Рішення № 85055935, 02.10.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2845/19

2/0203/1089/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування заявлених позовних вимог посилаючись на те, що на підставі ордеру №314 серії Д від 29.05.1989 року вселився в квартиру АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2 ). Після видачі ордеру та вселення зареєструвався в квартирі. Відповідач був зареєстрований в квартирі з 03.11.1989 року. Посилаючись на те, що з 05.05.2016 року та по теперішній час останній в квартирі не проживає, особистих речей не залишив, участі у витратах на її утримання не приймає, позивач просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою.

В наданій заяві представник позивача просив розглядати справу без його участі, зазначивши про підтримання позову та не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідач за викликами в судове засідання повторно не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Відзив на позов не надав та клопотань по справі не заявляв.

Третя особа явку свого представника не забезпечила, пояснень по суті справи не надала.

З урахуванням повторної неявки відповідача, думки представників позивачки та положень ст.ст.211,223,247,280,281 ЦПК України, судом було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних матеріалів справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до термінів, наведених в ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:

-місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

-місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач є основний квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , в яку вселився у передбаченому законом порядку на підставі ордеру №314 серії Д від 29.05.1989 року.

Також в квартирі зареєстрований з 03.11.1989 року зазначений в ордері син позивача – ОСОБА_2 .

Відповідно до акту від 19.07.2019 року, складеному та підписаного мешканцями будинку АДРЕСА_2 , зафіксовано факт не проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку з моменту створення ОСББ «Співдружність Поля,14», яке в свою чергу, згідно наданого до позову витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було зареєстровано 05.05.2016 року.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що останній з 05.05.2016 року по теперішній час, тобто на протязі більше шести місяців, не проживає в квартирі, особистих речей не залишив, а також враховуючи, що наявність реєстрації відповідача в квартирі змушує позивача нести надмірні витрати з оплати комунальних послуг, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог та визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71,72 ЖК України, ст.16 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,11, 12,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням– задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровським районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 07 жовтня 2019 року.

Суддя С.Ю.Казак