Рішення № 85030544, 10.10.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5504/19

Провадження № 2/185/3194/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді – Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Чернишової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/5504/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, у зв`язку з навчанням,- ВСТАНОВИВ:

10 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , уродженця міста Павлограда Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти щомісяця у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), починаючи із дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 01 жовтня 1999 року батьки позивача перебували у шлюбі, від якого вони мають повнолітню доньку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сімейне життя батьків не склалось, і на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2015. шлюб між батьками був розірваний. Позивач після розірвання шлюбу батьків залишилась проживати разом із матір`ю. З відповідача на утримання доньки, ОСОБА_1 , та його сина, ОСОБА_3 , стягувались аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку до виповнення дітьми віку повноліття. Позивач у 2018 році вступила до ВНЗ і навчається на 1 курсі денной форми навчання. Усі обов`язки щодо утримання, виховання та забезпечення позивача несе її мати. Сімейний доход є невеликим, що не забезпечує повноцінного матеріального утримання позивача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечує у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що позивачем не подано до суду жодного доказу того, що вона є нужденною у зв`язку з продовженням навчання, через що потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає без реєстрації разом зі своїм батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже знаходиться на його повному забезпеченні та утриманні. При цьому, окрім добровільного утримання ОСОБА_2 свого сина ОСОБА_4 , з ОСОБА_2 примусово стягуються аліменти утримання останнього у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 щомісячно, які незаконно отримує його мати ОСОБА_5 Відповідач отримує заробітну плату у розмірі 3622 гривень 50 копійок на місяць. 502 гривень 50 копійок - сума грошей, яка залишається після вирахування з заробітної плати відповідача ОСОБА_2 суми прожиткового мінімуму на нього та його неповнолітнього сина. Приймаючи до уваги вищенаведені розрахунки видно, що відповідач ОСОБА_2 не має можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, у вигляді аліментів на її утримання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви, просила задовольнити вимоги позову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи відзиву на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 жовтня 1999 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про що зроблений відповідний актовий запис № 579 від 01.10.1999 року, який на теперішній час розірвано на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.01.2015 року у цивільній справі № 185/12716/14-ц. Після розірвання шлюбу, ОСОБА_7 уклала новий шлюб з ОСОБА_8 , у зв`язку із чим її прізвище змінилося з “ ОСОБА_9 ” на “Буторіна”.

Від шлюбу, ОСОБА_2 з ОСОБА_5 мають двох дітей, малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане повторно 08.05.2018 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, та повнолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 видане 26.06.2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Павлоградського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.05.2014 року у цивільній справі № 185/3707/14-ц на утримання дітей ОСОБА_2 щомісячно сплачував аліменти, у розмірі 1/3 частини від усіх видів свого заробітку (доходу), тобто по 1/6 частині свого заробітку (доходу) на кожного.

08.06.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла віку повноліття.

ОСОБА_1 у 2018 році вступила до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ і навчається на 1 курсі денної форми навчання 4 рівня акредитації на юридичному факультеті, в теперішній час навчається на 2 курсі денної форми навчання юридичного факультету на контрактній основі і стипендією не забезпечується, що підтверджується довідкою № 2976 виданою 01.10.2019 року Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ.

Згідно договору № ІОФ/111/д18 від 15.08.2018 року, укладеного між ОСОБА_2 , для ОСОБА_1 , та Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ в особі ректора ОСОБА_10 , загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 33000 грн, вартість послуг за календарний рік становить 11000 грн.

Позивач сплачувала вартість освітньої послуги, що підтверджується квитанціями від 01.10.2018 року на суму 3960 грн (квитанція 0.0.1147709410.1), від 26.12.2018 року на суму 5500 грн (квитанція 0.0.1223896483.1), від 19.08.2019 року на суму 5500 грн (квитанція 0.0.1440470802.1), від 30.08.2019 року на суму 2970 грн (квитанція 0.0.1451028634.1)

Згідно довідки № 15, виданої 27.08.2019 року ТОВ “Спецпроект”, ОСОБА_5 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Спецпроект” з 07.04.2011 року по теперішній час і займає посаду верстатника бляшано-банкового устаткування. В період з 02.09.2016 року по 14.07.2019 року включно знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. За період з 15.07.2019 року по 31.07.2019 року заробітна плата ОСОБА_5 склала 3353 грн 88 коп.

Згідно довідки про доходи від 07.10.2019 року, виданої ФОП ОСОБА_11 ОСОБА_2 , останній отримав у дохід в період з 01.03.2019 року по 31.07.2019 року 27124 грн 44 коп. З цієї суми утримано аліментів на суму 10917 грн 58 коп.

Згідно довідки № 34/590, виданої 08.08.2019 року Павлоградським МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 на суму 34189 грн 17 коп.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.

За змістом ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до п. 20 роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Нормою ст. 180 СК України обов`язок утримання дитини покладено на обох батьків.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року у справі № 6-186ц14.

Згідно пояснень відповідача, він працює, проблем зі здоров`ям не має, має на утриманні неповнолітню дитини, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, при викладених обставинах, оцінюючи всі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, з урахуванням вимог позивача, яка просить стягнути аліменти в частці від доходу відповідача, та те, що відповідач позов не визнає позов, зважаючи на те, що відповідач має на утриманні неповнолітню дитину, а також враховуючи те, що нормою СК України встановлено обов`язок утримувати повнолітню дитину за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу, та керуючись ст. 182, 183 СК України, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог частково, та стягнути з відповідача на користь позивача на її утримання аліменти у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, оскільки відповідач може надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині.

Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273,430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 10 червня 2019 року та до закінчення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) в розмірі - 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення в повному обсязі складено 15 жовтня 2019 року.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона