Рішення № 85024241, 30.09.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2019 Справа №607/13891/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І.

представника позивача в режимі відеоконференції ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 за участю третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцю у натурі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(надалі-ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 , треті особи- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення з відповідача, як спадкоємця померлого ОСОБА_6 заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором №010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року у сумі 4000,00 доларів США. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 03.10.2003 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», від імені якого діяла Тернопільська обласна дирекція АППБ «Аваль» (надалі-АППБ «Аваль») в подальшому перейменованим у Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» і Приватним малим підприємством «Ніколя» (надалі-ПМП «Ніколя») був укладений кредитний договір №010/02-01/332/03 із змінами та доповненням від 12.01.2004р., 28.01.2004р., 09.03.2004р., 29.03.2004р., 01.10.2004 року, 28.01.2005р., відповідно до якого банк надав позичальнику по відкритій кредитній лінії грошові кошти в сумі 123000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язань ПМП «Ніколя» за вказаним кредитним договором, між АППБ «Аваль» та ОСОБА_6 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого останній зобов`язався відповідати перед кредитором по зобов`язаннях ПМП «Ніколя», які виникають з умов кредитного договору в частині повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та штрафних санкцій. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.08.2005 року залишеним в цій частині без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 01.11.2005 року, стягнуто солідарно з ПМП «Ніколя», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (іншого поручителя) на користь АППБ «Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року у сумі 126127,32 доларів США. Верховний Суду України своєю ухвалою від 20.02.2006 року рішення місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишив без змін. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.10.2006 року рішення цього ж суду від 02.08.2005 року скасовано за нововиявленими обставинами та 05.02.2007 року ухвалено нове рішення, яким стягнув солідарно з ПМП «Ніколя» та ОСОБА_6 на користь АППБ «Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 114048,42 доларів США, що еквівалентно 575944,52 грн. та відмовив у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 Апеляційний суд Тернопільської області своїм рішенням від 30.04.2007 року рішення суду в частині відмови в стягненні з ОСОБА_7 заборгованості за кредитом скасував та ухвалив в цій частині нове рішення про стягнення боргу. 25.04.2007 року виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором №010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року направлено на виконання. 11.11.2016 року з повідомлення Тальнівського відділу ДРАЦС позивачу стало відомо про те, що боржник ОСОБА_6 , останнім місцем проживанням якого було м. АДРЕСА_1 Черкаської АДРЕСА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.11.2016 року позивачем направлено претензію до Тальнівської державної нотаріальної контори щодо включення кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до складу спадщини померлого ОСОБА_6 у сумі 114048,42 доларів США. Згідно отриманої інформації з ВДВС м. Тернополя ОСОБА_6 на момент смерті належала на праві приватної власності 1/3 частка двохкімнатної квартири загальною площею 51.2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . З повідомлень Тальнівської державної нотаріальної контори від 26.01.2017 року та 24.06.2017 року вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернувся його син-відповідач ОСОБА_3 , однак свідоцтво про право на спадщину останньому не видавалось. У відповідності до ст.1219 ЦК України зобов`язання за кредитним договором та договором поруки входять до складу спадщини. Нормами ст.ст. 1281,1282 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця вправі пре`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом шести місяців від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, в свою чергу спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості успадкованого ними майна, шляхом одноразового платежу. У відповідності до останньої оцінки майна, проведеної на замовлення ДВ ДВС ТМУЮ вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_4 становить 90010 грн. Зважаючи на те, що відповідач прийняв спадщину після смерті свого батька, однак з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця зволікає з виконанням свого обов`язку передбаченого ст.1297 ЦК України та не отримав свідоцтва про право на спадщину, внаслідок чого позивач, як кредитор померлого ОСОБА_6 , позбавлений можливості задовольнити свої вимоги, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» змушене було звернутись до суду із вказаним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою суду від 10.11.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту.

