
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2019 р. Справа № 480/3125/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) та просить:
1. Визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Сумський області щодо неврахування для обчислення середньомісячного заробітку заробітну плату отриману за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року.
2. Зобов`язати ГУ ПФУ в Сумський області врахувати для обчислення середньомісячного заробітку заробітну плату отриману за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року.
Свої вимоги мотивує тим, що ним була подана заява до територіального управління Пенсійного фонду України Сумської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте йому було відмовлено у призначенні пенсії. На виконання постанови Конотопського міськрайонного суду по справі №577/2688/17 територіальним управлінням Пенсійного фонду йому було призначено пенсію, проте для обчислення середньомісячного заробітку враховані лише індивідуальні відомості про застраховану особу, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 1 липня 2000 року по 28 лютого 2017 року та не взято до уваги отриману ним заробітну плату (дохід) за період до 1 липня 2000 року.
Позивач зазначає, що підставами неврахування заробітної плати за період до 01 липня 2000 року, є ті ж самі підстави, які визнанні судовим рішенням по справі №577/2688/17 неправомірними. Так відповідач не скористався наданим правом щодо здійснення перевірки інформації про отриману ним заробітну плату, незважаючи на реальну можливість проведення такої перевірки, а всупереч положень статті 40 Закону №1058 не прийняв до розрахунку заробітну плату, отриману до 1 липня 2000 року, чим суттєво зменшив загальну суму пенсійної виплати та порушив його права.
Ухвалою суду від 15.08.2019 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона була подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України, позивачу було надано час для усунення недоліків.
Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 12.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач адміністративний позов не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.32-34) та зазначив, що до Слов`янського ОПФУ Донецької області направлявся запит щодо здійснення перевірки роботи заявника на пільгових умовах та достовірності видачі довідок про заробітну плату, у відповідь на яке було повідомлено про неможливість здійснення перевірки з причини місцезнаходження архівних документів на території м. Горлівка, що знаходиться на непідконтрольній Україні території. Враховуючи неможливість підтвердження первинними документами правильності видачі довідок про заробітну плату, довідки про заробіток до липня 2000 року при призначенні пенсії не враховані.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 02.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Конотопського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (правонаступником якого є ГУ ПФУ в Сумській області) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці по Списку №1.
Листом № 5511/03-11 від 10.05.2017 року Конотопським ОУПФУ Сумської області позивачеві відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 за відсутністю стажу (а.с.61-62).
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Конотопського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просив суд зобов`язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення за призначенням пенсії з 02.03.2017 року.
Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області у справі №577/2688/17 від 08.08.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року, позов задоволено, а саме: визнано протиправним рішення Конотопського ОУПФУ Сумської області від 10.05.2017 року №5511/03-11 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язано Конотопське ОУПФУ Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.03.2017 року (а.с.11-16).
На виконання судового рішення Конотопським ОУПФУ Сумської області ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.03.2017 року, що підтверджується копією протоколу №9797 від 31.10.2017 року (а.с.35).
01.02.2019 р. позивачем була подана заява до Конотопського ОУПФУ Сумської області про надання інформації про складові розміру пенсії та чи приймалася під час розрахунку пенсії заробітна плата, отримана ним за період з 01.09.1986 року по 01.12.1996 року (а.с.58-59).
Листом №9/К-1 від 12.02.2019 р. позивача повідомлено, що для обчислення середньомісячного заробітку враховані індивідуальні відомості про застраховану особу, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з липня 2000 року по 28.02.2017 року (а.с.56-57).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок.
Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (ч.1 ст.44 Закону №1058-IV).
Відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-ІV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частинами 1 і 2 статті 43 Закону № 1058 передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Отже, підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії є довідки про заробітну плату (дохід), видані підприємствами, установами чи організаціями на основі первинних документів про нарахування такої заробітної плати.
Так, до заяви про призначення пенсії від 02.03.2017 року позивачем додавалися копії довідок про заробітну плату від 13.02.2017 року №1302/02, від 13.02.2017 року №1302/06, видані Державним підприємством «Артемвугілля» на основі особових рахунків №1964 за 1986р.-1992р., 1993р.-1994р., які зберігаються в архіві шахти ім. М.О. Ізотова ДП «Артемвугілля», архів якої знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 13 (а.с.17,18).
З копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що листом від 03.03.2017р. №3111/02-09 Конотопське ОУПФУ Сумської області просило Слов`янське ОУПФУ Донецької області провести перевірку правильності і достовірності видачі довідок про заробітну плату ОСОБА_1 , виданих ДП "Артемвугілля" за періоди роботи 1986-1996 роки (а.с.51). Однак листом від 10.04.2017 року №12433/06 управління було повідомлено про неможливість здійснення перевірки з причини місцезнаходження архівних документів на території м. Горлівка, тобто на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі (а.с.36).
Вказане стало підставою для неврахування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 заробітної плати, отриманої за періоди до липня 2000 року.
Проте суд не погоджується із висновками територіального органу Пенсійного фонду щодо неможливості врахування довідок про заробітну плату від 13.02.2017 року №1302/02 і №1302/06 при обчисленні пенсії позивача, зважаючи на наступне. 13.02.2017 року №1302/02 і №1302/06 для врахування при обчисленні пенсії позивача, зважаючи на наступне.
Суд зазначає, що форма довідок від 13.02.2017 року №1302/02 і №1302/06 відповідає додатку 1 до Порядку № 22-1, засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості про розмір заробітної плати, про нарахування страхових внесків.
Крім того, вказані довідки містять печатку ДП "Арметвугілля" «Донецька область, м. Слов`янськ, м. Святогірськ» та адреса підприємства, яке видало цю довіку, значиться як « АДРЕСА_1 » (а.с.17,18). Отже, їх видано державним підприємством, яке зареєстровано на підконтрольній владі території України (м. Святогірськ Донецької області), про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безоплатний пошук станом на 18.10.2019).
На думку суду, позивачем вчинено усі дії та подано належні документи, необхідні для проведення перерахунку, а довідка видана належним суб`єктом і містить усі необхідні реквізити та відомості.
Суд враховує, що у листі відповідача №9/К-1 від 12.02.2019 року або у відзиві ГУ ПФУ не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності наведених у довідці ДП «Артемвугілля» відомостей.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).
У справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» ЄСПЛ визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я» (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників. У пункті 333 цього рішення ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відмова в перерахунку пенсії у зв`язку з неможливістю державним органом реалізувати своє право на перевірку відомостей, поданих державним підприємством, є непропорційним втручанням держави в права громадянина.
Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від здатності органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема внаслідок проведення АТО та неможливістю проведенням перевірки правильності й достовірності видачі довідок про заробітну плату, оскільки підприємства та архіви, де зберігаються документи, розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість проведення зустрічної перевірки не дає підстав для відмови у перерахунку пенсії при наданні таких довідок до управління ПФУ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було невраховано при призначенні пенсії позивача заробітну плату, отриману за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року. А тому перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, на підставі довідок про заробітну плату від 13.02.2017 року №1302/02 та від 13.02.2017 року №1302/06, виданих Державним підприємством «Артемвугілля», має бути проведений з 02.03.2017 року.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення щодо відмови у перерахунку пенсії.
При цьому, варто зазначити, що позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо неврахування та зобов`язати врахувати для обчислення середньомісячного заробітку при обчисленні його пенсії заробітну плату, отриману за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що неврахування заробітної плати за певний період є пасивною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині неврахування при обчисленні його пенсії заробітної плати, отриманої за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року та зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.03.2017 року на підставі довідок про заробітну плату від 13.02.2017 року №1302/02 та від 13.02.2017 року №1302/06, виданих Державним підприємством «Артемвугілля», з урахуванням заробітної плати, отриманої за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України суд стягує на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. за квитанцією №43_12 від 02.09.2019 року (а.с.27) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 263, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) в частині неврахування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати, отриманої за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02.03.2017 року на підставі довідок про заробітну плату від 13.02.2017 року №1302/02 та від 13.02.2017 року №1302/06, виданих Державним підприємством «Артемвугілля», врахувавши заробітну плату, отриману за період з 01.08.1989 року по 01.08.1994 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Б. Діска
Судове рішення № 85034375, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 18.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/3125/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: