Вирок № 85062700, 21.10.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

21.10.2019

Справа № 642/5337/14-к

Провадження № 1-кп/642/101/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурорів Чеблукова Д.М., Криворучко В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120142204810001338 від 22.03.2014 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, неофіційно працюючого водієм таксі «3040», в силу вимоги ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2014 р., близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на перехресті вулиць Ленінградської та Черкаської в м. Харкові, зустрів малознайомого ОСОБА_3 , з яким на грунті раптово виниклих неприязнених відносин, сталась сварка, під час якої у ОСОБА_1 виник намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_3 , від якого останній впав на землю, після чого піднявся. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 знову наніc один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_3 , від якого той знову впав на землю на спину, а ОСОБА_1 , не даючи йому можливості піднятись наніс не менш трьох ударів ногами по тулубу ОСОБА_3

Протиправними умисними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 відповідно судово-медичної експертизи № 21/95 АТ/14 від 13.06.2014 спричинені наступні тілесні ушкодження:

голови - забій м`яких покровів голови з боку їх внутрішньої поверхні в лівій лобовій, скроневій і тім`яно -потиличної областях; крововилив під тверді і в м`які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, контузії речовини головного мозку, забій головного мозку;

тулубу - забої лівої і правої нирки з крововиливами в жирову клітковину правої і лівої нирки, лоханку лівої нирки, які за своєю сукупністю відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

21 березня 2014 р. ОСОБА_3 від отриманої важкої черепно - мозкової травми, що ускладнилась в своїй течії набряком - набуханням головного мозку, двосторонньою бронхопневмонією, помер у КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. А.І. Мєщанінова».

Допитаний в судовому засіданні 02.10.2019 року обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, фактичних обставин справи не оспорював та цілком погодився з тим викладом обставин вчинення ним кримінального правопорушення, які були зазначені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 11.03.2014 р. після вживання ним спиртних напоїв разом з ОСОБА_4 , приблизно о 16 год.30 хв. на перехресті вул. Черкаської і вул. Ленінградської у м. Харкові він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 , з яким у нього виникла сварка, під час якої він наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_3 , від якого останній впав на землю, а потім піднявся. Він знову наніc один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_3 , від якого той знову впав на землю на спину, а він, не даючи йому можливості піднятись наніс йому близько трьох ударів ногами по тулубу, після чого останній лежав на землі, а він з місця пригоди пішов. Він бачив, що до ОСОБА_3 підійшла його мати, підняла його і повела по вулиці.

Незважаючи на повне визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого йому злочину, його винуватість у повному обсязі пред`явленого обвинувачення підтвердилась також наступними доказами, дослідженими судом у судовому засіданні, а саме:

На час розгляду справи, потерпіла ОСОБА_5 , жодного разу за викликом до суду не з`явилася, звернулася до суду з заявою в якій просила слухати справу за її відсутності (а.с.37, том.3).

-показами свідка ОСОБА_4 про те, що 11 березня 2014 р. він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 після вживання горільчаних напоїв на перехресті вул. Черкаській і Ленінградській в м. Харкові зустріли малознайомого йому ОСОБА_3 . З ним ОСОБА_1 став розмовляти на підвищених тонах. Тоді ж ОСОБА_3 рукою замахнувся на ОСОБА_1 , але той ухилився і першим вдарив ОСОБА_3 в область лівого вуха. Від удару ОСОБА_3 повело, але він не впав. Потім ОСОБА_3 знов став наступати на ОСОБА_1 і той наніс йому удар правою руки назустріч в обличчя, від чого ОСОБА_3 впав на спину і не вставав. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 похлопав рукою по обличчю. ОСОБА_3 розплющив очі і щось сказав. Після цього вони пішли. Він побачив, що до ОСОБА_3 підійшла його мати, підняла його і кудись повела.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.06.2014, в ході якого підозрюваний ОСОБА_1 розказав, що 11.03.2014 р. на перехресті вул.Черкаської і вул. Ленінградської у м. Харкові, близько 16.30 год. він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 , з яким у нього виникла сварка, в ході якої він наніс ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в область обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_3 впав, після чого підвівся. Він наніс ОСОБА_3 ще один удар кулаком правої руки в ліву частину голови. Від удару ОСОБА_3 впав, вдарившись о бетонну плиту. ( а. с. 184 - 185, том.3).

