Рішення № 85031514, 18.10.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 2-а/279/92/19

Справа № 279/5410/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2019 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Шульги О.М.

з секретарем Башинською Н.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 В.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу №279/5410/19 за позовом Коростенського районного відділу УДМС України в Житомирській області до ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 11.10.2019 року до Коростенського районного відділу УДМС України в Житомирській області з Державної установи Коростенська виправна колонія (№71) надійшла довідка про те, що 18.10.2019 року звільняється з місць позбавлення волі громадянин Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на території України нелегально, не має документів на право проживання в Україні та порушує правила перебування іноземних громадян в Україні. 11.10.2019 року начальником Коростенського РВ УДМС України в Житомирській області прийнято рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язано залишити територію України в термін до 18.10.2019 року. Останній безвиїзно перебуває в Україні з 1996 року. З 1997 року по 2019 рік на території України відбував покарання 4 рази, близьких родичів , власного житла та місця роботи не має, вів аморальний спосіб життя, кошти для виїзду з України у нього відсутні. За вказаний період часу перебування на території України ОСОБА_2 не звертався до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем перебування з заявою про продовження строку перебування на території України, чим порушив строк перебування іноземців на території України. Просить прийняти рішення про примусове видворення громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України в країну громадянської належності - Російську Федерацію. Одночасно просив звернути рішення до негайного виконання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав і пояснив, що в ході бесіди з ОСОБА_2 стало відомо про те, що останній не має родичів в Україні, натомість такі наявні на території Росії, зокрема дочка, з якою відповідач підтримує стосунки. За час перебування в Україні ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, і з врахуванням цього, не маючи тісних родинних зв`язків на території України та будь-якого житла, може знову вчинити кримінальне правопорушення.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив та пояснив, що його мати, яка проживала на території України і до якої він прибув з Росії в 1996 році, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері він в спадкові права не вступив, залишився без житла, не мав роботи, тому вчинив злочин. На даний час бажає стати на шлях виправлення, однак не маючи родичів в Україні, помешкання для проживання та джерела доходів може знову вчинити злочин. Має паспорт громадянина Росії, який отримав в цьому році, в Росії у нього є житло, а також дочка та інші родичі, які допоможуть йому адаптуватись в суспільстві. Вказав, що з рішенням про примусове повернення з України він ознайомлений, однак самостійно покинути Україну, в зазначений в цьому рішенні строк, він не має можливості.

Вислухавши пояснення сторін та проаналізуваши їх в сукупності з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, що стверджується паспортом 51 НОМЕР_1 . З матеріалів справи слідує, що перебуваючи на території України ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема 18.11.1997 року за ст.81 ч.3, 44 КК України до 1 року позбавлення волі; 02.03.2001 року за ст.215-3 ч.2, 44 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 особистого майна; 10.09.2009 року за ст.194 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі; 30.03.2017 року за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання за останнім вироком закінчується 18.10.2019 року.

Документи, які б надавали право громадянину Російської Федерації ОСОБА_2 перебувати на території України відсутні, соціально корисні зв`язки, згідно матеріалів справи не встановлені, отже відсутні підстави та документи, які б надавали право законно перебувати йому на території України.

Рішенням головного спеціаліста Коростенського РВ УДМС в Житомирській області Васяновича В.М. від 11.10.2019 року вирішено громадянина Росії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусово повернути за межі України, зобов`язавши останнього покинути територію України у термін до 18.10.2019 року.

Вказане рішення на час розгляду даної справи ніким не оскаржено.

Згідно з частиною 3 ст.3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі Закон), іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Частиною 3 ст.9 цього Закону передбачено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст.15 Закону в`їзд та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Враховуючи, що у відповідача немає постійного місця проживання, родинних зв`язків та джерел доходів для проживання в Україні та для виїзду за межі України, порушення останнім міграційного законодавства щодо терміну тимчасового перебування на території України, є підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення Коростенського РВ УДМС в Житомирській області про примусове повернення з України, підтвердженням чого є грубе порушення чинного законодавства України та неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, що суперечить національним інтересам України, створює небезпечні умови життєдіяльності і добробуту громадян .

Відповідно до ст.26 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Підстави, на які поширюється дія Закону України " Про біжинців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту " та положення ч.1 ст.31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства " в даному випадку відсутні, оскільки зазначеного вказаним Законом статусу відповідач не має, про те, що останній може зазнати катування чи політичного переслідування, не встановлено.

Отже, примусове видворення іноземця за рішенням суду можливе в разі невиконання рішення про примусове повернення іноземця чи особи без громадянства або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Враховуючи, що підстав для тимчасового проживання, встановлених частинами 4-12 ст.4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства " при розгляді справи не встановлено , відповідач самостійно не може виконати рішення компетентного органу України про повернення до країни походження, заборон, встановлених вказаним Законом та ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на примусове видворення відповідача не має, тому наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст.371 КАС України суд вважає за можливе звернути рішення до негайного виконання.

Керуючись ст. 288, 371 КАС України, Законом України " Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України в країну громадянської належності - Російську Федерацію.

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Коростенський міськрайонний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони та учасники:

Позивач - Коростенський районний відділ УДМС України в Житомирській області, місцезнаходження: 11500, м.Коростень, вул.Грушевського, 5 Житомирської області ЄДРПОУ 37808497.

Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Російської Федерації 51 НОМЕР_1 .

Суддя: