Ухвала суду № 85008116, 17.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 947/25299/19

Провадження № 2/947/6052/19

УХВАЛА

17.10.2019 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій позивач просить суд визнати за нею – ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом після смерті – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Ѕ частку наступного нерухомого майна:квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_3 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2019 року з 01 січня встановлений у розмірі 1921 гривня.

Отже, судовий збір:

- за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 768 гривень 40 копійок та не більше 9605 гривень 00 копійок.

Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Судом встановлено, що позивачем заявлено у позові вимогу майнового характеру, однак не визначено у позові ціну позову та надано до суду копію дублікату квитанції про сплату судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок, разом з заявою про звільнення від сплати судового збору, з підстав того, що позивач позбавлений можливості визначити вартість спірного майна

Щодо заяви позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Зазначаємо, що порядок звернення до суду за судовим захистом регулюється нормами ЦПК України. Заявник має отримуватись цих норм процесуального закону.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Також ч.1, 3 ст.136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, підставою для відстрочення/розстрочення або звільнення від належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи є наявність вищевказаних умов встановлених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем до суду не надано доказів на підтвердження існування вищевказаних умов, які є підставами для звільнення від сплати судового збору, а саме, що: розмір підлягаючого до сплати судового збору, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; позивач є військовослужбовцем; має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, та батько дитини ухиляється від сплати аліментів; є одинокою матір`ю (батьки), яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Суд також зазначає, що як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 29 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (станом на цей час ст. 136 ЦПК України) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Сторона повинна навести обставини, що підтверджують її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази щодо неможливості сплати судового збору. Такими доказами можуть бути належні документи про рівень доходу позивача з державної податкової інспекції та з місць роботи; довідка з пенсійного фонду, тощо.

Позивач не надав до суду жодного належного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Щодо посилань позивача про звільнення від сплати судового збору, з підстав неможливості визначити ціну позову, суд вважає необґрунтованими, оскільки у відповідності вищевикладених норм законодавства, неможливість встановити ціну позову не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку з чим, заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Щодо визначення ціни позову, суд зазначає, що у відповідності до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що позивачеві за необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна, а у разі неможливості визначити ціну позову, вартість якого суд вважає значною, суд доходить до висновку, що слід визначити позивачеві до сплати суму судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 9605 гривень 00 копійок.

Щодо наданої до суду копії дублікату квитанції №0.0.1494253633.1 від 16.10.2019 року про сплату судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Крім того, відповідно до п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

У зв`язку з чим зазначаємо, що копія дублікату квитанції про сплату судового збору не є оригіналом документу підтверджуючим сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає вказану копію дублікату квитанції, як належний доказ підтверджуючий сплату судового збору в сумі 768 гривень 40 копійок.

Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в порушення вказаної норми ЦПК України не надано до позову попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої заяви, а саме:

- визначити у позові ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного нерухомого майна, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження вартості спірного майна, якими може бути відповідний звіт про визначення ринкової вартості нерухомого майна;

- у разі визначення ціни позову, надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсоток від встановленої ціни позову, але не менше 768 гривень 40 копійок та не більше 9605 гривень 00 копійок;

- у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачами ціни позову стосовно спірного нерухомого майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 9605 гривень 00 копійок;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме:

Отримувач коштівУК у м.Одесі/Київський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA848999980000031212206015005 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)

- у разі сплати судового збору, надати до позову уточнений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду уточненої позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, необхідно надати її копії у відповідності до кількості відповідачів і третіх осіб;

- роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів і третіх осіб.

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.