- висновком судово - медичної експертизи ХОБСМЕ №21/95-Ат/14 від 13.06.2014 р. трупа ОСОБА_3 , згідно якого у зв`язку з подіями, можливо, 11.03.14 р. у ОСОБА_3 мали місце пошкодження: голови - забій м`яких покровів голови з боку їх внутрішньої поверхні у лівій лобовій, скроневій і тім`яно - потиличній областях, крововилив під тверді і в м`які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, контузія речовини головного мозку, забій головного мозку; Тулубу - забої лівої і правої нирки з крововиливами в жирову клітковину правої і лівої нирки, лоханку лівої нирки.

Причиною смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . о 1 год. 15 хв. у лікарні швидкої допомоги, стала важка черепно - мозкова травма, яка ускладнилася в своєї течії набряком - набуханням головного мозку, двосторонньою бронхопневмонією. Зазначені ушкодження сталися від дії тупих твердих предметів, у своєї сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Покази ОСОБА_1 в основному не відповідають судово - медичним даним, отриманими при дослідженні трупа ОСОБА_3 , т. я. на волосистої частини голови виявлено п`ять зливаючихся між собою очагів кровоподтечності в лівій лобовій і скроневій, тім`яно - потиличної областях, а також наявність ушибу обох нирок з крововиливами у жирову клітчату нирок і лоханку лівої нирки. Крім того, у ОСОБА_3 в історії хвороби не описані пошкодження в області обличчя. Вони також не виявлені під час дослідження трупа ( а. с. 186 -188, том.3 ).

- висновком комісійної судово - медичної експертизи ХОБСМЕ №334-КЕ/2014 від 30.01.2015 р., згідно якого вказана у висновку експерта ХОБСМЕ №95-Ат/14 від 26.03.2014 р. закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку тяжкого ступеню з ушкодженням лівих лобної, скроневої і тім`яної долей, крововиливи під тверду та м`яку мозкові оболонки, з наявністю п`яти ділянок крововиливів у м`які покрови голови з боку її внутрішньої поверхні, що у своєму перебігу ускладнилася розвитком набряку-набубнявінням тканини головного мозку, крововиливами у шлуночки мозку та двобічної бронхопневмонії, що обумовило настання смерті потерпілого, виникла за рахунок не менш ніж безпосередньо п`ятикратної дії тупих твердих предметів, з місцем прикладання травмуючої сили до лівих лобної, скроневої, тім`яно - потиличної ділянок, якими могли бути кулаки, при подіях, що мали місце 11.03.2014 . Судово - медичних даних, які б вказували на утворення черепно-мозкової травми у ОСОБА_3 внаслідок падіння з висоти росту на площину (асфальт, бетонну плиту, бордюр), як з прискоренням так і без нього, не встановлено. У зв`язку з вищенаведеним експерти вважають, що між нанесенням ударів ОСОБА_3 в область голови руками, виникненням у нього черепно - мозкової травми та настанням смерті потерпілого є причинний зв`язок. Судово-медичні дані, які б вказували на утворення травми після 16.30 год. 11.03.14 р. відсутні ( а. с. 108 - 112, том 1).

Оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказані докази є допустимими, належними, достовірними і достатніми для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, узгодженими між собою, і не викликають у суду сумнівів, тому суд кладе їх в основу вироку.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, а таму ці його дії кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу вимоги ст. 89 КК України раніше не судимий, неофіційно працює водієм таксі «3040», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, а також мати, яка є пенсіонером, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, а також наявність на утриманні неповнолітньої дитини та матері, яка є пенсіонером.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжкого злочину, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, обставини, що помякшують та обтяжують покарання обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчиненого, і вважає, що обвинувачений повинен нести покарання, у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, на думку суду, можливе лише в результаті призначення йому реальної міри покарання.

Однак, враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, а також пом`якшуючі покарання обставин, які істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, суд вважає за необхідне призначити йому основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України - нижче нижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 121 КК України, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

18 травня 2017 року було прийнято Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» № 2046-VIII, який набрав чинності 21 червня 2017 року, та відповідно до якого строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню у строк відбування покарання день за день.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

У зв`язку з тим, що злочин було вчинено обвинуваченим у 2014 році, до дня набрання чинності Закону № 2046-VIII, до обвинуваченого необхідно застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року та зарахувати у строк відбування покарання весь час попереднього ув`язнення за даним кримінальним провадженням з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Вказана правова позиція підтверджується й висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17.

Під час розгляду справи прокурором Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету УДКСУ у м. Харкові Харківської області грошових коштів в сумі 3156 гр. 39 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_3 у КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім.. проф. Мєщанінова» в період з 12.03.2014 р. по 21.03.2014 р. Обвинувачений проти задоволення позову не заперечував.

Позовні вимоги мотивовані тим, що обвинувачений зобов`язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого, оскільки потерпілий знаходився у лікарні внаслідок протиправних дій обвинуваченого, лікувальний заклад поніс зазначені вище витрати на лікування ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними доказами, а тому на підставі ст.1206 ЦК України, згідно якої особа, яка скоїла злочин, зобов`зана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого, суд стягує з обвинуваченого на користь КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. Мєщанінова» витрати на лікування потерпілого в сумі 3156 гр. 39 коп. ( а. с. 7 - 12 том.1).

Потерпілою ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_3 , був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на лікування і поховання ОСОБА_3 в сумі 12939 гр. 23 коп., а також моральної шкоди в сумі 100000 гр. ( а. с. 25- 32 том.1).

На підтвердження матеріальної шкоди позивачка ОСОБА_5 надала ксерокопії чеків про придбання лікарських засобів ( а. с. 30, 31,31а), сума яких за підрахунками суду становить 6201 гр. 05 коп. і ксерокопію рахунку-заказу КП «Рітуал», згідно якої витрати на поховання ОСОБА_3 складають 1670 гр. 30 коп. ( а. с.33).

Доказів про завдання матеріальної шкоди потерпілій в більшому розмірі суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166, 1190 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 128 КПК України, цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на лікування і поховання ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з урахуванням сумм на придбання лікарських засобів і за поховання в розмірі становить 7871 гр. 35 коп. ( 6201 гр. 05 коп. + 1670 гр. 30 коп. = 7871 гр. 35 коп.).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3,4 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи, що потерпіла ОСОБА_5 зазнала нервового стресу, душевних хвилювань, моральних страждань внаслідок завдання смерті її сина , був порушений звичайний уклад її життя , суд оцінює розмір завданої їй моральної шкоди у 10000 грн. Вказану суму слід стягнути на користь ОСОБА_5 з обвинуваченого ОСОБА_1 Доказів заподіяння моральної шкоди потерпілому у більшому розмірі суду не надано.

Речових доказів по справі не має .

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та призначити йому покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 ( п`яти ) років 7 ( семи ) місяців 28 ( двадцяти восьми ) днів позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний ОСОБА_1 - скасувати у зв'зязку з непродовженням судом строку на який він був застосований.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 09 листопада 2015 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати засудженому ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з 09.11.2015 року по 08.08.2018 року включно з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вважати засудженого ОСОБА_1 таким що відбув покарання за вищевказаним вироком суду.

Позовні вимоги прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету УДКСУ у м. Харкові Харківської області, ГУ ДКСУ в Харківській області р/р 31412544700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код призначення платежу 24060300 витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 в КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. А.І. Мєщанінова» - 3156 гр. 39 коп.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 - задовольни частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 7871 гр. 35 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10000 гр., а всього 17871 гр. 35 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_5 відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Вікторов