Рішення № 85019054, 10.10.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3591/19

Провадження № 2/234/1744/19

Рішення

іменем України

10 жовтня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаряАксеніної В ОСОБА_1 , розглянув цивільну справу

№234/3591/19, номер провадження №2/234/1744/19

за позовом Публічного акціонерного товариства Банку «ТРАСТ»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

Учасники справи:

від позивача:представник позивача Кухарев Володимир Валентинович, рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3346 від 13.12.2018 року

від відповідача: Костельна Валентина Іванівна, довіреність від 29.08.2016

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:

28.02.2019 року ПАТ Банк „ТРАСТ" звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що 22.03.2012р. банк отримав від ОСОБА_2 пропозицію укладення договору № R161.0013021, в якій відповідач пропонувала позивачу надати йому споживчий кредит. Позивачем було акцептовано вищезазначену оферту і надано відповідачу кредит в розмірі 20040,00 грн. Відповідач зобов`язалася повернути отриманий кредит до 22.03.2012 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 11,99% річних та 1,37% щомісячної комісії за супроводження кредиту, строком на 48 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. В зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідачем, станом на 23.01.2019 виникла заборгованість в сумі 23707,88 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 9966,50 грн.; 1 034,82 грн. – прострочена заборгованість з оплаті відсотків; 5514,93 грн. – прострочена заборгованість з оплати щомісячної комісії; 7191,63 грн. – пеня нарахована на прострочені % і прострочені платежі з оплати комісії за останній рік, що передував даті виконання розрахунку. Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 23707, 88 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.

Представник відповідача надала письмові заперечення суду та клопотання про застосування строку позовної давності.

2. Заяви (клопотання ) учасників справи.

12.04.2019 року від представника позивача Юрченко А.В. ( довіреність від 14.01.2019) надійшло клопотання, в якому він просить розглядати справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

10.10.2019 від представника відповідача надійшла заява про слухання справи за її відсутності. Позовні вимоги визнає в розмірі 814,80 грн.

3. Процесуальні дії у справі.

10.10.2019 протокольною ухвалою задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про слухання справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 22.03.2012 року між ПАТ Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № R161.0013021, відповідно до якого відповідач отримав споживчий кредит в розмірі 20040,00 грн. та в свою чергу зобов`язався повернути вказані кредитні кошти до 22.03.2016 року, сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 11,99 % річних та 1,37 % щомісячно комісії за супроводження кредиту, строком на 48 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом відповідно до Графіку погашення кредиту.

Відповідно до заяви - анкети позичальника від 21.03.2012, ОСОБА_2 звернувся до ПАТ Банк «ТРАСТ» про отримання кредиту. Згідно вказаної заяви відповідач був ознайомлений з основними умовами споживчого кредиту в ПАТ Банк «ТРАСТ», його недоліками та перевагами.

Згідно меморіального ордеру № НОМЕР_1 - 9162 від 22.03.2012 року відповідачу були перераховані кошти в розмірі 20040,00 грн.

Відповідно до п.2.2.3 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі у клієнта виникає обов`язок сплачувати відповідні проценти по кредиту та інші комісії, пені та плати які передбачені тарифами РКО. Розрахунок процентів на залишок заборгованості по кредиту здійснюється щомісячно за фактичний строк користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році. Нарахування процентів починається з першого дня одержання кредиту до передостаннього строку дії кредиту.

Відповідно до п.3.1.7 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі проценти нараховуються кредитором щомісячно з розрахунку фактичної кількості днів у процентному періоді та бази 365 днів у році (366 днів у високосному році) на суму фактичної заборгованості по кредиту на кінець операційного дня.

Відповідно до п. 4.3 Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі, які є невід`ємною частиною Кредитного договору, за несвоєчасне виконання зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту, кредитор нараховує, а клієнт сплачує йому пеню у розмірі 0,3% від суми прострочених зобов`язань за кожний день прострочення. Сума пені стягується кредитором на підставі договірного списання з рахунку клієнта після повного погашення ним суми простроченої заборгованості.

Судом також встановлено, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до договору.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом 23.01.2019 виникла заборгованість в сумі 23707,88 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 9966,50 грн.; 1 034,82 грн. – прострочена заборгованість з оплаті відсотків; 5514,93 грн. – прострочена заборгованість з оплати щомісячної комісії; 7191,63 грн. – пеня нарахована на прострочені % і прострочені платежі з оплати комісії за останній рік, що передував даті виконання розрахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на мовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Умовами Додатку №1 до Кредитного договору №R161.0013021 від 22.03.2012 року, визначені дати, коли Позичальник ОСОБА_2 зобов`язаний здійснювати щомісячні внески для погашення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1) ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Починаючи з липня 2014 року і по теперішній час ОСОБА_2 зобов`язання по поверненню грошових коштів, отриманих у кредит за Кредитним договором від кредитора, не виконувались.

Згідно умов Додатку №1 до Кредитного договору №R161.0013021 від 22.03.2012 року, позичальник ОСОБА_2 у липні 2014 року повинен був здійснити оплату щомісячного внеску 28.07.2014 року, тому з 29.07.2014 року позичальник ОСОБА_2 не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором в частині щомісячної оплати внеску за Кредитним договором, а тому з даного часу, відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, є боржником , що прострочив виконання даного зобов`язання.

