Рішення № 85022121, 07.10.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/1357/16-ц

провадження № 2/336/7/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення батьківства та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

14.03.2016 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , про визнання права власності у порядку спадкування.

07.06.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що вона разом з ОСОБА_2 з 18.04.2009 р. перебували в зареєстрованому шлюбі і, внаслідок припинення почуттів і сварок один з одним, а також з огляду на відсутність сумісного проживання, почала з серпня 2014 р. стосунки з ОСОБА_5

ОСОБА_2 починаючи з 16.12.2014 р., на підставі вироку Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27.04.2015 р., відбуває покарання в колонії і позивач з 2014 р. з ним не зустрічалась.

Проживаючи разом з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 позивач завагітніла. ОСОБА_5 відвідував разом з нею жіночу консультацію КУ «Міська лікарня» м.Запоріжжя, допомогав в постановці на облік, заповненні документів, де він вказаний батьком майбутньої дитини.

24.07.2015 р. у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, їй викликали швидку за адресою сумісного проживання з ОСОБА_5 – АДРЕСА_1 та госпіталізували до третього пологового будинку. У період з 24.07.2015 р. по 06.08.2015 р. позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні. 06.08.2015 р. її виписали, і вона зателефонувала ОСОБА_5 і попрохала забрати з лікарні. По дорозі в лікарню ОСОБА_5 потрапив в ДТП, та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в 5 міській лікарні м.Запоріжжя.

Після смерті ОСОБА_5 , нею подано заяву до суду про розірвання шлюбу з колишнім чоловіком, рішення суду було винесено 18.09.2015 р. Білогірським районним судом Хмельницької області.

Не зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_3 звинуватила позивача у всіх негараздах ОСОБА_5 , вигнала її з будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим вона була вимушена зареєструватись за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає і на цей час.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила доньку ОСОБА_6 . Оскільки шлюб з колишнім чоловіком ОСОБА_2 було розірвано лише 18.09.2015 р., то відділ РАЦС у актовому запису про народження дитини батьком вказав саме ОСОБА_2 , оскільки між фактичним розлученням за рішенням суду та народженням дитини сплинуло менше, ніж 10 місяців, у відповідності до ч.2 ст.122 СК України.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, на яку, як спадкоємець першої черги, має право біологічна донька ОСОБА_5 – ОСОБА_4 .

За позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , просить встановити факт, що батьком дитини ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Запоріжжі, є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язати Шевченківський відділ ДРАЦС Запорізького МУЮ виключити відомості з актового запису про народження дитини № 54 від 14.01.2016 р. про батька дитини – ОСОБА_2 та замінити його новим ОСОБА_5 , змінити прізвище дитини з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , а по батькові з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

Справа перебувала в провадженні судді Карабак Л.Г.

Ухвалою від 31.03.2016 р. справу за позовом ОСОБА_3 призначено до судового розгляду (т.1 а.с.28).

Ухвалою від 26.07.2016 р. (т.1 а.с.150-151) зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 01.02.2017 р. позов ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України (т.1 а.с.239-240).

Згідно розпорядження № 216 від 11.01.2018 р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018 р. справу передано в провадження судді Дмитрюк О.В.

24.01.2018 р. у справі відновлено провадження та призначено судове засідання на 27.02.2018 р.

27.02.2018 р. розгляд справи відкладено на 21.03.2018 р. для виклику експерта.

21.03.2018 р. провадження у справі зупинено на підставі п.5 ч.1 ст.252, ст.253 ЦПК України.

05.07.2018 р. відновлено провадження та призначено судове засідання на 10.09.2018 р.

10.09.2018 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2018 р. на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.

01.10.2018 р. розгляд справи відкладено на 19.10.2018 р. на підставі п.4 ч.2 ст.223 ЦПК України.

19.10.2018 р. розгляд справи відкладено на 09.11.2018 р. у зв`язку із зайнятістю судді у кримінальному провадженні.

09.11.2018 р. провадження у справі зупинено на підставі п.5 ч.1 ст.252, ст.253 ЦПК України.

20.02.2019 р. відновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.03.2019 р.

05.03.2019 р. провадження у справі зупинено на підставі п.5 ч.1 ст.252, ст.253 ЦПК України.

03.06.2019 р. відновлено провадження, призначено судове засідання на 11.07.2019 р.

11.07.2019 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2019 р. через зайнятість судді в іншому провадженні.

01.10.2019 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 07.10.2019 р. на підставі ч.2 ст.240 ЦПК України.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових поясненнях (т.3 а.с.55-56, 204-205).

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд даної справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подавав.

На підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2

Представник відповідача - Шевченківського районного у м. Запоріжжі відділу ДРЦС ГТУЮ у Запорізькій області направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представники третіх осіб - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району та П`ятої Запорізької державної нотаріальної контори до суду не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, відповідача ОСОБА_3 та їх представників, приймаючи до уваги позицію інших учасників процесу, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом з наданих сторонами письмових документів, 18.09.2015 р. рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 18.09.2015 р. було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.120).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції було складено актовий запис № 54 від 14.01.2016 р. та видано свідоцтво серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.118). Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 батьками дитини зазначені – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В процесі розгляду справи за клопотанням ОСОБА_1 було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. Відповідно до висновку експерта № 8-499 від 03.05.2018 р. (т.3 а.с.4-11) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ймовірність підтвердження біологічного батьківства 99,99999%.

За клопотанням відповідача ОСОБА_3 призначалась посмертна судова молекулярно-генетична експертиза. Згідно висновку експерта № 417 (т.3 а.с.183-187), із ребра ексгумованого 07.05.2019 р. померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримані препарати ДНК чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу ребра ексгумованого 07.05.2019 р., померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з генотипом, встановленим у зразку крові ОСОБА_5 , дослідженому у висновку експерта № 8-499 від 03.05.2018 р. Запорізького НДЕКЦ МВС України. Вірогідність того, що ці два досліджених біологічних зразка належать одному чоловіку ОСОБА_5 , складає 99,99999999999999957%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 4,3х10-18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 4,3 чоловіків на квінтильйон. Молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої ОСОБА_1 Вірогідність того, що померлий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це не є наслідком випадкового збігу ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99999%.

При постановленні рішення судом були перевірені доводи відповідача ОСОБА_3 щодо визнання висновків експертів недопустими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно з ч.4,5 ст.103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Висновок експерта - це заснований на завданні, виклад експертом фактичних даних, які мають значення для справи і встановлені ним на основі спеціальних знань у результаті експертного дослідження.

За ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічним чином питання обов`язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ч.1 ст.76 ЦПК України передбачено, що належними доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Як вбачається з досліджених судом вище вказаних висновків експертів, які були попереджені про кримінальну відповідальність, вони одержані відповідно до закону, в них надані відповіді на поставлені судом та учасниками процесу питання, а тому відсутні підстави для визнання їх недопуситими з мотивів, на які посилається ОСОБА_3 , і суд приймає їх до уваги при постановленні рішення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи, що Сімейним кодексом України не передбачено право малолітньої чи неповнолітньої дитини на звернення до суду з відповідним позовом, суд вважає, що факт батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 підлягає встановленню в порядку ст.315 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не реалізували можливість оспорити чи встановити батьківство ОСОБА_5 відносно ОСОБА_4 у порядку, визначеному ст.ст.125, 127, 128, 129, 130 СК України. Така позиція суду узгоджується з положеннями ч.2 ст.5 ЦПК України

Аналізуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , про встановлення факту що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її батьком, з внесенням відповідних змін до актового запису про народження дитини, підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_11 , заповіту не залишила (т.1 а.с.54-55, 47).

На підставі свідоцтва № 464 про право особистої власності від 25.05.1988 р. (т.1 а.с.62-63), ОСОБА_11 належить будинок АДРЕСА_1 , право власності якої зареєстровано в Запорізькому МБТІ.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_12 не зареєстровано (т.1 а.с.31).

Після смерті ОСОБА_12 відкрилась спадщина у вигляді вказаного житлового будинку.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Ч.1 ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як свідчать матеріали спадкової справи діти спадкодавця ОСОБА_12 – ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті матері (т.1 а.с.49-65).

З наведеного вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 успадкували після смерті ОСОБА_13 житловий будинок АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 по Ѕ частині.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер, заповіту не залишив (а.с.46, 67 зв.).

Після смерті ОСОБА_11 відкрилась спадщина, до складу якої входить Ѕ частина спірного будинку.

У встановлений ст.1269 ЦК України строк ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 , звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Вищевикладене підтверджено матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 (т.1 а.с.66-81).

Враховуючи, що ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спащину після смерті батька ОСОБА_5 у порядку, визначеному ст.1269 ЦК України, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , законний, обгрунтований та підлягає частковому задоволенню, в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ частину спірного житлового будинку.

Відсутність постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії не є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що визнання за малолітньою права власності в судовому порядку є ефективним способом захисту її права.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шевченківського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення батьківства та визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити частково.

Встановити факт, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести до актового запису № 54 від 14.01.2016 р. про народження, складеного Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції наступні зміни:

по батькові дитини змінити з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », прізвище, ім`я, дату та місце народження дитини залишити без змін;

батьком дитини замість « ОСОБА_2 » вказати « ОСОБА_5 », громадянин України.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП не вімомий) судовий збір в сумі 1701,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 17 жовтня 2019 року.

Суддя О.В.Дмитрюк