Рішення № 85037238, 17.10.2019, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

17.10.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

копія Справа № 401/1742/19 Провадження № 2-а/401/48/19

17 жовтня 2019 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя Мельничик Ю.С.,

з участю: секретаря судових засідань Пилипенко Т.Ю.,

розглянувши в порядку спрощенного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Негоди Дар`ї Василівни, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної Казначейської служби України, третя особа – Світловодський ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 04 червня 2019 року, суддя Андріянов О.В., відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Негоди Дар`ї Василівни (Відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (Відповідач-2), Державної Казначейської служби України (Відповідач-3), третя особа – Світловодський ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, за наявними у справі доказами.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку на підставі розпорядження №175 від 24 липня 2019 року керівника апарату Світловодського міськрайонного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи, та для розгляду справи визначено суддю Мельничика Ю.С.

Ухвалою суду від 01 серпня 2019 року справу прийнято до розгляду та постановлено проводити розгляд справи в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позиція позивача, ОСОБА_1 :

Позивач, ОСОБА_1 , в позові просить визнати протиправною та скасувати постанову Відповідача-1, начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Негоди Д.В., серії ДП018 № 016238 від 17 травня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення п.14.6. (г) ПДР України, та закрити провадження у справі. Свої вимоги обгрунтував тим, що 17 травня 2019 року відносно нього, начальник сектору № З СРПП Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції Негода Д.В., винесла постанову про накладання адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 016238, за те, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки SKODA модель ОСТАVIA номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін на мосту (дамба) в м. Світловодську по вулиці Новогеоргіївській, чим порушив п.п.14.6. (Г) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП, якою було накладено адміністративний штраф в розмірі 425 грн. Заперечуючи свою вину позивач зазначає, що 17 травня 2019 року керуючи своїм транспортним засобом в місті Світловодськ Кіровоградської області та рухаючись по проїзній частині, яка розділена смугою, в своїй смузі за межами початку та кінця пролітних споруд мосту здійснив об`їзд транспортного засобу, який рухався попереду з ввімкненою аварійною сигналізацією, таким чином не здійснював випередження транспортного засобу на мосту шляхом виїзду на смугу зустрічного руху. Також відповідачем фактично не зафіксовано порушення, яке б доводило його вину, доказів порушення правил дорожнього руху не надано. Крім того, відповідач грубо порушив вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП та виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не здійснив, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Крім того, відповідач не надав йому можливості скористатися правами, як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, які передбачено ст. 268 КУпАП. Враховуючи викладене, позивач вважає складену відповідачем постанову незаконною, так як її скадено без попередження про розгляд справи, без ознайомлення його з правами та обов`язкам, так як його не ознайомили зі ст. 63 Конституції України, ст.268, ст.279 КУпАП, від нього не відібрали пояснення, та в постанові не наведено доказів його вини. Також, позивач просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та з Державної Казначейської Служби України, шляхом списання коштів з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу на суму 4226 гривень 20 копійок.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач надав до суду копію оскаржуваної постанови відповідача в справі про адміністративне правопорушення серії ДП018 № 016238від 17 травня 2019 року; копію паспорта; договір №012 про надання професійної правничої допомоги, розрахунок суми гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги №011 від 24 травня 2019 року, квитанція №012/19 від 24 травня 2019 року.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на підставі наданих доказів.

Позиція відповідача-1, начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Негоди Дар`ї Василівни :

Відповідач-1 про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, без поважних причин в судове засідання повторно не прибув, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав. Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суд не повідомив.

Позиція відповідача-2, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області:

Відповідач-2 заперечив проти позовних вимог, та зазначив, що 17 травня 2019 року 12 год. 10 хв. за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Н. Георгіївська, 2, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «SКОDА» модель «ОСТАVІА», номерний знак « НОМЕР_1 », здійснив обгін на мосту (дамба) чим порушив п.п. 14.6 Г ПДР України, за яке передбачено відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно п. 14.6 Г ПДР України водію забороняється здійснювати обгін у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості. Крім того, щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та з Державної Казначейської Служби України, шляхом списання коштів з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат, які пов`язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу на суму 4226 гривень 20 копійок зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Заявлений розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а також не доведений належними доказами, тому вимога задоволенню не підлягає.

Також зазначив, що постанова винесена у межах повноважень, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справи. Враховуючи викладене, у позовних вимогах просив відмовити.

Позиція відповідача-3, Державної Казначейської служби України :

Відповідач-3 про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, без поважних причин в судове засідання не забезпечив явку представника, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав. Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог відповідач суд не повідомив.

Позиція третьої особи, Світловодського ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області :

Третя особа про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, без поважних причин в судове засідання явку представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав. Отже, про можливі заперечення проти позовних вимог суд не повідомив.

З підстав ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем та відповідачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.

Встановлені судом обставини справи:

1. 17 травня 2019 року начальником сектору № З СРПП Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенантом поліції Негодою Д.В., винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 016238, за те, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки SKODA модель ОСТАVIA номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін на мосту (дамба) порушивши п.п.14.6 Г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною частиною 2 статті 122 КУпАП, у зв`язку із чим до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

2. Заперечуючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, поштою позивач, ОСОБА_1 , подав до суду позов про скасування вказаної постанови Відповідача-1 від 17 травня 2019 р. Доводи позивача обгрунтовані тим, що він не допускав порушення правил дорожнього руху, відповідач розглянув справу не дотримавшись вимог передбачених КУпАП, та безпідставно виніс постанову за порушення п.14.6Г ПДР України, оскільки відсутні докази вчинення ним вказаного правопорушення.

3. До позовної заяви позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги, укладений 24 травня 2019 року з адвокатом Кучук А.О.; розрахунок суми гонорару від 24 травня 2019 року вартістю 4226,20 грн. за вивчення обставин справи, аналіз судової практики та законодавства, виготовлення позовної заяви та клопотання; квитанцію №012/19 від 24 травня 2019 року про прийняття адвокатом Кучук А.О. від ОСОБА_1 оплати гонорару в розмірі 4226,20 грн.; акт виконаних робіт від 25 травня 2019 року.

4. Відповідачі до суду не надали докази правомірності прийняття Відповідачем-1 оскаржуваного позивачем рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Відповідач-2 подав до суду відзив на позов.

Оцінка суду:

1. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною 1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачених ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту п.14.6. (г) ПДР України обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395) розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Поліцейський оголошує яка справа підлягає розгляду, хто притягується до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно з пунктом 5 розділу ІУ цієї Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

За приписами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин в їх сукупності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, 26 квітня 2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Також, Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Всупереч вказаним вимогам, в постанові від 17 травня 2019 року начальником сектору № 3, сектору реагування патрульної поліції Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Негодою Д.В. не наведено жодних мотивів відхилення доводів ОСОБА_1 , не зазначено на підставі яких доказів ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Виходячи зі змісту ч.3 ст.286 КАС України, яка є спеціальною нормою до даних правовідносин, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Висновок суду:

1. Як видно зі змісту оскаржуваної постанови від 17 травня 2019 року, Відповідач-1 притягнув до адміністративної відповідальності позивача, ОСОБА_1 , за ч.2 ст.122 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 455 грн.

Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Вищезазначена оскаржувана постанова Відповідача-1 таким вимогам не відповідає, оскільки не зазначено доказів якими доводиться факт вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення, і таких доказів не надано до суду.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, на підставі яких відповідач прийняв оскаржувану постанову.

Наявна у справі оскаржувана постанова не дає суду підстав поза сумнівом зробити однозначний висновок про те, що позивач 17 травня 2019 року допустив порушення п.14.6. (Г) ПДР України, за яке передбачено ч.2 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.

Суд зазначає, що Відповідач-1 на виконання вимог ч.1 ст.9, ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України не надав до суду відзиву та будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів для доведення правомірності оскаржуваної позивачем постанови від 14 червня 2019 року, доводи позивача не спростував, не переконав суд у правомірності прийнятої оскаржуваної постанови, так як не довів обставин, які підтверджують наявність складу правопорушень та спростовують пояснення позивача, та які б дозволили суду достовірно встановити факт вчинення порушень позивачем ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України.

Отже, в ході судового розгляду справи не здобуто доказів порушення водієм ОСОБА_1 п.14.6ГПДР України, а тому з переконливістю не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за яке постановою від 17 травня 2019 року відповідач до нього застосував адміністративне стягнення у виді штрафу.

Пунктом першим статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови Відповідач-1 від 17 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню так, як під час винесення оскаржуваної постанови, посадова особа не прийняла до уваги зазначені конституційні та законодавчі положення, рішення відповідачем було прийнято без доказів, які б свідчили про наявність події скоєного позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

За правилами статті 245 КАСУ у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень і про скасування рішення, а тому суд вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача скасувати.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, зважаючи на недоведеність наявності в діянні позивача складу адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Відповідача-1 від 17 травня 2019 року про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Оцінка суду :

2. Згідно із ч.2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами. Зокрема, у п.14 рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» №R(81)7 передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включно з гонорарами адвокатів, які було понесено у зв`язку з розглядом.

З приводу цього питання висловлювався й Конституційний Суд. Так, у п.3.2 рішення від 30.09.2009 №23-рп/2009 сказано, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами й може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу — це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин з іншими суб`єктами права.

Також КС зазначив і те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ст.59 Конституції покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Отже, з викладеного випливає, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій та роз`яснень із правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу адвоката серед іншого складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою. Така допомога включає підготовку до розгляду в суді, збір доказів, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У ч.4 ст.134 кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання такої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним зі: складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення несумірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Суд зобов`язаний оцінити рівень витрат (з огляду на заперечення учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обгрунтованою.

Висновок суду :

2. 17 травня 2019 року начальником сектору № З СРПП Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенантом поліції Негодою Дар`єю Василівною, винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 016238, за те, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки SKODA модель ОСТАVIA номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін на мосту (дамба) порушивши ПДР України п.п.14.6 Г, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною частиною 2 статті 122 КУпАП, у зв`язку із чим було складено постанову і накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень.

Позивач просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та з Державної Казначейської Служби України, шляхом списання коштів з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу на суму 4226 гривень 20 копійок.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часу на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Крім того, сума та обгрунтування витрат на профнсійну правничу допомогу не доведена позивачем належними та допустими доказами.

Крім того, позивачем не обгрунтовано, позовні вимоги до Відповідача-2 та Відповідача-3, оскільки ним пред`явлено первісну позовну вимогу до Відповідача-1.

На підставі викладеного, позовна вимога про стягнення з Відповідача-2, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, та з Відповідача-3, Державної Казначейської Служби України, шляхом списання коштів з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу на суму 4226 гривень 20 копійок не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.139 КАС України та ст.288 КУпАП витрати пов`язані за розгляд справи судом віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 122, 245-249, 251, 252, 256, 268, 279, 283, 284, 293 КУпАП, ст.ст. 12, 72-79, 90, 139, 244-246, 250, 262, 271, 286 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Негоди Дар`ї Василівни, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної Казначейської служби України, третя особа – Світловодський ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Постанову начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Світловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Негоди Дар`ї Василівни від 17 травня 2019 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 016238 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною частиною 2 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного штрафу в розмірі 425 гривень, – скасувати, провадження у справі закрити.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та з Державної Казначейської Служби України, шляхом списання коштів з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу на суму 4226 гривень 20 копійок - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-1 - начальник сектору СР ПП №3 Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області Негода Дар`я Василівна, місце роботи за адресою : вул.В.Куцевича буд.№8 м.Світловодськ.

Відповідач-2 - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження за адресою : вул.Віктора Чміленка буд.№41 м.Кропивницький, ЄДРПОУ 40108709.

Відповідач-3 - Державна казначейська служба України, місцезнаходження за адресою : вул.Бастіона буд.№6 м.Київ, ЄДРПОУ 37567646.

Третя особа - Світловодський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження за адресою : вул.В.Куцевича буд.№8 м.Світловодськ, ЄДРПОУ 40799184.

Суддя: підпис Згідно з оригіналом

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.С. Мельничик