Таким чином з 29.07.2014 року майнове право Кредитора ПАТ Банк «ТРАСТ» на отримання від Позичальника ОСОБА_2 щомісячного внеску за Кредитним договором (повернення кредитних коштів, оплата процентів за користування кредитом та комісії) було порушено, про що Банку було відомо також 29.07.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність – це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до статті 257 ЦК України, до даних вимог застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Перебіг позовної давності стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Як було зазначене вище, умовами Кредитного договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Оскільки Кредитним договором встановлені окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право Банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого Кредитним договором (прострочення боржника), відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

При цьому встановлення загального строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником періодичних платежів, взагалі не має значення для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, наступного за звітним, у рахунок якого вносяться кошти, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного з цих зобов`язань.

Аналіз умов договору сторін і зміст зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Таким чином, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Дана правова позиція була викладена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 28.02.2018 року по справі №756/15850/15-ц (провадження №61-4897св18, реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72525040); Постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі №367/1983/14-ц (провадження №61-13788св18, реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73565285); Постанові Верховного Суду від 19.10.2018 року по справі №908/2527/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77247916).

Також, раніше вказана правова позиція була викладена також Верховним Судом України у Постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 року по справі №369/6771/15-у (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 66002648); Постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 року по справі №6-522цс17; Постанові Верховного Суду України від 28.09.2017 року по справі №6-3087цс16; Постанові Верховного Суду України від 05.04.2017 року по справі 6-522цс17; Постанові Верховного Суду України від 03.062015 року по справі № 6-31цс15; Постанові Верховного Суду України від 19.11.2014 року по справі №6-160цс14; Постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 року по справі №6-20цс14; Постанові Верховного Суду України від 06.01.2013 року по справі №6-116цс13.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з 29.07.2014 року майнове право Кредитора ПАТ Банк «ТРАСТ» на отримання від Позичальника ОСОБА_2 щомісячного внеску за Кредитним договором (повернення кредитних коштів, оплата процентів за користування кредитом та комісії) було порушено, про що Банку було відомо також 29.07.2014 року.

Суд дійшов висновку, що саме з 29.07.2014 року майнове право Позивача на щомісячне отримання від ОСОБА_2 щомісячного (повернення кредитних коштів, оплата процентів за користування кредитом та комісії), було порушено, про що Банку було відомо також з 29.07.2014 року, а тому строк позовної давності, протягом якого Позивач мав право звернутися до суду з вимогою про захисту даного права (зокрема з вимогою по стягнення суми заборгованості за Кредитним договором стосовного кожного простроченого платежу), почав перебіг також саме з 29.07.2014 і обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Таким чином, трирічний строк позовної давності, що застосовується до позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «ТРАСТ» суми заборгованості за Кредитним договором (зокрема про стягнення суми заборгованості за Кредитним договором стосовного кожного простроченого платежу), почав перебіг саме з 29.07.2014 року і обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Позивач ПАТ Банк «ТРАСТ» звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з даним позовом лише 28.02.2019 року, що підтверджується матеріалами цієї справи

Таким чином, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості за Кредитним договором, зокрема з оплати суми заборгованості за Кредитним договором стосовного кожного простроченого щомісячного платежу, термін оплати яких настав та був прострочений у період з 29.07.2014 року і по 28.02.2016 року включно, після спливу позовної давності.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_2 наполягає на застосуванні позовної давності до позовних вимог ПАТ Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, про що також подається окрема письмова заява.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості за Кредитним договором, зокрема з оплати суми заборгованості за Кредитним договором у розмірі 814,09 грн. (з яких 534, 98 грн. – сума кредиту, 4,56 грн. – проценти за користування кредитом, 274,55 грн. - комісія), термін оплати якого настав 22.03.2016 року та був прострочений 23.03.2016 року в межах трирічної позовної давності, а тому ця вимога визнається відповідачем ОСОБА_3 , як вказано в письмових запереченнях.

Як вбачається з позовної заяви ПАТ Банк «ТРАСТ», позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 зокрема, суму пені у розмірі 7191,63 грн..

15.10.2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з п.20 ч.1 цього Розпорядження місто Краматорськ Донецької області, на території якого я зареєстрована та постійно проживаю, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа №826/18330/14).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено місто Краматорськ Донецької області.

Оскільки на теперішній час місто Краматорськ, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються також на відповідача ОСОБА_2 і звільняють його від обов`язку по оплаті неустойки (пені та штрафів), з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст.58 Конституції України, у зв`язку з чим позовні вимоги ПАТ Банк «ТРАСТ» в цій частині необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково - з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 814,09 грн.

5. Позиція суду.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 23707,88 грн. підлягають задоволенню частково та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 814,09 грн.

6. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2019р.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 65,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (р/р/ НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 35371070, МФО 300001) заборгованість за кредитним договором № R161.0013021 від 22.03.2012 р. в сумі 814,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» (р/р/ НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 35371070, МФО 300001) понесені судові витрати в сумі 65,30 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського

міського суду С. М. Ткачова