Рішення № 85052613, 21.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4176/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 20 вересня 2019 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач, УСЗН Станично-Луганської РДА), в якому позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу починаючи з 04.12.2018 у виплаті щомісячної адресної допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг»;

2) зобов`язати відповідача поновити позивачу виплати адресної допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», грошової допомоги та здійснити виплати грошової допомоги з 04.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 19.04.2018 № 2801.

УСЗН Станично-Луганської РДА позивачу призначена адресна допомога як внутрішньо переміщеній особі з 09.09.2015 по 07.11.2015 у сумі 442,00 грн щомісячно, з 08.11.2015 по 07.01.2016 у сумі 221,00 грн щомісячно, з 08.01.2016 по 07.03.2016 адресна допомога не виплачувалась. У зв`язку з тим, що позивач не працевлаштувалась у встановлені законом терміни, надання щомісячної адресної допомоги їй припинено.

З 01.11.2016 позивач почала працювати в Луганській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді молодшої медичної сестри, що підтверджено довідкою з місця роботи від 11.07.2018 № 44.

Позивач 24.04.2018 звернулась до УСЗН Станично-Луганської РДА із заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги, до якої додала довідку з місця роботи. Однак відповідач відмовив у поновленні виплат та прийняв рішення від 18.06.2018.

За захистом порушених прав позивач звернулася до Луганського окружного адміністративного суду. Рішенням суду у справі № 360/3679/18 вимоги позивача задоволені.

Однак, при наступному зверненні за отриманням адресної допомоги на наступний період, адресна допомога відповідачем не виплачена. На звернення позивача від 07.06.2019 відповідачем надано відповідь, в якій вказано, що позивач втратила право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з чинним законодавством відповідно до пункту 7 Порядку № 505. Грошова допомога призначена на дитину з 04.12.2018 по 03.06.2019 у сумі 1000,00 грн щомісячно. Також, вказано, що підставою для відмови у виплаті пенсії стало рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яка відмовила у призначенні щомісячної адресної допомоги.

Позивач вважає, що відповідачем в порушення норм матеріального права протиправно відмовлено в призначенні зазначеної допомоги, оскільки, підсумовуючи зміст пунктів 2-7, 12 Порядку № 505, вважає, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7, 12 Порядку № 505, то вона знову набуває права на призначення щомісячної адресної допомоги.

З викладених підстав позивач вважає свої вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 1-2).

Від представника УСЗН Станично-Луганської РДА 08 жовтня 2019 року за вх. № 51099/2019 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає з таких підстав (арк. спр. 26-29).

Позивача 28.07.2015 взято на облік як внутрішньо переміщену особу, про що видано відповідну довідку. № 2801.

Згідно з заявою від 08.09.2015 позивачу призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплат, а саме: з 08.09.2015 по 07.11.2015 у розмірі 442,00 грн на місяць, з 08.11.2015 по 07.01.2016 у розмірі 221,00 грн на місяць.

Через те, що позивач не працевлаштувалася у період призначення допомоги, УСЗН Станично-Луганської РДА керуючись пунктом 7 Порядку № 505 припинило виплату допомоги.

До квітня 2018 року заяв про призначення щомісячної адресної допомоги на позивача від останньої не надходило.

Наступного разу ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Станично-Луганської РДА із заявою від 04.12.2018 про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання на себе та на дитину. Комісією, яка утворена Станично-Луганською районною військово-цивільною адміністрацією, прийнято рішення про призначення допомоги тільки на дитину. На підставі цього рішення УСЗН Станично-Луганської РДА призначено допомогу ОСОБА_2 (дитина), а ОСОБА_1 відмовлено згідно з пунктом 3 Порядку № 505.

Згідно з рішенням суду у справі № 360/3679/18 позивачу призначено та виплачено допомогу на період з 24.04.2018 по 23.10.2018.

ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Станично-Луганської РДА із заявою від 27.05.2019 про призначення допомоги на себе та на дитину. Комісією, яка утворена Станично-Луганською районною військово-цивільною адміністрацією, прийнято рішення про призначення допомоги тільки на дитину. На підставі цього рішення УСЗН Станично-Луганської РДА призначено допомогу ОСОБА_2 (дитина), а ОСОБА_1 відмовлено згідно з пунктом 3 Порядку № 505.

Представник відповідача вважає, що в УСЗН Станично-Луганської РДА відсутні правові підстави для виплати позивачу щомісячної адресної допомоги, оскільки останньою право на отримання допомоги втрачено.

