Рішення № 84999126, 09.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/11651/19

пр. № 2/759/5307/19

09 жовтня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Скрипник О.Г.

при секретарі Горло Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (скорочене найменування - АТ «УкрСиббанк) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 62313,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», (з 27.11.2018 нова назва - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 уклали договір №94185531000 від 30.11.2017 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com.

Відповідно до умов Договору, Банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 49 999,00 грн., з яких 49 850,00 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, 50,00 грн. - на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування, 99,00 грн. - на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню редитом при отриманні (встановленні) кредиту, відповідно до умов договору.

Відповідно до умов договору позичальник зобов`язався повернути наданий кредіт, плату за редит, інші платежі у відповідності з Правилами споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» та договором на рахунок банку шліхом сплати до 25-гочисла та щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 2 493,00 грн. відповідно до графіка, що викладений у додатку №1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 25.11.2021 року, (п.п.3.4, 3.5, 3.6 договору)

Відповідно до п. 3.8 Договору за користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплатити проценти у розмірі 28% річних, та відповідно п. 3.9 за користування кредитними коштам, кредитом понад встановлений Кредитним договором термін, процентна ставка встановлюється у розмірі 35% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Та розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальник Кредитним договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або не повної сплати платежу встановленого в Кредитному договорі і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на 20.06.2019 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, та пені, становить 62313 грн. 62 коп., з яких: 40399,05 грн. - заборгованість за кредитом, 6221,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 480,68 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, 13080,62 грн. - заборгованість по комісії, 458,64 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 534,31 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 4138,67 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Ухвалою суду від 02.07.2019 р. у справі відкрито провадження, постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано до суду заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», (з 27.11.2018 нова назва - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 уклали договір №94185531000 від 30.11.2017 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Підписавши цей договір, відповідач погодився з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com.

Відповідно до умов Договору, Банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 49 999,00 грн., з яких 49 850,00 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, 50,00 грн. - на оплату страхового платежу відповідно до договору добровільного страхування, 99,00 грн. - на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню редитом при отриманні (встановленні) кредиту, відповідно до умов договору.

Відповідно до умов договору позичальник зобов`язався повернути наданий кредіт, плату за редит, інші платежі у відповідності з Правилами споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» та договором на рахунок банку шліхом сплати до 25-гочисла та щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 2 493,00 грн. відповідно до графіка, що викладений у додатку №1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 25.11.2021 року, (п.п.3.4, 3.5, 3.6 договору)

Відповідно до п. 3.8 Договору за користування кредитними коштами відповідач зобов'язався сплатити проценти у розмірі 28% річних, та відповідно п. 3.9 за користування кредитними коштам, кредитом понад встановлений Кредитним договором термін, процентна ставка встановлюється у розмірі 35% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Та розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальник Кредитним договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або не повної сплати платежу встановленого в Кредитному договорі і нараховується до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до п.3.11 договору позичальник сплачує банку комісії у розмірі та порядку відповідно до умов цього договору та Додатку № 1 до договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв`язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

При вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 Цивільного кодексу України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов`язок позивальника повернути кредит частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦПК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, як це передбачено.

Пунктом 4.1 Правил споживчого кредитування позичальників і «УКРСИББАНК» за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань передбачених «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або й] частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичичальника додатково сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Позивач направив відповідачу вимогу про усунення порушень кредитного договору та про дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів у разі не погашення простроченої заборгованості Однак, відповідач вимогу не виконав, заборгованість не погасив у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови Договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку 94185531000 від 30.11.2017 року, тому позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк» в частині стягнення з ОСОБА_1 40399,05 грн. - заборгованість за кредитом, 6221,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 480,68 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, 458,64 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 534,31 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам - є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в цій частині.

При визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії Кредитного договору.

Відповідно до предмету позовних вимог, ПАТ «Укрсиббанк» окремо пред`явлено вимоги про стягнення з ОСОБА_1 13080,62 грн. - заборгованість по комісії, та 1138,67 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору від 30.11. 2017 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

З огляду на викладене, оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, Позивач, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу, що є незаконним.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину, або окремих положень Договору не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки, 13080,62 грн. - заборгованість по комісії, та 1138,67 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, нараховано позивачем незаконно, суд приходить до висновку що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-18, 76, 77 81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 код 09807750, МФО 351005 ) заборгованість за договором №94185531000 від 30.11.2017 року про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку в розмірі 48 094,33 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., а всього 50 015 (п`ятдесят тисяч п`ятнадцять тисяч) грн. 92 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя О.Г.Скрипник