Рішення № 85012597, 15.10.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2019 Справа № 905/1382/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд.1 Д),

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Резінової Марини Олексіївни (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ),

про: стягнення 35517,34 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: не з`явились, -

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця - Резінової Марини Олексіївни заборгованості у розмірі 35517,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 24.06.2013 підписав заяву про відкриття поточного рахунку та приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 26.04.2013. Відповідачу було встановлено кредитний ліміт на рахунок в розмірі 8000,00 грн. Позивач вказує на порушення відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування № б/н від 26.04.2013 щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку з цим виникла заборгованість у розмірі 35517,34 грн., що складається з: 8698,66 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 3584,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 23234,68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Ухвалою суду від 21.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у справі 905/1382/19; визначено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 19.09.2019 року; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

Ухвалою суду від 19.09.2019 відкладено розгляд справи на 15.10.2019; сторонам визначено виконати вимоги ухвали від 21.08.2019; явка представників сторін у судове засідання визначена не обов`язковою.

У судове засідання, що відбулось 15.10.2019, позивач та відповідач своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись шляхом направлення їм процесуальних документів у цій справі поштовим зв`язком на повідомлену суду адресу.

Також, процесуальні документи суду у цій справі оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Судом встановлено, що позивачем ухвали суду від 21.08.2019 та від 19.09.2019 отримано, про що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем вказані процесуальні документи суду не отримано. Ухвала від 21.08.2019 про відкриття провадження у справі № 905/1382/19 повернулась на адресу суду з відміткою поштового відділення зв`язку «за закінченням строку зберігання».

На час судового засідання до суду не повернулось рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення або повернення поштового відправлення без вручення, а саме ухвали від 19.09.2019 про відкладення розгляду справи, тому судом зроблено відстеження поштового відправлення за трек-номером такого відправлення на офіційному веб-сайті «Укрпошта» в мережі Інтернет та виявлено, що вказана ухвала суду Фізичною особою - підприємцем Резіновою Мариною Олексіївною також не отримана.

Процесуальні документи суду у цій справі надіслані відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка відповідає адресі відповідача, вказаній у позовній заяві.

Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.

Згідно ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлялись про дату, час та місце судового засідання у встановленому порядку і вважаються повідомленими належним чином, тому справа розглядається за наявними матеріалами без присутності представників позивача та відповідача.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Підписавши 26.04.2013 заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг Фізична особа-підприємець Резінова Марина Олексіївна (далі - клієнт, відповідач), приєдналася до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, які розміщені в мережі інтернет на сайті банку: www.pb.ua, та позивачем, Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (на теперішній час Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК"), відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2

Дослідивши Заяву відповідача від 26.04.2013, умови та правила надання банківських послуг, Тарифи Приватбанку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 26.04.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, кредитний договір між сторонами у даній справі складається із заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним. Протилежного матеріали справи не містять.

Приписами п. 3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнту (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.

Пункт 3.18.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.18.1.8 Умов).

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленно"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1 Умов).

При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. (п. 3.18.4.1.2. Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Згідно довідки №08.7.0.0.0/190708074043 від 08.07.2019 клієнту встановлено кредитний ліміт в наступних розмірах: 29.04.2013 - 4000,00 грн., 18.07.2013 - 6000,00 грн., 30.12.2013 - 8000,00 грн., 01.03.2014 - 8000,00 грн., 02.03.2014 - 7856,40 грн.

Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позивачем надані банківські виписки та розрахунок, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.05.2019, а саме: заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 8698,66 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3584,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8698,66 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 3584,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Як вбачається, вимоги про стягнення пені в розмірі 23234,68 грн., нарахованої за період з 26.04.2013 по 22.05.2019, позивач обґрунтовує положеннями п.3.18.5.1. умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2,2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, згідно з якими Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За умовами договору 3.18.5.4. - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.5.1,, 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Маріуполь де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014 № 1053-р". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015 у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р була зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб`єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.2019), до якого включено м.Маріуполь Донецької області, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України "Про боротьбу з тероризмом", прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені за період з 14.04.2014 по 27.10.2019.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню - в розмірі 5,13 грн. за період з 26.04.2013 по 13.04.2014.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір в загальній сумі 664,60 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до Фізичної особи - підприємця Резінової Марини Олексіївни, м. Маріуполь про стягнення 35517,34 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Резінової Марини Олексіївни (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд.1 Д) заборгованість, по процентам за користування кредитом в розмірі 8698,66 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в розмірі 5,13 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 3584,00 грн., судовий збір в розмірі 664,60 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення підписано 17.10.2019.

Суддя Н.В. Величко