Рішення № 85053811, 21.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1934/19

РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 06.06.2019 року №0004364001, в частині застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 13600,00 грн за порушення абз.10 ч.2 ст.17 Закону України №481/95 ВР від 19.12.1995 року, та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов помилкових висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства у сфері обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Вказала, що рішення відповідачем прийнято на підставі необґрунтованих висновків, оскільки рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №682/1769/19 скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Славутської міської ради Хмельницької області від 16.02.2019 року №40 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, та закрито провадження у справі.

Таке рішення відповідача вважає протиправним, тому звернулась в суд з вказаними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Суд, ухвалою від 26.07.2019 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 30.09.2019 року суд закрив підготовче провадження у справі №560/1934/19, та призначив справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що як свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення, продавець магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 реалізувала алкогольний напій - пиво «Сангушко» 0,5 л вміст спирту 5,6%, а також тютюнові вироби сигарети «LМ» особі, що не досягла 18 річного віку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подавець магазину ОСОБА_2 визнала факт продажу алкогольного напою пиво «Сангушко» 0,5 л вміст спирту 5,6%, а також тютюнові вироби сигарети «LМ» особі, що не досягла 18 річного віку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що написала в поясненні від 16.02.2019 року. Отже, за таких обставин відсутні підстави для скасування податкового повідомлення - рішення № 0004364001 від 06.06.2019 року. Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, основний вид діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

На підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", постанов Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", від 13.05.1996 №493 "Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", від 31.03.1999 №500 "Про впорядкування видачі суб`єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами", від 27.12.2010 №1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, збір, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", Положення про Головне управління ДФС у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 21.08.2014 №58, наказу Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України від 24.07.2002 №218 "Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами" та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні, а також наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №1068 від 14.05.2019, направлень на перевірку від 14.05.2019 №1589 та №1540, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Хмельницькій області Галищуком І.В. та заступником начальника відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Хмельницькій області Кукурудзою О.О. проведена фактична перевірка магазину - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 а та належить суб`єкту господарювання - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з питань додержання останньою вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки складено акт від 16.05.2019 №0169/22-01-40-01/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення. Перевіркою встановлено, зокрема, що на підставі отриманих від Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області матеріалів адміністративної справи (протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №415883 від 16.02.2019 року, постанови адміністративної комісії від 29.03.2019 № 41), в магазині-кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1 суб`єкта господарювання ОСОБА_1 встановлено факт реалізації алкогольного напою, пиво «Сангушко» 0,5 л. вміст спирту 5,6%, а також реалізації тютюнових виробів, сигарет «LМ» особі, що не досягла 18 річного віку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушено ч.1 п. 2 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі висновків акту перевірки від 16.05.2019 №0169/22-01-40-01/ НОМЕР_1 , відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2019 року №0004364001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 23600,00 грн, у тому числі:

- 13600,00 грн - за порушення абз.10 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів";

- 10000,00 грн - за порушення абз.14 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Позивач, вважаючи, що податковим повідомленням-рішенням №0004364001 від 06.06.2019 року порушено її права, звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Спірні правовідносини у справі регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" положення якого визначають основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

За правилами статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частиною 4 цієї статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Ця вимога має спонукати суб`єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.

Відповідно до положень статі 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 - 3 цього Закону - 6800 гривень.

З аналізу наведених норм видно, що суб`єкти господарювання, які реалізують самостійно або через найманих працівників пиво особам, які не досягли 18 років, повинні нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок №790).

Пунктом 5 Порядку №790 визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Щодо доводів позивача про те, що у зв`язку із скасуванням рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2019 року у справі №682/1769/19 постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Славутської міської ради Хмельницької області від 16.02.2019 року №40 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, тому відсутні підстави для притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідальності, суд зазначає та враховує наступне.

Положеннями частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд встановив, що обставина продажу 16.02.2019 близько 16.30 хв. в АДРЕСА_1 продавцем магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" - ОСОБА_2 слабоалкогольного напою та тютюнових виробів неповнолітньому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №415883 від 16.02.2019, який в подальшому слугував підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 13600,00 грн - за порушення абз.10 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.06.2019 року у справі №682/1769/19, яке набрало законної сили 22.07.2019, встановлено те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №415883 від 16.02.2019, складений з порушенням чинного законодавства, у протоколі не вказано, який нормативний акт передбачає відповідальність за порушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.

Також, вказаним судовим рішенням скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Славутської міської ради Хмельницької області від 16.02.2019 року №40 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, та закрито провадження у справі.

Тобто, вина та склад адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2 не встановлена та до адміністративної відповідальності її не притягнуто. Тому, протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №415883 від 16.02.2019 не може бути доказом, який підтверджує факт вчинення проступку.

Оскільки, протокол про адміністративне правопорушення і постанова про притягнення продавця магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" - ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, які не відповідають вимогам законодавства, стали єдиною підставою для висновків про порушення позивачем пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 13600,00 грн, наявні правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Також, прохальна частина адміністративного позову містить вимогу позивача про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, та позивач підтверджує розмір вказаної суми розрахунком витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 15.06.2019 року.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України. Згідно з ч.ч. 3, 4 цієї статті для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду доказів оплати надання правничої допомоги. Документом, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат може бути банківський документ, наприклад, платіжне доручення з відміткою банку, або інший документ, оформлений у встановленому законом порядку.

Суду також не надані докази про обсяг наданих послуг і виконаних робіт адвокатом в межах правничої допомоги (актів наданих послуг, актів виконаних робіт та ін.).

Верховний Суд у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 зазначив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 134 КАС України, позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивачем не надані достатні докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а тому відмовляє у стягненні таких витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2019 року №0004364001, в частині застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 13600,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 жовтня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя П.М. Майстер