokia», ІМЕЙ № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , СІМ картка №1 № НОМЕР_6 , СІМ картка №2 «МТС» № НОМЕР_7 - повернути за належністю ОСОБА_26 ; автомобільний реєстраційний номерний знак НОМЕР_8 - передати в Головний сервізний центр МВС України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.А.Фунжий