Рішення № 85000064, 17.10.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5818/19

2/310/2324/19

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі секретаря судового засідання Бевз О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 310/5818/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 01.10.2010 року відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 2000,00 грн. Банк, на підставі п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, може змінювати кредитний ліміт. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач, у порушення норм закону та умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконала. В зв`язку з чим станом на 31.05.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 54888,92 грн., яка складається з наступного: 1664,69 грн. - заборгованість за кредитом, 48434,28 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1700,00 грн. - заборгованість за пенею і комісією. А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2589,95 грн., - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, а у разі неявки відповідача в судове засідання, - про розгляд справи в заочному порядку (а.с.41).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті суду, оскільки відповідач за зареєстрованим місцем проживання не проживає і судові повістки не отримує (а.с.60,65,66,68). Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких підстав, суд ухвалив розглянути справу за відсутності позивача і відповідача, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в заочному порядку, за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив таке.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч.1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2010 року ОСОБА_3 ( у зв`язку з укладенням шлюбу 28.10.2011 року змінила прізвище на ОСОБА_3 ) підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.8).

В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, видав платіжну карту та відкрив картрахунок.

Згідно з п.2.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на платіжну картку встановлюється за рішенням банку, клієнт надає право банку у будь-який момент змінювати кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, Тарифами, встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому грошовому зобов`язанню більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

В позові зазначено, що ОСОБА_5 свої зобов`язання за даним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 31.05.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 54888,92 грн., яка складається з наступного: 1664,69 грн. - заборгованість за кредитом, 48434,28 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1700,00 грн. - заборгованість за пенею і комісією. А також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2589,95 грн., - штраф (процентна складова).

Однак суд не може погодитись з наданим розрахунком заборгованості з таких підстав.

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1,2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договором (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 01.10.2010 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, зокрема в частині нарахування відсотків, пені і штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01.10.2010 року, посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», затверджені наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256 (а.с.10-34), які викладені на банківському сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70, і які, як вказує позивач, є невід`ємною частиною кредитного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів та з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Надані позивачем витяг з Тарифів та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічну правову позицію, викладено Верховним Судом України в постанові від 11 березня 2015 року в справі № 6-16цс15, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.

Велика Палата Верховного Суду в своєму рішенні вважає, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ (які надані позивачем і до матеріалів даної справи) не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтею 625, частиною 1 статті 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Крім того, за положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Судом також встановлено, що відповідач дійсно у добровільному порядку не погасив заборгованість за тілом кредиту, яка з вересня 2014 року є незмінною і становить 1664,69 грн. Останнє погашення кредиту здійснено відповідачем 06.09.2016 року. Заяви про застосування позовної давності до вимог позивача відповідач суду не подавала. За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 1664,69 грн., а решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 57,63 грн. (3% суми задоволених вимог)

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, б.1Д, ЄДРПОУ 14360570):

- заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 01.10.2010 року у сумі 1664,69 ( одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні шістдесят дев`ять копійок);

- судові витрати у розмірі 57,63 (п`ятдесят сім гривень шістдесят три копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області І. П. Прінь