Ухвала суду № 85037697, 17.10.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9977/19

Кримінальне провадження № 1-кп/428/570/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Луганського В.І.

за участю:

секретаря судового засідання – Голуб Т.В.

прокурора – Джунь І.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,–

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою оскільки, на думку прокурора, на сьогоднішній день ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли і не зменшились, а саме можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення та можливість переховатись від суду.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду надала заяву, в якій просила розглянути підготовче судове засідання без її присутності.

Вислухавши заявлене клопотання, думку обвинуваченого, який не заперечував проти його задоволення.

Відповідно до ст.315, 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан його здоров`я, відсутність соціальних зв`язків в місті постійного його проживання, те що, він не одружений, не має утриманців, не працює, його репутацію, яка є негативною, він обрав шлях вчинення злочинів який, є злочинами середньої тяжкості, вчинені повторно, обвинувачений вже був засуджений за аналогічні злочини, а також до суду надійшло декілька обвинувальних актів щодо обвинуваченого, які об`єднані в одне провадження, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, так як він є особою соціально небезпечною для суспільства, не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, які було враховано при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , вказані ризики не зникли та не зменшились.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду клопотання прокурора ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому діючого запобіжного заходу, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли та не зменшились, клопотання прокурора про продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу підлягає задоволенню частково, а запобіжний захід продовженню строком на 60 днів.

Суд вважає, що є підстави врахувати вимоги ст. 182 КПК України щодо обрання менш суворго запобіжного заходу ОСОБА_1 та йому можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідно до ст. 183 КПК України, враховуючи середню тяжкість вчиненого злочину, вважає, що розмір застави повинен бути визначений в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку суду саме такий розмір застави здатен запобігти ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 315, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 15.12.2019 року.

Ухвала діє до 15 грудня 2019 року включно, та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд встановлює обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 38 420, 00 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це суд. З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із міста свого проживання без дозволу суду.

3) повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5) утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками встановленими обвинувальним актом.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк 2 місяці.

Обвинуваченому роз`яснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, а також направити до відповідного слідчого ізолятору для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя В. І. Луганський