
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1236/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2
до відповідача: Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області ДМС України про:
- визнання протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області ДМС України в особі Благовіщенського районного сектора у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ;
- зобов`язання Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області ДМС України та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог законний представник позивача зазначила, що її донька ОСОБА_2 звернулася до Благовіщенського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області із заявою про видачу їй паспорта громадянина України не у формі пластикової картки форми ID-1, а у формі паспортної книжечки передбаченої Законом України «Про громадянство України». Представник позивача зауважує, що таке звернення пов`язане з релігійними переконаннями її доньки. Представник позивача вказує, що листом від 20.11.2018 р. Благовіщенський районний сектор УДМС України в Кіровоградській області відмовив у видачі паспорта громадянина України, мотивуючи тим, що законодавством та іншими нормативними актами України передбачено інший порядок документування особи паспортом, належність до окремих соціальних груп за переконаннями. Віросповіданням не може бути підставою для відмови від дотримання передбаченого законом порядку отримання паспорта. Представник позивача вважає бездіяльність Благовіщенського РС УДМС в Кіровоградській області незаконною та обґрунтовує свою позицію висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 р. у справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/2/18).
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без руху (а.с.28-29).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с.1-2).
11.07.2019 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.55).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
02 квітня 2019 року ОСОБА_2 , а також її законні представники ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до Благовіщенського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області із заявою щодо оформлення бланку паспорта громадянина України без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру та видачі ОСОБА_2 виключно у вигляді паспортної книжечки на підставі Закону України «Про громадянство України», форма якої не заборонена діючим законодавством України, а не у формі картки типу ID-1, форма якої не є паспортом та не є його єдиним зразком; проставлення відмітки реєстрації місця проживання в паспорті; проведення реєстрації громадянства України – внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи (а.с.22-24).
Аналогічна за змістом заява від 02.04.2019 р. подана до Управління ДМС України в Кіровоградській області (а.с.18-20).
Листом від 06.04.2019 р. №32/155 Благовіщенський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ (а.с.25-26).
З огляду на зміст п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 р. №2235-ІІІ паспорт громадянина України є одним із документів, що підтверджують громадянство України.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VI (далі за текстом – Закон №5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Зважаючи на зміст п.п.«а» п.1 ч.1 ст.13 Закону №5492 паспорт громадянина України є одним із документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4-6 ст.14 Закону №5492 форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Таким чином, Законом №5492 визначено, що документи, оформлення яких передбачено цим Законом, виготовляються у формі книжечки або картки.
Пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ (далі за текстом – також Положення №2503) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Відповідно до п.2 Положення №2503 паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Згідно з п.3 Положення №2503 бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пункт 5 Положення №2503 визначає, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
З огляду на п.8 Положення №2503 термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Пунктом 9 Положення №2503 встановлено, що паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав.
Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків.
Відповідно до п.п.10, 11 Положення №2503 термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Зі змісту зазначених норм судом встановлено, що Положенням про паспорт громадянина України визначено дві форми паспорта громадянина України: паспортна книжечка та паспортна картка.
Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що такий спір відповідає ознакам типової справи, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 р. у справі №806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), а тому відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у справі №340/1445/19 враховується правові висновки Верховного суду, викладені у рішенні за результатом розгляду зразкової справи.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492 на відміну від норм Положення №2503 (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст.8 Конвенції.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на час звернення позивача до відповідача діяло два нормативних акта: Положення №2503 і постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України» (далі за текстом Постанова №302), відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов`язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов`язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років, до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.
Окрім того, суд враховує, що в частині 7 статті 16 Закону №5492 наведено вичерпний перелік підстав для відмови в оформленні документа, оформлення якого передбачено цим Законом.
Так, уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Як встановлено судом, Благовіщенським районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області при відмові у видачі ОСОБА_2 паспорта у формі паспортної книжечки не наведено жодної із законодавчо встановлених підстав відмови.
Таким чином, відповідач відмовляючи ОСОБА_2 , за результатами розгляду її заяви від 02.04.2019 р., у видачі паспорта у формі паспортної книжечки, не прийняв обґрунтованого рішення із зазначенням підстав для такої відмови, а тому такі дії є необґрунтованими, не пропорційними та підлягають визнанню протиправними.
Вирішуючи питання, щодо способу захисту порушеного права суд враховує, що відповідно до абз.6 п.3 Постанови №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду законним представником позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. (а.с.3), а тому суд стягує на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Благовіщенського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
3. Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Єгорова, 25-а, код ЄДРПОУ 37795939).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Дата складання повного рішення суду – 11 жовтня 2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт
Судове рішення № 85044817, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 11.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 340/1236/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: