Рішення № 85046797, 03.10.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.10.2019 Справа № 905/1099/19

Господарський суд Донецької області у складі

судді Фурсової С.М.

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01024, місто Київ, бульвар Т.Шевченко, будинок №8/26; код ЄДРПОУ - 14359319)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» (01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок №2, код ЄДРПОУ - 33056888)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок №17, код ЄДРПОУ 21708016)

про стягнення 42 181 921,50 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Сербінов О.В. (адвокат за довіреністю №61 від 03.05.2019)

від відповідача: не з`явились

від третьої особи: не з`явились

С У Т Ь С П О Р У

Акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» про стягнення 42 181 921,50 гривень, з яких: 35 842 260,33 гривень заборгованість за відсотками, 6 339 661,17 гривень пеня.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №31ВД від 30.12.2011, внаслідок чого нараховано відсотки та пеню.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.07.2019 відкрито провадження у справі №905/1099/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 01.08.2019.

Від позивача 09.07.2019 надійшло клопотання про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 01.08.2019 відкладено підготовче засідання на 28.08.2019 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Встановлено строк позивачу для направлення на адресу третьої особи усіх письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, а третій особі - для надання пояснень по суті спору. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву та відповідних документів. Позивачу, також, встановлено строк для надання виписки по рахункам відповідача щодо нарахованих відсотків за користування кредитом; пояснень щодо періоду, за який нараховано відсотки; документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала розрахунок ціни позову та банківські виписки, а також відповіді на відзив, у разі необхідності.

На адресу суду 21.08.2019 надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 28.08.2019 закрито підготовче провадження у справі № 905/1099/19 та призначено розгляд справи по суті на 05.09.2019.

29.08.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи - Фонда гарантування вкладів фізичних осіб, в яких останній зазначив, що вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У судове засідання 05.09.2019 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 05.09.2019 судом розпочато розгляд справи по суті, вивчено письмові докази, які містяться в матеріалах справи та вирішено оголосити перерву до 03.10.2019 об 11:30 для надання учасникам судового процессу можливості підготуватись до судових дебатів.

У судовому засіданні 03.10.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у заявах по суті спору.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Ухвали господарського суду Донецької області від 09.07.2019, 01.08.2019, 28.08.2019, 05.09.2019 були направлені, зокрема, відповідачу рекомендованими листами із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87542, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Купріна, будинок №10.

Проте, конверти із копіями ухвал були повернуті на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання даного відправлення.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду від від 09.07.2019, 01.08.2019, 28.08.2019, 05.09.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» змінило місцезнаходження та момент вирішення спору по суті зареєстровано за адресою: 01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок №2.

За приписами ч.2 ст.32 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Враховуючи, що на момент відкриття провадження у справі місцем реєстрації відповідача було: 87542, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Купріна, будинок №10, а тому господарським судом справу прийнято з додержанням правил підсудності, а тому підстави її для передачі до іншого суду відсутні.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

30 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - Банк, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» (далі - Позичальник, Відповідач) укладено Кредитний договір №31ВД.

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк на умовах цього Договору зобов`язується надати позичальнику кредит в сумі 162 000 000,00 гривень, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку Кредит не пізніше 30.09.2015, а також сплатити плату за Кредит та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Договором.

Договором №41 від 18.09.2017 внесено зміни до п.1.1. Кредитного договору, викладено його в наступній редакції:

Банк на умовах цього Договору зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 7 481 100,00 гривень.

Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку Кредит на умовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 29 грудня 2017 року, а також сплатити плату за Кредит та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Договором.

Пунктом 2.1. Кредитного договору (в редакції Договору №34 про внесення змін від 30.09.2015) передбачено, надання кредиту здійснюється окремими траншами в безготівковій формі на підставі письмової заяви Позичальника про надання Кредиту (траншу) за формою додатку 1 до Договору (Заявка) в межах невикористаного ліміту кредитування, шляхом перерахування кредиту (траншу) на поточний рахунок Позичальника та в розмірі, зазначеному в Заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов`язань належним чином та додержання всіх умов надання Кредиту (траншу), визначених Договором.

