Постанова № 85036039, 11.10.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9528/19

Провадження № 3/359/3383/2019

Протокол № 0495/12500/19

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Бондаренко І.А., розглянув за участю представника митниці Ясінської О.Я., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Тирана О.В., адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Російська федерація, Ленінградська область, зі слів пасажира місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2015, орган що видав 8089,

в с т а н о в и в :

20.09.2019 року о 09 годині 30 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2 , який прилетів до України з Казахстану, м. Алмати, рейсом № PS 538 літаком а/к «МАУ», своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину було задано запитання щодо наявності готівкових коштів, пасажир відповів, що має 18266 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиром було видано готівку в розмірі 18266 доларів США, що знаходилися у відкритому паперовому конверті, що лежав у одному з відділень рюкзака пасажира (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

Зі слів громадянина України ОСОБА_3 вищевказана валюта належить йому особисто.

Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує в еквіваленті 9999 євро.

З виявленої суми, пасажиру було пропущено 11066 доларів США (еквівалент 9999 євро станом на 20.09.2019р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 7200 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_2 , під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_4 , який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв`язку з цим, інспектором митниці на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», 20.09.2019 складено протокол про порушення митних правил № 0495/12500/19.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом вилучено: долари США, згідно курсу НБУ на 20.09.2019 за 100 доларів США 2461-7559 гривень, кількістю - 7200, вартістю 177246 грн. 42 коп.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, судом - не встановлено.

Громадянин України ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку розгляду справи направив свого представника.

Представник – адвокат Тиран О.В. в суді надав пояснення згідно яких, ОСОБА_2 , одружений, на даний час працює в Республіці Казахстан, м. Алмати, в компанії ТОО «Юніком Бізнес Груп» на посаді директора з продажу із щомісячною винагородою, яка складає 60000 казахських тенге, що станом на день укладення «Пропозиції по роботі» (відповідно до офіційного курсу становить 49582 гривні). Всі накопичені за час роботи кошти, останній обмінював на долари США та накопичував на рахунку в АТ « ОСОБА_5 BANK». Дружина працює в ТОВ «Баядера Логістик», на посаді провідного фахівця, з щомісячним доходом в розмірі близько 6000 грн. Сім`я М`яснікових власного житла не має, проживає в квартирі, яку орендують. Крім цього сім`я матеріально допомагає батькам його дружини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є пенсіонерами та отримують на двох пенсійне забезпечення в розмірі близько 4000 грн. на місяць. Вилучені кошти планували витратити на придбання власного житла в м. Києві. При вирішенні справи просить врахувати сукупність обставин, що пом`якшують її відповідальність та практику Європейського суду з справ людини. Таким чином, враховуючи вищевикладене, просить призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту повернути.

У судовому засіданні представник митниці протокол підтримав та зазначив, що громадянин України ОСОБА_2 , скоїв порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України, у зв`язку з чим просила застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя заслухавши думку представника митниці, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_3 , вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0495/12500/19 від 20.09.2019 громадянин України ОСОБА_2 , обрав зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 6 положення «Про транскордонне переміщення валютних цінностей» затверджене Постановою Правління НБУ № 3 від 02.01.2019, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_2 , перетнув «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Вина правопорушника, окрім особистого визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, відповідно до наданих пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 , полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 7200 доларів США, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з території України в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об`єктивна сторона правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 , полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю по «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми на територію України резидентами допускається, за умови його письмового декларування митному органу.

Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 , полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_2 , підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_2 , потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввозив гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені пояснення особи, яка порушила правила митного законодавства, та в судовому засіданні обставини.

Разом з цим, при перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 працює в Республіці Казахстан, м. Алмати, в компанії ТОО «Юніком Бізнес Груп» на посаді директора з продажу із щомісячною винагородою, яка складає 60000 казахських тенге, що станом на день укладення «Пропозиції по роботі» (відповідно до офіційного курсу становить 49582 гривні). Всі накопичені за час роботи кошти, останній обмінював на долари США та накопичував на рахунку в АТ « ОСОБА_5 BANK» та перед вильотом в Україну, а саме 18.09.2019 року зняв у банку, що підтверджується довідкою про наявність рахунку та випискою про зняття коштів.. Дружина працює в ТОВ «Баядера Логістик», на посаді провідного фахівця, з щомісячним доходом в розмірі близько 6000 грн. Сім`я М`яснікових власного житла не має, проживає в квартирі, яку орендують. Крім цього сім`я матеріально допомагає батькам його дружини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є пенсіонерами та отримують на двох пенсійне забезпечення в розмірі близько 4000 грн. на місяць. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянин України ОСОБА_2 , підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти. У зв`язку з цим, тимчасово вилучені кошти у правопорушника мають легальне походження.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. Вилучена валюта працівниками митниці має законне походження та є для громадянина України ОСОБА_3 , дуже значною сумою. Конфіскація цих коштів, на які він розраховував, поставить його в скрутне матеріальне становище, позбавить його можливості забезпечити гідне існування. В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 п.п.31, 34 рішення у справі «ОСОБА2 проти РФ» від 06 листопада 2008).

З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_3 , на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар».

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника та ніяк не сприятиме вихованню громадянки України та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином з правопорушника громадянина України ОСОБА_3 , на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 39 грн. 50 коп. (а.с.18).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_3 , на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2015, орган що видав 8089, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0495/12500/19, від 20.09.2019, а саме: долари США, згідно курсу НБУ на 20.09.2019 за 100 доларів США 2461-7559 гривень, кількістю - 7200, вартістю 177 246 грн. 42 коп. - повернути громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2015, орган що видав 8089.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2015, орган що видав 8089, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 07.04.2015, орган що видав 8089, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: НОМЕР_2 ) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 39 грн. 50 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: І.А. Бондаренко