Рішення № 85003720, 17.10.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1712/19

Провадження № 2/591/1689/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання – Майбороди А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному провадженні цивільну справу № 591/1712/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український банк», треті особи: приватний виконавець Закорко Вадим Вікторович, приватний нотаріус Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 19 березня 2019 року звернулась до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та свої вимоги мотивує тим, що у березні 2018 року їй за місцем роботи стало відомо про існування виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем Закорко В.В. по примусовому виконанню виконавчого напису від 03 листопада 2017 року № 2307. При цьому, приватний виконавець на її адресу постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55865484 (дата відкриття їй невідома) не надсилав.

Відповідно до постанови ВП №55865484 від 12 березня 2018 року про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, виконавчий напис №2307, виданий 03 листопада 2017 року, видано за зверненням ПАТ «Перший український міжнародний банк».

Вимоги від відповідача щодо погашення заборгованості в добровільному порядку на адресу позивача (станом на дату здійснення виконавчого напису нотаріуса) не надходило. З сумою заборгованості позивач не погоджувалась.

Зазначає, що згідно вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог розділу 2 Постанови КМУ від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

На час подання виконавчого документу, його зміст не відповідав вимогам зазначених норм.

Позивач зазначає, що виконавчий напис приватного нотаріуса було вчинено відповідно до суми, яка є спірною. Здійсненню виконавчого напису не передувало звернення відповідача до позивача з письмовою вимогою про добровільну сплату заборгованості.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати виконавчий напис №2307, виданий 03 листопада 2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення грошових коштів у сумі 23 939 грн. 00 коп. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 березня 2019 року в порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 2307, виданого 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 23939 грн. 00 коп.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки.

26 квітня 2019 року ОСОБА_1 надала суду документи на виконання ухвали суду від 12 квітня 2019 року та ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 травня 2019 року відкрито провадження по справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 липня 2019 року о 09 год. 00 хв.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 липня 2019 року закрито підготовче провадження по справі, призначено дану справу для розгляду по суті 08 жовтня 2019 року, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної дії щодо вчинення виконавчого напису та у приватного виконавця Закорка В.В. належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №55865484.

В зазначене судове засідання учасники справи не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява, в якій просить справу розглянути без його участі, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи сповіщений судом належним чином.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець Закорко В.В. в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи сповіщені судом належним чином. Від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Зі згоди позивачки, висловленої в письмовій заяві її представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Під час судового розгляду встановлено, що 03 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 2307, про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» 23939 грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором №GP-7820723 від 13 серпня 2015 року, укладеним між нею та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк». Стягнення заборгованості проводилось за період з 09 жовтня 2016 року по 09 жовтня 2017 року. Сума заборгованості складає 23939,00 грн., в тому числі:

Прострочена заборгованість за сумою кредиту – 6531,70 грн.,

Прострочена заборгованість за комісією – 4482,40 грн.,

Прострочена заборгованість за процентами – 1737,70 грн.

Строкова заборгованість за сумою кредиту – 10 873,84 грн.

Строкова заборгованість за комісією 242,58 грн.

Строкова заборгованість за процентами – 70,78 грн.

Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 400 грн. 00 коп. (а.с. 57).

12 березня 2018 року постановою приватного виконавця Закорко В.В., ВП №55865484, звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №2307, що виданий приватним нотаріусом Хара Н.С. 03 листопада 2017 року (а.с.9).

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (далі за текстом - Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються,

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29 листопада 2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (в редакції чинній станом на 24 вересня 2018 року - дату вчинення спірного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку № 296/5 від 22.02.2012).

Отже, станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З наданих суду доказів вбачається, що в заяві про вчинення виконавчого напису, поданої нотаріусу від 03 листопада 2017 року представник ПАТ «Перший український міжнародний банк» просив вчинити виконавчий напис на копії кредитного договору (а.с. 83, 85).

З огляду на зазначене, викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову, оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1152грн. 60 коп.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 264-266, 280, 284 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український банк», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною за №2307 від 03 листопада 2017 року про стягнення грошових коштів у сумі 23939 грн. 00 коп. з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український банк» таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1152 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП3143513447.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Перший Український банк» , місце проживання: 04070, м. Київ, АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14282829.

Третя особа: Приватний виконавець Закорко Вадим Вікторович, місце проживання : АДРЕСА_3 .

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення виготовлене 17 жовтня 2019 року.

Суддя А.П.Сидоренко