Згідно п. 2.4. Кредитного договору (в редакції Договору №41 про внесення змін від 18.09.2017), Позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за Кредитом не пізніше 29 грудня 2017 року.

У разі непогашення заборгованості за Кредитним договором в розмірі та строки, визначені в усьому пункті Договору та/або в разі непогашення заборгованості в строк, визначений в письмовій вимозі Банку, незважаючи на положення п. 1.1. Договору, з наступного Банківського дня заборгованість за Кредитом в розмірі, що підлягає погашенню відповідно до вищезазначеного графіку та або відповідно до строку, зазначеного в письмовій вимозі Банку, вважається простроченою заборгованістю.

Пункт 3.1.1. Кредитного договору, яким передбачено плату за користування Кредитом у вигляді процентів, неодноразово змінювався.

Згідно з п. 4.3.3. Кредитного договору (в редакції Договору №34 про внесення змін від 30.09.2015), Позичальник зобов`язаний в повному обсязі погашати (в тому числі достроково) Боргові зобов`язання в розмірі, порядку, у випадках та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 7.1. Кредитного договору (в редакції Договору №34 про внесення змін від 30.09.2015) передбачено, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов`язань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), Банк має право застосувати до Позичальника пеню, а Позичальник зобов`язаний сплатити її Банку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного Боргового зобов`язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/365.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань у повному обсязі.

Кредитний договір та договори про внесення змін до нього підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

За своєю правовою природою договір №31ВД від 30.12.2011 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Позичальнику кредитні кошти в розмірі 42 181 921,50 гривень, що підтверджується меморіальними ордерами про надання кредиту (траншу), виписками по рахункам обліку кредитної заборгованості по кредиту.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідач умов кредитного договору щодо своєчасного повернення коштів не виконав, що підтверджується виписками по рахункам обліку кредитної заборгованості, доказів зворотного суду не надано.

Позивачем заявлено до стягнення нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 25.01.2012 по 19.07.2017 в розмірі 35 842 260,33 гривень.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, а тому вказана сума заборгованості за процентам за користування кредитними коштами підлягає стягненню.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору, звертався до ТОВ «Спецвисотмонтаж-Буд» з вимогою №688/1-2 від 25.01.2018 про сплату заборгованості за процентам за користування кредитом без врахування договірних та штрафних санкцій.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 6 339 661,17 гривень за період з 05.06.2018 по 04.12.2018.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов`язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 ЦК України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Пунктом 7.1. Кредитного договору (в редакції Договору №34 про внесення змін від 30.09.2015) передбачено, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов`язань (крім договірних санкцій, пені та штрафів), Банк має право застосувати до Позичальника пеню, а Позичальник зобов`язаний сплатити її Банку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного Боргового зобов`язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/365.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому заявлена сума пені 6 339 661,17 гривень підлягає стягненню в заявленому розмірі.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів своєчасного виконання умов кредитного договору, сплати відсотків, а також доказів сплати пені у вказаному розмірі відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги акціонерного товариства «ВТБ Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» про стягнення 42 181 921,50 гривень, з яких: 35 842 260,33 гривень заборгованість за відсотками, 6 339 661,17 гривень пеня - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» (01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок №2, код ЄДРПОУ - 33056888) на користь акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01024, місто Київ, бульвар Т.Шевченко, будинок №8/26; код ЄДРПОУ - 14359319) 567 762,66 гривень надмірно сплачених коштів, а також 8 516,44 гривень судового збору.

У судовому засіданні 03.10.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: акціонерне товариство «ВТБ Банк» (01024, місто Київ, бульвар Т.Шевченко, будинок №8/26; код ЄДРПОУ - 14359319)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-Буд» (01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок №2, код ЄДРПОУ - 33056888)

Третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок №17, код ЄДРПОУ 21708016)

Суддя С.М. Фурсова