Ухвала суду № 85027527, 08.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

08 жовтня 2019 року справа № 2340/3073/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Ковтун Л.Б.,

представників відповідача Черкаської міської ради – адвоката Лисенка І.А. (за ордером) та Мазура О.М. (за довіреністю),

представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради Черкаської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача міський голова м. Черкаси ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Черкаської міської ради, в якому позивач з врахуванням заяви від 01.07.2019 (вх. 15852/19 від 01.07.2019) просить:

1) прийняти позов до розгляду;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 06.02.2018 №2-2888 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Черкаської міської ради ОСОБА_3 »;

3) покласти на відповідача відшкодування витрат позивача з правової допомоги.

У зв`язку з неявкою у судове засідання, що було призначене на 24.09.2019 представника позивача та позивача, клопотання позивача - адвоката Макеєва В.Ф. від 20.09.2019 про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи до 11 год. 08.10.2019

У зазначений час позивач та його представник у судове засідання не прибули, причини неприбуття суду не повідомили, про дату час та місце розгляду справи на 08.10.2019 повідомлені судовою повісткою, що направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від представника позивача - адвоката Макеєва В.Ф. на адресу суду 07.10.2019 надійшло клопотання про здійснення розгляду справи призначеного на 08.10.2019 без його участі.

У судовому засіданні 08.10.2019, представник відповідача Черкаської міської ради -

адвокат Лисенко І.А. підтримав раніше подане клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права із пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачу стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення 06.02.2018, а з позовом до суду позивач звернувся аж 02.08.2018.

Представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача міського голови м. Черкаси ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав дане клопотання та просив суд його задовільнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи на 08.10.2019 повідомлений судовою повісткою, що направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представників відповідача, представника третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає про таке.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Рішенням Черкаської міської ради від 06.02.2018 №2-2888 достроково припинено повноваження секретаря Черкаської міської ради Радуцького ОСОБА_5 .

Вважаючи оскаржуване рішення від 06.02.2018 №2-2888 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Черкаської міської ради Радуцького ОСОБА_6 » протиправним, позивач 02.08.2018 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_7 від 07.08.2018 у справі № 2340/3073/18 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху з посиланням на те, що даний спір стосується звільнення з публічної служби. Водночас позов надійшов до суду 02 серпня 2018 року, після спливу майже 6 місяців з дня прийняття вказаного рішення. При цьому, в матеріалах позовної заяви відсутні докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, клопотання про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням підстав для поновлення строку позивачем також не надано.

23.08.2018 ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П. у справі № 2340/3073/18 позовну заяву повернуто, у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, та не наданням позивачем доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та клопотання про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням підстав для поновлення строку. Не погодившись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його у апеляційному порядку. Апеляційна скарга мотивована тим, що повернення позовної заяви з підстав пропущення позивачем місячного строку звернення до суду є порушенням його права на судовий захист. Так, апелянт (позивач у справі) зазначив, що його позовні вимоги не стосуються проходження публічної служби, а відтак адміністративний позов подано ним в межах шестимісячного строку.

Шостий апеляційний адміністративний суд 21.11.2018 скасовуючи ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко ОСОБА_8 .П ОСОБА_9 від 23.08.2018 у справі № 2340/3073/18 про повернення позовної заяви серед іншого вказав, що фактично оскаржуваним рішенням від 06.02.2018 №2-2888 позивача звільнено зі служби в органах місцевого самоврядування з посади секретаря Черкаської міської ради. Таким чином, оскільки дані правовідносини пов`язані із припиненням повноважень позивача, тобто звільненням його з посади в органах місцевого самоврядування, а саме публічної служби, то на дані правовідносини розповсюджується місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставина застосування до даних правовідносини місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України не потребує додаткового доказування.

В подальшому, ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П. від 30.05.2019 задоволено заяву представника відповідача про відвід судді Тимошенко В.П. у адміністративній справі №2340/3073/18, а саму справу передано для визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу Черкаського окружного адміністративного суду, яка шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Гараню С.М.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд враховує висновки щодо застосування норм права, зокрема ст. 122 України та ст.233 КЗпП України, викладені в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №815/4532/16 та від 23.05.2018 у справі №820/7112/15.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У вказаних судових рішеннях Верховний Суд вказав, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу законів про працю України встановлено, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У ч. 1 ст. 233 КЗпП України чітко визначено, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до частини третьої статті 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи або уповноваженого ним органу, він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Натомість Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що за загальним правилом строк звернення до суду розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу законів про працю України встановлено, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як встановлено судом, про порушення своїх прав, у зв`язку із прийняттям відповідачем рішенням від 06.02.2018 № 2-2888 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Черкаської міської ради» ОСОБА_3 дізнався 07.02.2018 отримавши трудову книжку НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується підписом позивача у особовій справі та записом № 817 книги обліку руху трудових книжок Черкаської міської ради.

На підтвердження обізнаності позивача про оскаржуване рішення від 06.02.2018 судом також встановлено інші обставини:

- рішення Черкаської міської ради від 06.02.2018 №2-2888 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Черкаської міської ради Радуцького ОСОБА_6 » прийняте на 48 пленарному засіданні 2 сесії Черкаської міської ради, на якому був присутній позивач та в своєму виступі повідомив що вже знає результат майбутнього голосування за свою відставку й переконаний, що вона відбудеться, а також підтверджується витягом із протоколу вказаного пленарного засідання;

- 06.02.2018 позивач звільнив свій робочий кабінет;

- 06.02.2018 позивач подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування перед звільненням за період 01.01.2018-06.02.2018;

- оскаржуване рішення у встановлений регламентом Черкаської міської ради спосіб було оприлюднено на веб-порталі Черкаської міської ради.

Тому безпідставним є твердження, що про оскаржуване рішення від 06.02.2018 №2-2888 позивачу стало відомо після звернення його адвоката до Черкаської міської ради із запитом про надання публічної інформації від 01.08.2018 (вх. МВК № 5509-2 від 01.08.2018) та отримання оскаржуваного рішення.

До Черкаського окружного адміністративного суду позивач з даним позовом звернувся 02.08.2018, тобто з пропуском місячного строку, передбаченого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (Affaire prez de Rada Cavanilles c. Espagne № 116/1997/900/1112).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey № 22277/93).

Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п.47 рішення).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Частиною 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи, що ні позивачем, ні його представником не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а також не заявлялось до суду клопотань про поновлення цього строку, суд приходить до висновку про залишення позову ОСОБА_3 до Черкаської міської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача міський голова м. Черкаси ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення без розгляду.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Черкаської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Черкаської міської ради Черкаської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача міський голова м. Черкаси ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до суду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст.295 – 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань

Ухвалу складено у повному обсязі 17.10.2019.