Рішення № 85014408, 08.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17410/17

Провадження № 2/522/2256/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви зазначено наступне. Між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11476743000 від 09.11.2015 року. Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) на загальну суму 538786 грн. 03 коп. шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетними платежами у розмірі 9402 грн. 03 коп. 09-го числа кожного місяця, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 09.11.2045 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п. 2.1 - 2.6 кредитного договору). За користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов`язався сплатити проценти 20.90% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі (п.2.7 кредитного договору, п. 1.3. Правил) Проценти нараховуються на суму кредитних коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, сплачуються у порядку, встановленому договором. Згідно з п.4.1. Правил у випадку порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов`язань Відповідача 1 сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахункової за кожен день прострочення платежу, починаючи з 32 календарного дня.

У забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята порука ОСОБА_2 згідно договору поруки №263282 (основний борг) та №263282 (проценти та інші платежі) від 09.11.2015 року.

Всупереч вимогам Кредитного договору Відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Позивач направив відповідачам вимоги про необхідність усунення порушень договору. Копії вимог, поштових конвертів з відміткою про невручення. Станом на 12.09.2017 року заборгованість за кредитним договором №114767743000 від 09.11.2015 року становить: 617560,28 грн. Добровільно заборгованість не погашено, тому позивач вимушений звернутись до суду з дійсним позовом.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 26.09.2017 року провадження у справі було відкрито.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 року №901/0/15-18 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_3 - Іванової О.І. , з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м.Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В..

Ухвалою суду від 05.05.2018 року її прийнято до провадження та ухвалено розглядати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

В підготовчі судові засідання 09.07.2018 року та 27.08.2018 року сторони не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2018 року.

У судове засідання 08.10.2019 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили. В матеріалах справи наявне клопотання від представника позивача про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За вказаних обставин, з урахуванням положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, та строків розгляду даної справи, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 18.10.2019 року.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.11.2015 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту (з правилами) №11476743000 відповідно якого у порядку та на умовах договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується користуватися наданим кредитом та повернути його та сплатити плату за користування кредитними коштами. Відповідно п. 2.1. Договору сума кредиту становить 538786,03 грн. Згідно п. 2.3. кредит надається строком до 09.11.2045 року. Позичальник повинен повернути заборгованість за кредитом у відповідні терміни згідно з цим Договором.

Відповідно до п. 2.5. Договору позичальник погашає кредитну заборгованість шляхом сплати ануїтетних платежів. Під ануїтетнми платежами розуміється рівні за сумою платежі, що включають в себе частину суми основного боргу та/або проценти. Ануїтетні платежі сплачуються через рівні проміжки часу в рахунок погашення кредитної заборгованості, що розраховані на весь період дії Договору. Розмір ануїтетного платежу становить 9402,64 грн. та вказаний з урахуванням розміру процентної ставки, вказаної в п. 2.7. Договору для строкової заборгованості. Згідно п. 2.7. Договору За користування кредитними коштами Позичальник зобов`язується сплачувати проценти, що нараховуються за процентною ставкою у розмірі 20,90 процентів річних, якщо не буде встановлено інша процента ставка згідно з умовами Договору. Пунктом 3.1. Договору встановлено, що виконання зобов`язань Позичальника за Договором забезпечується іпотекою, а саме квартирою загальною площею 44,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та порукою ОСОБА_2

09.11.2015 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №263282 (основний борг), відповідно якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту (з Правилами) №11476743000 від 09.11.2015 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , а саме щодо сплати суми основного боргу в розмірі 538786,03 грн.

Також 09.11.2015 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №263282 (проценти та інші платежи), відповідно якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника перед Кредитором, а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій. Пунктом 1.3. встановлено, що поручитель відповідає перед Кредитором за основним договором частково, а саме за порушення Основного зобов`язання Боржником в межах суми, що становить 269393,02 грн.

02.06.2017 року позивачем було направлено листи «Вимоги» відповідачам, відповідно яких було повідомлено, що позичальник не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 12.09.2017 року заборгованість за кредитним договором №114767743000 від 09.11.2015 року становить: 617560,28 грн., з яких: 537967,17 грн. - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 396,86 грн. за строк з 09.12.2016 року по 12.09.2017 року; 74821,10 грн. - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 63650,89 грн. за строк з 09.02.2017 року по 08.09.2017 року; 34,63 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 11.12.2016 року по 12.09.2017 року; 4737,38 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 11.12.2016 року по 12.09.2017 року.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що позичальник, який підписав договір кредиту, погодився на його умови, повинен належним чином його виконувати.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, зважаючи на невиконання Позичальником зобов`язань стосовно повернення кредиту, у позивача виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до правил статей 546, 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відносини, пов`язані з порукою, врегульовано нормами § 3 глави 49 розділу І книги 5 ЦК України.

Так, за даним у частині першій статті 553 ЦК України визначенням, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, передбачені статтю 554 ЦК України, відповідно до частин першої та другої якої у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука як традиційний інститут цивільного права - це акцесорне зобов`язання, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором третьої особи (боржника) за виконання останнім його зобов`язання частково або в повному обсязі, а у разі його невиконання чи неналежного виконання - зобов`язується виконати зобов`язання боржника в натурі та/або нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником зобов`язання.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України)

Таким чином враховуючи наявну заборгованість суд вважає що позичальник разом з поручителем несуть солідарну відповідальність, межі розміру заборгованості дозволяють стягнути вказані в позову кошти, а отому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів всієї суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та вважає за можливе їх задовольнити.

Відповідно до змісту ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання умов кредитного договору, Позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9263,40 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №0014372244 від 12.09.2017 року, на зазначену суму (а.с.4), тому дані витрати також підлягають стягненню із відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223,ч.2 ст. 247,258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України,суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) заборгованість за кредитним договором №11476743000 від 09.11.2015 року у розмірі 617560 грн. 28 коп. (шістсот сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень двадцять вісім копійок) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження м. Харків, просп. Московський, 60).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати у розмірі 9263 грн. 40 коп., а саме у рівних частка з кожного по 4631 грн. 40 коп. (чотири тисячі шістсот тридцять одна гривня сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 1 8.10.2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.