Ухвала суду № 85055584, 08.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8499/19

2-з/212/57/19

У Х В А Л А

08 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Козлова Ю.В.

за участю секретаря судового засідання – Курбакової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кривого Рогу, без участі сторін, без фіксації технічними засобами заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «173 квартал» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «173 квартал» 02.10.2019 року, звернулось до суду з заявою про забезпечення позову. В обґрунтуванні заяви зазначено, що позовні вимоги виникли у зв`язку з порушенням прав ТОВ «173 квартал» як землекористувача земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .Едуарда АДРЕСА_3 (кадастровий номер НОМЕР_1 :04: НОМЕР_2 :00030).

ОСОБА_1 незаконно, на підставі нечинного документу - скасованого рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 23.04.2010р. у справі №2-1039/2010, зареєстрував за собою право власності на 2/10 частки споруди торговельно-зупиночного комплексу «173 квартал», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (надалі – частка Споруди), а в подальшому, всупереч тому, що не мав права розпоряджатись нерухомим майном, відчужив їх за актом приймання-передачі товариству з обмеженою відповідальністю «АУГУСТ АЛЬЯНС», внаслідок чого останній набув право власності на частку споруди.

При цьому вказана частка Споруди знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 1211000000:04:447:00030), яку орендує ТОВ «173 квартал», а у зв`язку з реєстрацією права власності на частку Споруди, позивач не може користуватися всією земельною ділянкою та здійснити на ній будівництво торговельного комплексу, з метою побудови якого й було надано земельну ділянку в оренду.

Отже, ОСОБА_1 , зважаючи на наявність зареєстрованого за ним права власності (хоча воно здійснено на підставі нечинного документу та не тягне за собою будь яких правових наслідків) розпорядився часткою Споруди - передав її у власність ТОВ «АУГУСТ АЛЬЯНС», позивач просить скасувати два рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якими було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 та ТОВ «АУГУСТ АЛЬЯНС».

Позивач стверджує, що за час розгляду справи ТОВ «АУГУСТ АЛЬЯНС» може розпорядитись часткою Споруди (відчужити її третій особі), що потягне за собою наступну реєстрацію права власності, а це в свою чергу унеможливить виконання рішення суду в даній справі у разі задоволення позовних вимог, оскільки для скасування рішень державного реєстратора, заявлених в позові, необхідно буде знову ж таки скасовувати наступне рішення про реєстрацію права власності.

Заявник просить накласти арешт на 2/10 частки споруди торговельно-зупиночного комплексу «173 квартал», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «АУГУСТ АЛЬЯНС», зазначене забезпечення жодних збитків для ТОВ «АУГУСТ АЛЬЯНС» не принесе, оскільки власники зможуть й надалі користуватись цією спорудою.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч.1 ст.157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно п.4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Позивач у заяві про забезпечення позову не вказує на докази, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а лише посилається на те, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. Крім того, сам вид забезпечення позову - є частиною, по суті, позовних вимог. Суд, також, критично ставиться до твердження заявника про те, що арешт не буде перешкоджати господарскій діяльності оппонента у спорі. Стосовно вище викладеного. Слід зазначити, що частина 10 ст.150 ЦПК України наголошує: не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи обсяг та характер позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, які просить застосувати ТОВ «173 квартал», у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149,150, 258, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «173 квартал» про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 2/10 частки споруди торговельно-зупиночного комплексу «173 квартал», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «АУГУСТ АЛЬЯНС» – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Ю. В. Козлов