Відповідач подав відзив на позов, у якому вказав, що позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити. Зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про смерть ОСОБА_6 з відповіді нотаріуса Тальнівської державної нотаріальної контори, яку отримав 05.12.2016 року. Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. В силу вимог ч.4 ст.1281 ЦК України кредитор, який не пред`явився вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у встановлений законом строк, позбавляється права вимоги. Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду із даним позовом лише в листопаді 2017 року очевидним є факт пропуску ним строку пред`явлення вимоги до відповідача, як спадкоємця померлого ОСОБА_6 , що є підставою для відмови в позові. Крім цього, відповідач вказав, що зазначена у позові вартість 1/3 частки квартири по АДРЕСА_3 визначена на підставі оцінки, проведеної ПМП «Експертоцінка» від 24.09.2010 року. У відповідності до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. За таких обставин визначена позивачем сума у розмірі 90010 грн. не є актуальною і тому не може бути задоволена.

13.04.2018 року позивач подав заяву про зміну предмета позову відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_3 , як спадкоємця померлого ОСОБА_6 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в сумі 4000,00 доларів США за тілом кредиту за кредитним договором №010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року шляхом звернення стягнення на майна, а саме: 1/3 частину двохкімнатної квартири загальною площею 51,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 вартістю 90010 грн. та стягнути з відповідача 16000 грн. витрат по оплаті судового збору.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Приходько Д.В. позов підтримав та просить його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 -адвокат Шевчук В.О. у судовому засіданні позов не визнав та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03.10.2003 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», від імені якого діяла Тернопільська обласна дирекція АППБ «Аваль», який в подальшому був перейменований у Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» і Приватним малим підприємством «Ніколя» був укладений кредитний договір № 010/02-01/332/03 із змінами та доповненням від 12.01.2004 року, 28.01.2004 року, 09.03.2004 року, 29.03.2004р., 01.10.2004 року, 28.01.2005 року відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію у розмірі 123000 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ПМП «Ніколя» за вказаним кредитним договором 01.10.2004 року між АППБ «Аваль» та ОСОБА_6 був укладений договір поруки №010/02-01/332/03 Р, пунктом 1.2 якого передбачено, що поручитель у повному обсязі відповідає по зобов`язаннях вказаного підприємства, що виникають з умов кредитного договору № 010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.02.2007 року з ПМП «Ніколя» та ОСОБА_8 стягнуто солідарно в користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року у сумі 575944,52 грн., що еквівалентно 114048,42 доларів США, з яких: 474794,83 грн., що еквівалентно 94018,78 доларів США-заборгованість по неповерненому кредиту; 22649,45 грн., що еквівалентно 4485,04 доларів США- несплачені відсотки за користування кредитом; 72513,60 грн., що еквівалентно 14359,13 доларів США-пеня за порушення строку повернення кредиту; 5987,48 грн., що еквівалентно 1185,64 доларів США-пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 03.04.2007 року зазначене рішення місцевого суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_8 залишено без змін і воно набрало законної сили.

Постановою старшого державного виконавця Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції від 24.10.2007 року відкрито виконавче провадження ВП №5452597 з примусового виконання виконавчого листа №8-2/2007, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 20.04.2007 року про стягнення з ОСОБА_6 575944,52 грн. боргу.

У відповідності до свідоцтва про право власності на житло, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 25.09.1997 року ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 51,2 кв.м. Іншими співвласниками даного житла є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Як вбачається із постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №5452597 від 30.04.2010 року, 15.04.2010 року державним виконавцем проведено опис майно боржника ОСОБА_6 , а саме:1/3 частини квартири АДРЕСА_4 та винесено постанову про призначення експерта задля надання письмового висновку з питань оцінки майна.

Згідно висновку про вартість майна, виконаного ПМП «Експертоцінка» 24.09.2010 року, вартість 1/3 частини двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 становить 90010 грн.

У відповідності до довідки адресно-довідкового бюро УМВСУ у Тернопільській області від 02.02.2007 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знятий з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_3 02.03.2006 року у зв`язку із виїздом у м. Тальне Черкаської області.

Як вбачається із Повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00017314177 від 11.11.2016 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року погашена не була.

