Рішення № 85026653, 16.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/854/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

з участю:

представника позивача Квасниця Н.Б.

представника відповідача Робейко А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Табакко Груп» адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

Обставини справи.

28 лютого 2018 року Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з позовом про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Табакко Груп» адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Вест Табакко Груп» не допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення на підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 20.02.2018 №1056, тому відповідно до статті 94 Податкового кодексу України є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем порушено порядок проведення позапланової перевірки. Зокрема, відповідач вказує, що податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Втім, для виникнення у контролюючого органу права звернення до суду для застосування арешту коштів мають настати дві умови: 1) у платника податків виник податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу. Однак, позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності у відповідача податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу. Зважаючи на вище наведене, у позивача відсутні законні підстави для застосування адміністративного арешту коштів відповідача.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 25 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовив.

Постановою Верховного суду від 23 травня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В постанові від 23 травня 2019 року Верховний суд зазначив, що з метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до Товариства адміністративного арешту коштів, судам необхідно було встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у Товариства підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.

Ухвалою суду від 30.07.2019 прийнято до провадження справу та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 16.10.2019 суд ухвалив задовільнити клопотання позивача та здійснити процесуальне правонаступництво позивача з Головного управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

05 січня 2018 року ГУ ДФС у Львівській області скерувало на адресу ТзОВ «Вест Табакко Груп» запит № 517/10/13-01-14-14 «Про надання письмових пояснень та їх документальне підтвердження». (а.с.15-16)

01 лютого 2018 року ТзОВ «Вест Табакко Груп» надало відповідь ГУ ДФС у Львівській області на запит № 517/10/13-01-14-14 від 05.01.2018, викладену в листі № 01-02-1, в якій надало письмові пояснення та документи. (а.с.17)

19 лютого 2018 року начальником ГУ ДФС у Львівській області Кондро І.В. складено доповідну записку № 86/13-01-14-14-15 «Щодо проведення позапланових виїзних документальних перевірок», в якій зазначено що станом на 16 лютого 2018 року відповідь від ТзОВ «Вест Табакко Груп» не отримано, документів не надано. У зв`язку з цим управління аудиту просить розглянути питання щодо проведення 21 лютого 2018 року документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Вест Табакко Груп» по взаємовідносинам із ТзОВ «Терра-Гранд-ЛТД», ТзОВ «Виробниче підприємство «Слєсар Ю.А.» за період листопад 2017 року, тривалістю 5 робочих днів. (а.с.18)

20 лютого 2018 року ГУ ДФС у Львівській області видано наказ № 1056 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TзOB «Вест Табакко Груп», а 21 лютого 2018 року виписано направлення на проведення вказаної перевірки. (а.с.19)

21 лютого 2018 року посадовою особою контролюючого органу здійснено вихід за юридичною адресою TзOB «Вест Табакко Груп» з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Вест Табакко Груп» та ознайомлення посадових осіб відповідача з направленням. Втім, позивачем не було встановлено посадових осіб TзOB «Вест Табакко Груп» за місцезнаходженням, про що складено акт № 124/13-01-14-13/41424926. (а.с.21)

Аналогічного змісту акти складено ГУ ДФС у Львівській області також 21 лютого 2018 № 122/13-01-14-13/41424926, 22 лютого 2018 року № 125/13-01-14-13/41424926, 23 лютого 2018 року № 142/13-01-14-13/41424926, 26 лютого 2018 року № 152/13-01-14-13/41424926. (а.с.22-25)

27 лютого 2018 року повторно головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Огоновський Ю.А. здійснив вихід за юридичною адресою TзOB «Вест Табакко Груп» з метою вручення копії наказу та направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

З наказом ГУ ДФС у Львівській області від 20 лютого 2018 року № 1056 ознайомлено директора TзOB «Вест Табакко Груп».

27 лютого 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Огоновським Ю.А. складено акт про відмову від підпису у направленні на позапланову виїзну документальну перевірку TзOB «Вест Табакко Груп». (а.с.26)

27 лютого 2018 року начальник ГУ ДФС у Львівській області Кондро І.В. склав звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №48/13-01-14-13-14 у зв`язку з недопуском посадових осіб позивача до перевірки. (а.с.28)

28 лютого 2018 року ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення № 7121/10/13-01-14-13-15 «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків TзOB «Вест Табакко Груп». (а.с.29)

У зв`язку з відмовою платника податків від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п. 94.3., п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п.94.5 , п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що документальна позапланова виїзна перевірка відповідача призначена наказом Головного управління ДФС у Львівській області №1056 від 20.02.2018.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №813/1137/18 за позовом Приватного підприємства «Вест Табакко Груп» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу- відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі №813/1137/18, рішення Львівського окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено нове, яким позов Приватного підприємства «Вест Табакко Груп» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №1056 від 20.02.2018 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Вест Табакко Груп».

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 набрала законної сили 17.09.2018 року.

Оскільки наказ, на підставі якого проводилася перевірка до якої відповідач не допустив, визнаний судом протиправним та скасований, суд констатує про відсутність законних підстав для проведення перевірки.

З огляду на викладене, підстави для застосування адміністративного арешту чезез недопуск до перевірки за відсутності законних підстав для її проведення відсутні.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства України та встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Табакко Груп» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 18.10.2019 року.

Суддя Коморний О.І.