Ухвала суду № 85034850, 17.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2019 року № 320/3912/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, треті особи, які не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича, треті особи, які не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, в якому просить суд: визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича від 15.04.2019 у ВП № 58909088 про стягнення зі ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 427189 (чотириста двадцять сім тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 20 коп., до якої внесено зміни постановою про виправлення помилки у процесуальному документі від 03.07.2019, такою, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 07.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка Михайла Михайловича від 15.04.2019 у ВП № 58909088 про стягнення зі ОСОБА_1 основної винагороди у розмірі 427189 (чотириста двадцять сім тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 20 коп., до якої внесено зміни постановою про виправлення помилки у процесуальному документі від 03.07.2019.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що з пенсії позивача абсолютно безпідставно щомісяця будуть стягуватися кошти, буде ускладнено поновлення порушених прав, оскільки за час розгляду справи третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович здійснить реалізацію належних позивачу на праві приватної власності земельної ділянки та житлового будинку. Вищевказані твердження обумовлені тим, що Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем не лише звернуто стягнення на пенсію позивача, але й здійснено опис належного їй майна, накладено арешт на житловий будинок, який виступає єдиним місцем проживання позивача, а також визначено суб`єкта оціночної діяльності та зобов`язано його надати звіт (письмовий висновок) щодо визначення вартості майна, яке належить позивачу.

В силу вимог статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При розгляді та вирішенні такої заяви суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб в тому числі й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Як вбачається із матеріалів справи, постанови про арешт майна боржника, коштів боржника, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника були прийняті відповідачем до відкриття провадження у даній справі та були взяті до уваги судом при прийнятті ухвали від 23.07.2019 про відмову у забезпеченні позову.

Звертаючись повторно із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення позивач, окрім наведених постанов, додатково зазначає про прийняття відповідачем постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника (земельної ділянки та житлового будинку) та про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно п. 3 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 (далі - Порядок), виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Тобто, за переконанням суду, призначення суб`єкта оціночної діяльності в межах виконавчого провадження ВП № 59472716 на підставі постанови приватного виконавця, опис та арешт земельної ділянки та будинку, що розташований на ній, не свідчить про наявність дій, направлених на безпосередню реалізацію такого майна.

Крім цього, позивачем не надано як жодного доказу про призначення торгів з реалізації описаного та арештованого майна як і доказів того, що арештований будинок є єдиним місцем проживання позивача.

За наведених обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку, що підстав для вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, на даний час не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.