Ухвала суду № 85013978, 15.10.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2019 р. Справа № 914/1216/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта”

до відповідача Львівської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 М ОСОБА_2 - ОСОБА_3 С.

від відповідача Кузь І.І.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” до відповідача Львівської міської ради про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

В судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, надали усні пояснення щодо предмета спору.

Представник позивача подав клопотання (вх.№2724/19 від 08.10.2019р.) про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме до закінчення розгляду справи №320/5724/17.

Правовою підставою для поновлення договору оренди землі позивач визначав наявність юридичних фактів, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17 під час вирішення спору про поновлення договору оренди земельної ділянки були наведені висновки по застосуванню статті 33 Закону України "Про оренду землі", які підлягають врахуванню у подібних правовідносинах. При цьому судом касаційної інстанції зазначено, що правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015р. у справі №6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018р. у справі №3594/376/17-ц. А також зазначено, що підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не пов`язані одна з іншою.

Між тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 12.06.2019р. справу №320/5724/17 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання права користування земельною ділянкою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи справу №320/5724/17 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018р. у справі №920/739/17, про застосування положень частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо пролонгації договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах. Перша судова палата Касаційного цивільного суду вважала, що вони суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №594/376/17-ц, провадження №14-65цс18.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.08.2019р. справу №320/5724/17 прийнято та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 18.09.2019р., станом на 09.10.2019р. рішення у ЄДРСР немає.

Таким чином, на вирішенні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа, в якій повинен бути висновок про застосування положень статті 33 Закону України «Про оренду землі», який у поєднанні з іншими висновками Верховного Суду буде сприяти правовій визначеності у застосуванні вказаної норми Закону України «Про оренду землі» у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частини 1 статті 229 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та зупинити провадження у даній справі №914/1216/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - до закінчення розгляду справи №320/5724/17.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Зупинити провадження у даній справі №914/1216/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №320/5724/17.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити суд щодо наявності підстав для поновлення проводження у справі, в підтвердження чого надати належні докази.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено 15.10.2019р.

Суддя Петрашко М.М.