Після того, як позивач дізнався про смерть боржника, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 22.11.2016 року за вих. №140-5-5-00/11-834 направило на адресу Тальнівської державної нотаріальної контори та приватному нотаріусу Власенко Н.С. за місцем відкриття спадщини претензію про включення кредиторських вимог банку на загальну суму 114048, 42 доларів США до складу спадщини померлого ОСОБА_6 .

У відповідь на вказану претензію позивача Тальнівська державна нотаріальна контора листом від 29.11.2016 року за вих. №2110/01-16 повідомила про те, що у нотаріальній конторі 26.10.2016 року за №331/2016 року заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за заявою про прийняття спадщини, поданою його сином ОСОБА_3 Свідоцтва про право на спадкове майно не видавалися.

Листом за вих. №978/01-16 від 24.06.2017 року Тальнівська нотаріальна контора інформувала ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що надати копію свідоцтва про право на спадщину та перелік спадкового майна, що увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_8 немає можливості, оскільки спадкоємець померлого ОСОБА_3 у нотаріальну контору з питанням переоформлення спадкового майна не звертався.

З наданої на запит суду Тальнівською державною нотаріальною конторою копії спадкової справи №331/2016 року, вбачається, що у матеріалах даної справи містяться: заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що надійшла 26.10.2016 року за №912; свідоцтво про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 , видане повторно 11.10.2016 року Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області; свідоцтво про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 , видане 18.10.1995 року відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому; копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та копія облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_3 ; Витяг про реєстрацію спадкової справи у спадковому реєстрі №45553919; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру(спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №45553842 від 26.10.2016 року; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №45553933 від 26.10.2016 року; Інформаційна довідка з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №110463593 від 26.120.2016 року; претензія ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про включення кредиторських вимог до складу спадщини, зареєєстрована у нотаріальній конторі за 29.11.2016 року за №1023; копія виконавчого листа №8-2/2007, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 20.04.2007 року; заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №140/5/5/287 від 08.06.2017 року та № 140/5/5/439 від 28.07.2017 року про видачу копії свідоцтва про право на спадщину та інформації про перелік спадкового майна, зареєстрованого за померлим ОСОБА_6 .

З долучених до справи повідомлень Державної служби України з безпеки на транспорті за вх.№1197 від 04.04.2018 року, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №32-2300.2-1844/2-18 від 16.03.2018 року, Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області №Т-134 від 14.03.2018 року, Державної авіаційної служби України №1.16-3197-18 від 19.08.2018 року, Управління праці у Черкаській області №3/14-10/1440 від 13.03.2018 року, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №10/01/7869 від 15.03.2018 року вбачається, що за ОСОБА_6 не зареєстровані на праві власності сільськогосподарська техніка, повітряні та морські судна, технологічні транспортні засоби, земельні ділянки та пакети акцій.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України-статті 1218 ЦК України.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту не припиняються, а входять до складу спадщини, то підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до відповідача, як спадкоємця померлого боржника ОСОБА_6 .

Так, частиною першою ст.1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Частинами другою, третьою та четвертою ст.1281 ЦК України в редакції, що була чинною на момент пред`явлення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до спадкоємців померлого ОСОБА_6 передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), а тому не призупиняються, не перериваються й не поновлюються припиняє права кредиторів та позбавляє їх права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки – це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Разом з тим, положення ст.1281 ЦК України не встановлюють певного порядку пред`явлення таких вимог кредитора і мають на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений статтею 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.

Якщо спадкова справа у жодного нотаріуса на момент звернення не відкрита, кредитор вправі звернутись до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини, тобто до нотаріуса нотаріального округу за останнім місцем проживання померлого. В такому випадку нотаріус відкриває спадщину за заявою кредитора, оскільки п.п.2.1 п.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5(надалі-Порядок) визначено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Підпунктом 3.11 п.3 глави 10 розділу ІІ Порядку передбачено, що заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців, кредиторів) також реєструються у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку.

У відповідності до підпунктів 4.15, 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У разі наявності заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора про те, що спадкоємцям боржника видано свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно вимог п. 8.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №3253/3(надалі-Правила) претензії кредиторів підлягають реєстрації у журналі реєстрації вхідних документів, якщо вони надійшли поштою або подані нотаріусу кур`єром до дня вчинення нотаріальної дії потім претензії кредиторів реєструються у книзі обліку спадкових справ.

Так, у відповідності до п.11.1 розділу XІ Правил заяви про прийняття спадщини; заяви про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або заяви про відмову від спадщини; заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину; заяви про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя; заяви спадкоємця про одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за яким були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування тощо реєструються в книзі обліку і реєстрації спадкових справ і формуються у спадкові справи.

На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім`я померлого. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби — вимагає цю справу для подальшого провадження. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців і кредиторів) також реєструються в книзі обліку спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку і формуються у спадкові справи.

Ні нормами Закону України «Про нотаріат», ні положеннями Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не передбачено спеціального порядку доведення до спадкоємців змісту претензії кредиторів. За аналогією до змісту інших пунктів Інструкції повідомлення про претензію, що надійшла, надсилається поштою спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту, а спадкоємці або виконавець заповіту, які прибули до нотаріуса, повідомляються ним усно, про що робиться відмітка на претензії кредитора, така відмітка підписується спадкоємцями або виконавцем заповіту.

Таким чином, пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Разом з тим, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Як встановлено судом, позивач дізнався про смерть ОСОБА_6 11.11.2016 року, отримавши витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, після чого 12.11.2016 року направив претензію кредитора до Тальнівської державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса Власенко Н.М. за місцем відкриття спадщини.

З наведеного слідує, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заявило претензію кредитора до спадкоємців померлого боржника ОСОБА_6 у строк, передбачений ч.2 ст. 1281 ЦК України, а тому твердження відповідача про те, що кредитором пропущено законодавчо встановлений строк пред`явлення вимоги до нього, як спадкоємця померлого ОСОБА_6 суд до уваги не бере.

У відповідності до частини другої статті 1210 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, згідно із частиною п`ятою ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину -частина третя статті 1296 ЦК України.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Таким чином, хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця і цьому випадку підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Зазначені висновки суду повністю узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 12.04.2017 року у справі №6-2962цс16.

Отже, відповідач, як спадкоємець померлого позичальника ОСОБА_6 , прийнявши спадщину після його смерті, що підтверджується дослідженими судом доказами, у силу вимог ст.ст.1281, 1282 ЦК України зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора у межах вартості успадкованого ним майна-1/3 частки квартири АДРЕСА_4 та належить померлому ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 25.09.1997 року і відсутність у нього свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідач ОСОБА_3 згоди на задоволення вимог позивача шляхом погашення заборгованості спадкодавця ОСОБА_6 за кредитним договором № 010/02-01/332/03 від 03.10.2003 року одноразовим платежем в межах заявлених позовних вимог, виходячи із вартості успадкованого ним майна не надав.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем в обґрунтування заявлених заперечень не надано суду будь-яких доказів, що спростовують правомірність заявлених позивачем вимог.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом накладення стягнення на майно, яке успадковане відповідачем ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: на 1/3 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_5 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором №010-02-01/332/03 від 03.10. 2003 року в сумі 4000,00 доларів США.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України; ст.ст. 1210, 1216, 1218, 1268, 1269, 1281, 1282, 1297 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- задовольнити.

Накласти стягнення на майно, яке успадковане ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: на 1/3 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_5 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором №010-02-01/332/03 від 03 жовтня 2003 року в сумі 4000(чотири тисячі доларів) США 00 центів перед відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) в користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (79007, вул. Я. Матейка,8 м. Львів, ЄДРПОУ 14305909) 1600(одну тисячу шістсот) гривень сплаченого судового збору.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» адреса: 79007, вул. Я. Матейка,8 м. Львів, ЄДРПОУ 14305909).

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Третя особа: ОСОБА_4 , проживає: АДРЕСА_7 .

Третя особа: ОСОБА_5 , проживає АДРЕСА_7 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич