Рішення № 85034342, 16.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2159/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області, в якому просить суд :

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 грудня 2018 року №150128-58 про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) боргу з єдиного соціального внеску в сумі 15 816, 54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 2006 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Фактично припинив підприємницьку діяльність у листопаді 2018 року, провадження підприємницької діяльності не здійснював. У травні 2019 року дізнався про існування спірної податкової вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 15819,54 грн. Вважає її протиправною. Зазначає, що оскаржувана вимога прийнята лише на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів, в той час як Інструкцією про порядок нарахування єдиного внеску передбачено наявність також акту перевірки або звітності. Тому просить суд скасувати таку вимогу як протиправну.

Ухвалою суду від 30.08.2019 року по справі відкрито спрощене провадження без повідомленням сторін (а.с.1).

Представник відповідача своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов скористався подавши його до суду, за змістом якого податковий орган не погоджується із поданим адміністративним позовом, наполягає на правомірності дій посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області, оскільки так як позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, у нього виникає обов`язок зі сплати єдиного соціального внеску, при цьому наголошує, що Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску встановлено, що вимога формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, тому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Позивачем на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України надіслано до суду відповідь на відзив.

Згідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що в період з 21.03.2006 року по 30.11.2018 року позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.31).

У 2017-2018 роках не подавав звітність про нарахування єдиного внеску. Вказана обставина не оспорюється сторонами.

26.12.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області сформовано податкову вимогу форми Ф №150128-52, якою до ОСОБА_1 відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано недоїмку у розмірі 15 819, 54 грн. (а.с.11).

Судом встановлено, що вказана вимога сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Не погоджуючись з такою податковою вимогою відповідача, вважаючи його неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Законом України від 06.12.2016р. №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2017р., зокрема, щодо обов`язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00грн., з 1 січня 2018 року - 3723 грн.

Частиною п`ятою ст.8 Закону №2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках за себе мали фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст.4 Закону №2464).

Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями не передбачено. Фактичне не здійснення підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, що чинне з 01.01.2017 року не звільняє платника від сплати єдиного внеску.

З огляду на вказане, судом не беруться до уваги твердження позивача про його проживання та працевлаштування його найманим працівником у іншій області та фактичне не здійснення ним підприємницької діяльності. Оскільки законом чітко визначено обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не залежно від провадження власної підприємницької діяльності.

Разом з тим, суд зауважує, що нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні Державної фіскальної служби України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов`язані сплатити до 09.02.2018 року за звітний 2017 рік, щонайменше 8448грн. (3200.00*12*22%).

Крім того, з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2018р., зокрема, щодо строків сплати зобов`язань фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.

Так, з 01.01.2018 року всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону №2464 категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій ч.8 ст.9 Закону №2464). Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 - 3723,00 грн.

Відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн. (3723,00*3*22%).

Статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

Відповідно до п. п. 6,7 ст.13 Закону №2464 та розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Статтею 25 цього ж Закону визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, контролюючим органом нараховано позивачу єдиний внесок у розмірі за 2017-2018 роки.

Отже, станом на час прийняття оскаржуваної вимоги відповідач діяв відповідно до чинного законодавства. Пункт 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не визнавався неконституційним.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємницька діяльність позивачем припинена у листопаді 2018 року. Посилання на те, що фактично позивач не вів підприємницьку діяльність також не є підставою для скасування вимоги. Нарахування єдиного внеску з 01.01.2017 року фізичним особам-підприємцям закон не пов`язує із фактичним веденням господарської діяльності. У випадку, якщо особа зареєстрована як фізична особа-підприємець та не користується встановленими законом пільгами зі сплати єдиного внеску, вона з 01.01.2017 року зобов`язана сплачувати єдиний внесок незалежно від того, веде підприємницьку діяльність, чи ні.

Суд вважає безпідставними доводи позивача, що відповідач не мав повноважень нарахувати єдиний внесок лише на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р. затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449) відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 2 розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 4 розділу VI Інструкції №449).

Отже, чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки. Позивач є платником єдиного внеску, а відповідач вправі обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником сум єдиного внеску, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Доводи позивача про те, що відповідачем не дотримано строків направлення вимоги не є підставою для її скасування. Дійсно, відповідно до п. 3 розділу 6 Інструкції №449 позивачу вимога повинна бути направлена протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Однак, у зв`язку зі змінами в законодавстві у позивача з січня 2017 року виник обов`язок сплачувати єдиний внесок в мінімальному розмірі незалежно від подання звітності та провадження підприємницької діяльності. Вимога про сплату єдиного внеску констатує наявність заборгованості та необхідність її сплати. А направлення вимоги з порушенням визначеного строку ніяким чином не зменшує та не скасовує недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка була нарахована правомірно.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску сформована відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, а отже, є законною. Підстави для задоволення позовних вимог та скасування вимоги відсутні.

Відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову судові витрати до розподілу у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; національний паспорт громадянина України виданий органом №3511 09.08.2018 року; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 грудня 2018 року №150128-58 про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) боргу з єдиного соціального внеску в сумі 15 816, 54 грн. – відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько