Ухвала суду № 85043019, 11.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/5907/19

ун. № 759/14658/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Марко Я.Р., за участю секретаря судового засідання Шапаренка О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.09.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.09.2019 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, за змістом якої просить суд заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо проникнення до квартири АДРЕСА_2 ( РНОНМ № НОМЕР_1), а також вчиняти дії щодо заміни замків на вхідних дверях до даної квартири та перешкоджати позивачу та членим її сім`ї вільно користуватися спірною квартирою до розгляду позову по суті та ухвалення рішення; зобов`язати третю особу та її представників звільнити спірну квартиру та не перешкоджати позивачу та членам її сім`ї вільно користуватися спірною квартирою до розгляду позову по суті та ухвалення рішення.

В обґрунтування заяви зазначила, що 25.05.2007 року між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 800000308-И. Заявник передала в іпотеку власну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, як зазначає заявник, виконані. Однак, 08.04.2019 року державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Тарасенком І.М. було зареєстровано право власності за зазначену вище квартиру за ПАТ «Альфа-Банк». Крім того, 03.10.2019 року о 09-00 год. до спірної квартири прийшли представника ПАТ «Альфа-Банк» і почали вибивати двері, наголошуючи, що позивач перебуває у даній квартирі незаконно, зламали замки. Чоловік позивача - ОСОБА_2 викликав поліцію та зафіксував дану обставину. Заявниця вважає, що дані дії представниками ПАТ «Альфа-Банк» вчиненні незаконно та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

До заяви додала наступні докази: копію свідоцтв про народження дітей, копії довідок про реєстрацію виданих на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та синів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з відміткою, що дані особи зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , копію свідоцтва про спадщину за законом з якого вбачається, що ОСОБА_1 23.04.2007 року успадкувала спірну квартиру, копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, копії заяв та фотокарток. Крім того, клопотанням від 09.10.2019 року просила долучити до заяви про забезпечення позову копію витягу з ЄРДР.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову з додатками, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами статті 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз`яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 в заяві посилалася на те, що на даний момент в зв`язку із діями представників третьої особи, які вживають заходи щодо заволодіння квартирою шляхом зламу замків, вона має підстави боятись, що третя особа може відчужити спірну квартиру, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Судом враховано, що юридично закріплене право власності надає можливість власнику самостійно вирішувати юридичну та фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо, відтак, в межах позовних вимог права ОСОБА_1 як попереднього власника квартири, який оспорює законність переходу права власності до іншої особи, з метою забезпечення знаходження майна у володінні третьої особи, на час судового розгляду позову про право на це майно, Святошинським судом м. Києва ухвалою від 06.09.2019 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову про які просить позивач може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась.

Водночас, за висновками суду, заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити, виходять за рамки заявленого предмету позову, а отже не можуть бути вжиті судом, відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-153 Цивільного процесуального кодексу України -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання дій протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Я.Р. Марко