Рішення № 85058231, 09.10.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1335/18

Провадження № 2/361/236/19

09.10.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_14.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 , Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права на спадкування та встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача в якому просила встановити факт її спільного проживання із ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 не менш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2009 року по 10 листопада 2015 року , визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом, визнати за нею право на спадкування за законом майна після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свій позов обґрунтовувала тим, що з 1960 року до 1974 року вона, ОСОБА_1 , проживала у родині ОСОБА_6 та ОСОБА_7 однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обв`язки.

У 1973 році вийшла заміж та переїхала до чоловіка у м. Вишгород, однак, підтримувала родині зв`язки із родиною " ОСОБА_6 ". Періодично навідувалась до них, приймала участь у веденні господарства. Внаслідок хвороби дружини ОСОБА_6 , а рідної тітки позивача ОСОБА_7 , стала навідуватись частіше і, по можливості залишалась проживати.

З 2000 року, враховуючи похилий вік спадкодавця ОСОБА_6 , а також те, що він, після смерті дружини ОСОБА_7 проживав самотньо, позивач зазначила, що вона стала проживати у ОСОБА_6 частіше, а вже з серпня 2009 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_6 , а на той час уже помер і її чоловік, позивач переїхала до ОСОБА_6 стала проживати у нього постійно і опікуватись ним.

Позивач зазначає, що вона до виходу на пенсію, їздила на роботу і, в разі потреби, просила сусіді приглянути за ОСОБА_6 , в подальшому відлучалась лише в побутових потребах, та ще навістити своїх дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. За життя спадкодавець заповіту не складав.

Позивач посилається на те, що враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг відповідно до ст. 1264 ЦК України, вона маю право на спадкування за законом у четверту чергу, як така, що проживала зі спадкодавцем на час відкритті спадщини.

Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно у виді будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та земельна ділянка. Позивач вказує, що вона фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця, оскільки залишилася проживати у вказаному будинку, крім того, до його смерті постійно проживала за вказаною адресою.

19 квітня 2018 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

06 липня 2018 року до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач ОСОБА_3 просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступне.

Відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат - ОСОБА_6 .Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .Будь - яких заповітних розпоряджень за життя спадкодавець ОСОБА_6 не залишав.Дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , померла задовго до дня смерті спадкодавця ОСОБА_6 Дітей ОСОБА_6 не мав.

В установлений законом строк, визначений Цивільним Кодексом для прийняття спадщини відповідач, як спадкоємець п`ятої черги за законом на майно померлого двоюрідного брата звернувся в Броварську районну державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, отримання свідоцтва на право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_6 .

Іншим спадкоємцем за законом на майно ОСОБА_6 , крім відповідача ОСОБА_3 є двоюрідна сестра спадкодавця, ОСОБА_5 , яка в установлений законом строк звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець п"ятої черги за законом.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.10.2017 р., у справі № 755/3871/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, суд вирішив: позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити, встановити факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в с.Літки Броварського району Київської області, є двоюрідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Літки Броварського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 , будучи добре обізнаною, про наявність спадкоємця ОСОБА_5 , умисно не повідомила суд при подачі позову про вказану особу, та не залучила її, до участі у справі.

Позивачем ОСОБА_1 , не надано жодних письмових доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, а саме щодо факту постійного проживання із спадкодавцем однією сім"єю понад п"ять років, догляду за станом здоров`я спадкодавця ОСОБА_6 , та її необхідністю у зв`язку з цим, надання йому стороннього догляду, утримання, тощо.

Вказаними обставинами, щодо постійного проживання із спадкодавцем, з позиції норм, які випливають зі змісту ст. 1264 ЦК України, як особа, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п"ять років до часу відкриття спадщини, відповідач вводить суд в оману.

Так, вказана обставина зазначена позивачем ОСОБА_1 , на доказ позовних вимог, спростовується:довідкою Літківської сільської ради Броварського району Київської області від 26.11.2015 р., за № 1793, про те, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті був постійно зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_6 та по даний час в будинку, що належав померлому, ніхто не проживав та не був зареєстрований;довідкою виконавчого комітету Літківської сільської ради Броварського Київської області від 27.05.2018 р., за № 234, про те, що з 28 січня 1987 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , був постійно зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав сам; актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 20.05.2016 складеним депутатом Літківської сільської ради Броварського район Сахно С.М., про те, що ОСОБА_6 , 1938 р.н., до днясмерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , останні п`ять років проживав сам, у власному будинку по АДРЕСА_1 .Обставини вказані позивачем ОСОБА_1 , є неналежними доказами.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2018 року до участі в справі як третя особа залучена ОСОБА_5 .

17 вересня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області витребувана з Броварської районної нотаріальної контори Київської області спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_6 .

18 жовтня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 повністю підтримали позовні вимоги та обставини викладені в позовній заяві. Пояснення суду надали аналогічні змісту позовної заяви. Окрім зазначеного в позові, позивач стверджувала, що вела із спадкодавцем спільне господарство, вони разом сплачували за комунальні послуги, але при житті у квитанціях зазначалось прізвище спадкодавця, оскільки будинок отоплювався дровами, вона заготовляла їх (купувала), доглядала за ОСОБА_6 , піклувалася про стан його здоров`я.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали в повному обсязі, суду надали пояснення аналогічні змісту відзиву на позов. Просили при цьому врахувати пояснення допитаний в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які надали пояснення, що повністю спростовують наведені позивачем обставини.

Представник третьої особи ОСОБА_14 заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються зібраними у справі доказами, та свідченнями свідків.

Представник Броварської районної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилась, до суду надійшла заява про можливість розгляду справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Свідок ОСОБА_9 , яка доводилася двоюрідною сестрою ОСОБА_6 , суду пояснила, що брат жив після смерті своєї дружини ОСОБА_7 близько двадцяти років сам. За ним ніхто не доглядав, оскільки він мав добре здоров`я ("був здоровий мужчина"), енергійним, хазяйновитим по господарству, самостійно їздив на автомобілі, торгував яйцями, курьми і ягодами на базарі, допомагав людям з похованнями. За комунальні послуги сплачував сам за зароблені кошти. Часто приходив до неї в гості. Був випадок коли він розповідав, як його побили родичі ОСОБА_1 , бо він не хотів складати на неї заповіту. Позивач постійно проживала у м.Києві. Зі слів ОСОБА_6 знає, що ОСОБА_1 приїзжала до нього за продуктами, але він не любив ці відвідини і уходив з хати, але ніколи остання там постійно не жила. Свідок ОСОБА_9 також зазначила, що він ніколи не скаржився на стан здоров`я та стороннього догляду не потребував.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є дворідним братом спадкодавця ОСОБА_6 , після смерті його жінки ОСОБА_7 , з 1995 р. жив самостійно. Після смерті дружини, ще 5-6 року працював на автомобілі, розвозив хліб. ОСОБА_6 тримав свиней, курей, торгував на базарі. ОСОБА_15 малину та продавав. У 2010 чи 2012 році точно не пам`ятає, дзвонив йому щоб допоміг натягнути сітку, відремонтувати курятник, який обвалився, а також спиляти у дворі велику акацію. Часто заїжджав до ОСОБА_6 , але ніколи не бачив там ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_6 свідку стало відомо, що він один раз подзвонив до ОСОБА_1 , щоб та допомогла йому прибрати в хаті, але остання так і не приїхала. ОСОБА_6 їздив в ліс заготовляв дрова, купляв необхідні будівельні матеріали для ремонту будинку. Вони з братом також допомагали ремонтувать кришу, білили коридор в хаті. Заборгованості за комунальні послуги ОСОБА_6 не мав, платив за все сам. Будинок опалював дровами і вугіллям. Свідок пояснив, що він заходив до ОСОБА_6 у будинок, але там жіночих речей не бачив. В будинку було чисто. ОСОБА_1 , іноді приїжджала. На свята, дні народження ОСОБА_6 , приїздив до свідка додому. ОСОБА_1 проживає у батьківській хаті на другому кінці села. Свідок стверджував, що ОСОБА_6 до останнього дня життя їздив на велосипеді і на машині, стан здоров`я був нормальний, трохи скаржився, що болять ноги, був випадок коли заболіло вухо, то він ледь його завів до лікаря. ОСОБА_6 самостійно розпоряджався своєю пенсією. Розповідав, що за десь за рік до смерті ОСОБА_6 йому подзвонив випивший і просив прийти, бо йому було погано. Там вперше побачив сина ОСОБА_1 , який його вдягав і казав, що треба йти в сільраду щось підписати, але ОСОБА_6 нікуди не хотів йти.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що постійно проживає в Літках з 1994 р., дружив з ОСОБА_6 , бачилися часто, вдень, ввечері на вихідні. Бачив, що приходила племінниця ОСОБА_16 , але вона проживала на своїй житловій площі на батьківщині в цьому ж селі з 2004 року. ОСОБА_6 був хазяйським чоловіком, заготовляв сам дрова на зиму, тримав господарство свиней, курей. Самостійно їздив на автомобілі.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона постійно проживає в с. Літках з 2004 р., тоді ж і познайомилась з ОСОБА_6 , знає ОСОБА_1 з 2004 р., з якою перебуває в дружніх стосунках. Коли ОСОБА_6 трохи заслаб, то вона йому допомагала, раніше він пропонував їй вийти за його заміж, але оскільки туди приїздила і ОСОБА_1 , то вона йому відмовила. Бачила часто ОСОБА_1 у ОСОБА_6 з2006 р.

Свідок ОСОБА_13 , суду пояснила, що вона сусідка ОСОБА_6 з 2005 р. У вказаному році придбала садибу в с.Літки, а з 2006 року почала спілкуватися з ОСОБА_6 . З відносин, які склались між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зрозуміла, що вона його племінниця. З 2007 року ОСОБА_1 проживала у будинку ОСОБА_6 . Також іноді на подвір"ї бачила сестру ОСОБА_1 .

Суд вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч .1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч. 1, 2, 3 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК Україн и достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 57 від 13.11.2015 р.

Державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа № 132/2016 до майна померлого ОСОБА_6 Заповіт спадкодавцем не складався.

ОСОБА_6 на день смерті не перебував у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до положень ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 1266 ЦК України визначено, що двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як вбачається, із копії спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_6 до Броварської районної державної контори звернувся ОСОБА_3 із заявою від 26.02.2016 р. про прийняття спадщини після його двоюрідного брата ОСОБА_6 .

Із заявами про прийняття спадщини також звернулись 29.03.2016 р. ОСОБА_5 та 19.04.2016 р. ОСОБА_1 .

У заяві ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 19.04.2016 року зазначила про те, що іншими спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6 є його двоюрідний брат ОСОБА_3 та двоюрідна сестра ОСОБА_5 , пережившої дружини померлого не має.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва встановлено факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Літки Броварського району Київської області, є двоюрідним братом ОСОБА_3 . уродженця села Літки Броварського району Київської області.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно ч. 4 ст. 3 СК України сім"я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться докази щодо ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації чи фактичного проживання, фотографії певних подій, докази придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (договори купівлі-продажу, фіскальні чеки, інші письмові докази і таке інше.)

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.

Факт спільного проживання позивача із спадкодавцем повністю спростовується поданими та зібраними доказами, а саме:

-довідкою за № 428 від 15 квітня 2016 року виданої ОСОБА_1 Літківською сільською радою про те, що ОСОБА_6 , який помер був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 . Будинок належав йому на праві власності. Із вказаної довідки вбачається, що будь яких інших осіб як проживаючих чи зареєстрованих за вказаним домоволодінням не вказано. (а.с. 7)

-довідкою Літківської сільської ради Броварського району Київської області від 26.11.2015 р., за № 1793, про те, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті був постійно зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_6 та по даний час в будинку, що належав померлому, ніхто не проживав та не був зареєстрований; (а.с. 52)

-довідкою виконавчого комітету Літківської сільської ради Броварського Київської області від 27.05.2018 р., за № 234, про те, що з 28 січня 1987 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , був постійно зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав сам; (а.с. 55)

-актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 20.05.2016 складеним депутатом Літківської сільської ради Броварського район Сахно С.М., про те, що ОСОБА_6 , 1938 р.н., до днясмерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , останні п`ять років проживав сам, у власному будинку по АДРЕСА_1 . (а.с. 53)

Позивачем ОСОБА_1 не надано до суду будь-яких доказів, які б підтвердили про сумісне проживання однією її та ОСОБА_6 не менш як п`ять років до моменту відкриття спадщини та ведення в цей період спільного господарства.

Відповідно ч.1, 2, 3, 4 ст. 12. ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст.13 цього Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставідоказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з наданих позивачем ОСОБА_1 доказів не можливо встановити факт спільного проживання її та ОСОБА_6 не менш як п`ять років до моменту відкриття спадщини, оскільки окрім показів свідків у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що вони проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали між собою усталені стосунки, що притаманні сім`ї, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також взаємні права та обов`язки, а також що спадкодавець потребував стороннього допомоги за станом здоров`я чи похилим віком.

Подані до суду декілька квитанцій ТОВ "Київобленерго" про сплату послуг не можуть бути визнані належними доказами, оскільки сплата за такі послуги відбулась після смерті спадкодавця ОСОБА_6 майже через рік.

Даючи оцінку показам свідків, наданих суду, як доказів по справі, суд дійшов висновку про те, що останні не доводять ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не менш як п`ять років до моменту відкриття спадщини проживали разом однією сім`ю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, окрім того, що ОСОБА_6 потребував будь якої допомоги зі сторони ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Статтею 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.

В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

Зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261 - 1265 ЦК України.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо. Отже, безпорадність особи пов`язана саме зі станом її здоров`я.

На підтвердження не задовільного стану здоров`я спадкодавця позивач надала до суду довідку від 10 серпня 2016 року за № 245 лікаря Літківської медамбулаторії щодо звернення позивача з приводу лікування ОСОБА_6 , але вказаний доказ не може бути прийнятий судом як належний для підтвердження безпорадного стану, чи такого стану особи який би потребував стороннього догляду, крім іншого вказаний доказ не може підтвердити той факт, що позивач фактично проживала із спадкодавцем не менш як п`ять років до його смерті.

Разом з тим, позивач не надала суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу про наявність у неї з ОСОБА_6 спільного сімейного господарства за період не менше п`яти років до смерті спадкодавця, а тому позивач не є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_6 .

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання позивача спадкоємцем четвертої черги, встановлення факту спільного проживання та визнання права на спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_5 , Броварська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання із ОСОБА_6 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини з 2009 року по листопад 2015 року, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права на спадкування за законом майна, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.