З цих підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в УСЗН Станично-Луганської РДА, що підтверджено копіями виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України (арк. спр. 8-9), картки платника податків (арк. спр. 9), довідки від 19.04.2018 № 2801 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 10), довідками Комишненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 19.04.2018 № 253, від 26.03.2018 № 214, 19.04.2018 № 254 (арк. спр. 12-14).

З особової справи отримувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, копію якої надано відповідачем до матеріалів справи, встановлено таке.

За заявою ОСОБА_1 від 08.09.2015 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк. спр. 30-31) рішенням УСЗН Станично-Луганської РДА від 07.10.2015 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання позивачу у складі сім`ї призначено щомісячну адресну допомогу, як працездатній не працюючій особі, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплат, а саме: з 09.09.2015 по 08.11.2015 у розмірі 442,00 грн на місяць, з 09.11.2015 по 08.01.2016 у розмірі 221,00 грн на місяць (арк. спр. 32).

Згідно з довідкою від 11.07.2018 № 44 позивач працює на Луганській міській станції швидкої медичної допомоги на посаді молодшої медичної сестри Станично-Луганської підстанції з 01.11.2016 в умовах повного робочого часу по теперішній час (наказ від 31.10.2016 № 179-к) (арк. спр. 11).

Позивачем 04.12.2018 подано до УСЗН Станично-Луганської РДА заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк. спр. 33).

На підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 27.12.2018 № 10930, яким підтверджено, що родина має соціальні потреби у виплаті адресної допомоги для проживання (арк. спр. 34), рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 10.01.2019 № 219 вирішено призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 на дитину (арк. спр. 35).

Рішенням УСЗН Станично-Луганської РДА від 18.01.2019 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання допомогу призначено ОСОБА_2 (син) на період з 04.12.2018 по 03.06.2019 у розмірі 1000,00 грн, ОСОБА_1 допомога не призначена (арк. спр. 36).

Позивачем 27.05.2019 подано до УСЗН Станично-Луганської РДА заяву для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк. спр. 35).

Рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 13.06.2019 № 237 вирішено призначити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 на дитину (арк. спр. 39).

Рішенням УСЗН Станично-Луганської РДА від 19.06.2019 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання допомогу призначено ОСОБА_2 (син) на період з 04.06.2019 по 03.12.2019 у розмірі 1000,00 грн, ОСОБА_1 допомога не призначена (арк. спр. 40).

Вирішуючи позов по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що набрав чинності 15.10.2014, визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

З метою обліку осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, якою затверджений Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік переміщених осіб (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

Кабінетом Міністрів України 01.10.2014 прийнята постанова № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505).

Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (тут і надалі посилання на норми Порядку наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, та дітей - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім`я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про:

- зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);

- наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;

- наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

- місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.

До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку. У разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, додається копія акта обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) (далі - акт технічного стану), складеного комісією, утвореною районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об`єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком.

До заяви, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, зазначених в абзаці дев`ятому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім`ї.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно з абзацом першим, другим, третім пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку № 505 уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Аналіз вищезазначених норм Порядку № 505 свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається на наступний строк (чергові шість місяців) тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку № 505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та, як і раніше, має статус внутрішньо переміщеної особи, права на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно рішеннями від 18.01.2019 та від 19.06.2019 відмовив ОСОБА_1 у виплаті допомоги, передбаченої Порядком № 505, на період з 04.12.2018 по 03.06.2019 та з 04.06.2019 по 03.12.20119.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним) - визнати протиправним та скасувати рішення УСЗН Станично-Луганської РДА від 18.01.2019 та від 19.06.2019 в частині відмовив ОСОБА_1 у виплаті допомоги, передбаченої Порядком № 505, на період з 04.12.2018 по 03.06.2019 та з 04.06.2019 по 03.12.2019.

Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов`язати УСЗН Станично-Луганської РДА призначити позивачу за заявами від 04.12.2018 та 27.05.2019 щомісячну адресну допомогу на період з 04.12.2018 по 03.06.2019 та з 04.06.2019 по 03.12.2019, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Самі по собі дії (бездіяльність) відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 18.09.2019 (арк. спр. 3).

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (місцезнаходження: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця Центральна, будинок 52, код за ЄДРПОУ 03197049) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 18 січня 2019 року б/н в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за заявою від 04 грудня 2018 року на період з 04 грудня 2018 року по 03 червня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 19 червня 2019 року б/н в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за заявою від 27 травня 2019 року на період з 04 червня 2019 року по 03 грудня 2019 року.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», за заявами від 04 грудня 2018 року на період з 04 грудня 2018 року по 03 червня 2019 року, від 27 травня 2019 року на період з 04 червня 2019 року по 03 грудня 2019 року, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

У задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови в призначенні та виплаті допомоги відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова