Ухвала суду № 85013586, 08.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.10.2019Справа № 910/796/19

Суддя Господарського суду міста Києва Удалова О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши матеріали

заявитовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек»пророзстрочку виконання рішення судуу справі№ 910/796/19за позовомдержавного підприємства «Регіональні електричні мережі»Дотовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек»Простягнення 213 590,14 грн.

Представники сторін: від позивачаСорокіна А.В., довіреність № 69 від 07.10.2019; Погрібна Т.М., довіреність № 11 від 14.01.2019;від відповідача (заявника) Попов В.О., довіреність б/н від 09.09.2019;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» про стягнення 213 590,14 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва (суддя Пінчук В.І.) від 28.02.2019 у справі № 910/796/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019, позовні вимоги державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» на користь державного підприємства «Регіональні електричні мережі» пеню у розмірі 106 026,76 грн., штраф у розмірі 107 563,38 грн. та судовий збір у розмірі 3 203,86 грн.

25.07.2019 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

27.09.2019 через загальний відділ діловодства суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду на дев`ять календарних місяців з жовтня 2019 року по червень 2020 року зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно в сумі 24 088,23 грн.

В обґрунтування поданої заяви товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» посилається на скрутне матеріальне становище, що суттєво ускладнює виконання такого рішення.

Зокрема, відповідач зазначає, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває позов предметом розгляду якого є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» заборгованості у розмірі 1 531 723,01 грн., одночасне примусове рішення суду за яким призведе до збільшення збитків останнього та може завдати негативних наслідків у вигляді неможливості сплати податків, виконання державних та міжнародних контрактів, що може призвести до призупинення діяльності суб`єкта господарювання та подальшого банкрутства підприємства.

Також заявник вказує, що на підприємстві наявна кредиторська заборгованість за товари, роботи (послуги) на суму 1 137 936,77 грн.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 05-23/2409 від 27.09.2019 у зв`язку з відпусткою судді Пінчука В.І. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/796/19, за результатом проведення якого заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/796/19 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 призначено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі № 910/796/19 на 08.10.2019.

07.10.2019 до загального відділу діловодства суду від державного підприємства «Регіональні електричні мережі» надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/796/19, в яких учасник справи проти розстрочення виконання рішення суду заперечує з підстав того, що з лютого 2019 року заявником не було здійснено жодного можливого заходу для зменшення наявної заборгованості, а тому, на переконання державного підприємства «Регіональні електричні мережі», розстрочення виконання рішення суду не стане дієвим засобом стимулювання боржника до належного та своєчасного його виконання.

При цьому, державне підприємство «Регіональні електричні мережі» вказує, що заявником не надано жодного доказу вживання заходів щодо погашення заборгованості контрагентами, про які зазначає в поданій заяві, а також доказів того, що розумний строк забезпечить наявність коштів та погасить заборгованість перед державним підприємством «Регіональні електричні мережі».

Крім цього, позивач зазначає, що наявність кредиторської заборгованості, скрутне фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності, на які посилається заявник як на підстави для розстрочення виконання рішення суду, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки, як наголошує заявник, його скрутне фінансове становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від заявника обставин.

Водночас, позивач вказує, що внаслідок наявності заборгованості державних вугледобувних підприємств та споживачів, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було прийнято рішення про звернення позивача до Господарського суду Київської області з заявою про порушення справи про банкрутство, що в свою чергу свідчить про перебування державного підприємства «Регіональні електричні мережі» у скрутному матеріальному становищі.

Представник заявника в судове засідання 08.10.2019 з`явився, заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримав та просив її задовольнити.

У той же час, представник позивача проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» про розстрочку виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» посилається на скрутне матеріальне становище, що суттєво ускладнює виконання такого рішення.

Зокрема, заявник зазначає, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває позов, предметом якого є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» заборгованості у розмірі 1 531 723,01 грн., отже, одночасне примусове виконання рішення суду за ним призведе до збільшення збитків останнього та може завдати негативних наслідків у вигляді неможливості сплати податків, виконання державних та міжнародних контрактів, що може призвести до призупинення діяльності суб`єкта господарювання та подальшого банкрутства підприємства.

Також заявник вказує, що на підприємстві наявна кредиторська заборгованість за товари, роботи (послуги) на суму 1 137 936,77 грн.

З урахуванням викладених обставин, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі на 9 місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно в сумі 24 088,23 грн.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що заявником не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Так, заявник просить суд розстрочити виконання рішення у даній справі на 9 місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно в сумі 24 088,23 грн., проте жодним чином не обґрунтовує запропонованого графіку погашення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого розстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.

Зокрема, за наявності відкритих виконавчих проваджень, наявної кредиторської заборгованості в розмірі 1 137 936,77 грн., а також позову, предметом розгляду якого є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» заборгованості в розмірі 1 531 723,01 грн., відповідачем не доведено існування можливості сплати щомісячних платежів згідно з визначеним графіком (а саме гарантованого перерахування на користь позивача 24 088,23 грн. кожного місяця).

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

З підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 р. у справі № 908/4247/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що надані заявником докази існування значної заборгованості перед різними контрагентами, а також відсутності коштів на банківських рахунках заявника не підтверджують факту гарантованого надходження до заявника грошових коштів у строк, вказаний у заяві про розстрочку виконання рішення у даній справі.

Стаття 331 Господарського процесуального кодексу України вимагає наявність конкретних обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Перелічені відповідачем обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

При цьому, твердження заявника про скрутне матеріальне становище не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (заява № 22774/93) наголосив, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Тобто, суд обмежений терміном розстрочки рішення - 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи рішення у справі № 910/796/19 було ухвалено 28.02.2019, а заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду на 9 місяців (з жовтня 2019 року по червень 2020 року) зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно в сумі 24 088,23 грн., що перевищує визначений законом термін.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнатек» про розстрочку виконання рішення суду від 28.02.2019 у справі № 910/796/19 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з 08.10.2019 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено та підписано 18.10.2018.

Суддя О.Г. Удалова