Ухвала суду № 85026489, 18.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 жовтня 2019 року м. Київ № 320/5649/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу ГУ ДФС у Київській області № Ф-145178-52 від 12.08.2019 року на загальну суму 23 785,08 грн. недоїмки зі сплати ЄСВ.

- заборонити ГУ ДФС у Київській області подальше нарахування недоїмки з ЄСВ платнику податків – ОСОБА_1 .

.- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового ЗБОРУ В РОЗМІРІ 768,00 грн. з ГУ ДФС у Київській області

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з позовної заяви, остання підписана представником позивача адвокатом І.А ОСОБА_2 Поліщук .

До позовної заяви на підтвердження повноважень представника позивача додано завірену копію ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 20.05.2019 серії КВ НОМЕР_2 415584 адвокатом Поліщук Іриною Анатоліївною завірену копію.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №5 076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

На підставі підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36.

У типовій формі ордеру передбачено реквізит «назва органу, у якому надається правова допомога».

Чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері про надання (правничої) правової допомоги, а саме в графі «назва органу, в якому надається правова допомога».

Дослідивши доданий до позовної заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2019 серії КВ № 415584 судом встановлено, що у вказаному документі у графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «адміністративній справі», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, у Київському окружному адміністративному суді.

Суд зазначає, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 83190935) та від 05.06.2019 у справі №9901/487/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 82703509).

Так, у вказаних постановах Велика Палата зазначила про те, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Відповідно до частини п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Оскільки у доданому до позовної заяви ордері не вказано про те, що адвокат Поліщук Ірина Анатоліївна уповноважена надавати позивачу правову допомогу в Київському окружному адміністративному суді, суд дійшов висновку про те, що позовна заява від імені позивача підписано особою, яка не має права на її підписання.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, оскільки у доданому до позовної заяви ордері не вказано про те, що адвокат Хомич Іван Олександрович уповноважений надавати позивачу правову допомогу в Київському окружному адміністративному суді, суд дійшов висновку про те, що позовна заява від імені позивача підписано особою, яка не має права на її підписання.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд зазначає, що структура вказаної норми є чіткою та однозначно закріплює умови її реалізації судом.

З огляду на те, що позовна заява від імені позивача підписана особою, яка не має права її підписувати, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва,не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Леонтович А.М.