Рішення № 84983813, 17.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/411

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2019 року № 640/12175/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

приватного підприємтсва «Будпостач»

до Черкаської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування рішення суб`єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства «Будпостач» (надалі - позивач), адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, кв. 208) до Черкаської митниці Державної фіскальної служби (надалі - відповідач), адреса: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС про визначення коду товару від 04.02.2019р. № КТ-UA 902000-0002-2019 (надалі - Рішення);

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Пізніше, судом було встановлено, що під час виготовлення тексту ухвали від 15.07.2019р. у її мотивувальній частині помилково зазначені певні абзаци. У зв`язку із цим 16.07.2019р. Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято ухвалу про внесення виправлень в судове рішення.

Підставами позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

22.08.2017р. між позивачем та компанією HANGZHOU HUAFENG BIG ARROW TOOLS CO., LTD (Китай) укладено контракт № 938, за умовами якого останній продає товари "ручний інструмент та набори ручних інструментів відповідно до інвойсу чи проформи-інвойсу, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість, строк поставки та порядок платежів.

28.12.2018р. на виконання умов зазначеного контракту на підставі комерційного інвойсу від 16.11.2018р. № HFBA181116BU, пакувального листа від 16.11.2018р. позивач ввіз на митну територію України ручні інструменти, серед яких:

- ручки з храповиком ? " 72 зуби, арт. 70135, торгівельна марка СТАЛЬ;

- ручки з храповиком 3/8 " 72 зуби, арт. 70136, торгівельна марка СТАЛЬ;

- ручки з храповиком ? " 72 зуби, арт. 70137, торгівельна марка СТАЛЬ;

- ручки з храповиком ? " 90 зубів, арт. 70138, торгівельна марка СТАЛЬ;

- ручки з храповиком ? " 90 зубів, арт. 70140, торгівельна марка СТАЛЬ

виробник компанія HANGZHOU HUAFENG BIG ARROW TOOLS CO. LTD (Китай).

03.01.2019р. позивач подав відповідачу електронну митну декларацію для випуску товарів у вільний обіг, що була прийнята до оформлення та присвоєно № UA902010/2019/100022, у якій як товар № 1 заявив ручки з храповиком як інструменти ручні ключі-тріскачки за кодом товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТЗЕД) 8205 90 90 00, що передбачає ставку мита 10%.

04.02.2019р. відповідач прийняв Рішення, у якому у розділі 4 «Висновок: опис товару» класифікував товар № 1 як ключі гайкові ручні, нерозвідні: ключ-тріскачка ? '' 72 зуби, арт. 70135, ключ-тріскачка 3/8 '' 72 зуби, арт. 70136, ключ-тріскачка ? '' 72 зуби, арт. 70137, ключ-тріскачка ? '' 90 зубів, арт. 70138, ключ-тріскачка ? '' 90 зубів, арт. 70140 за кодом згідно УКТЗЕД 8204 11 00 00, що передбачає ставку мита 10%.

В результаті прийняття Рішення митні платежі не змінилися.

Вважаючи Рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА НОРМИ ПРАВА

Відповідач прийняв Рішення, яке позивач вважає протиправними, у зв`язку із чим оскаржив його до суду.

В позовній заяві позивач як на підставу неправомірності Рішення посилається на наступні факти:

- за визначеним відповідачем у Рішенні кодом товару згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00 класифікуються відповідно до вимог Закону України «Про Митний тариф України» ключі гайкові ручні, нерозвідні;

- державними стандартами встановлено, що гайкові ключі мають відкритий зев чи кільце для встановлення на оправлення, проте ручки з храповиком / тре щітки (тріскачки) не мають жодних ознак гайкових ключів, не мають відкритого зева чи кільця для встановлення на оправлення, болт чи гайку, та не можуть використовуватися як гайкові ключі;

- ручки з храповиком / тре щітки (тріскачки) призначені для використання з різними насадками, зокрема з головками для гайкових ключів, проте у цій поставці імпортуються як окремі елементи;

- за кодом 8204 20 00 00 УКТЗЕД класифікуються товари: «Головки для гайкових ключів з ручками або без них», що свідчить про те, що імпортовані товари є ручками;

- згідно з Приміткою № 2 до групи 82 Закону України «Про Митний тариф» частини виробів з недорогоцінних металів, включених до цієї групи, класифікуються разом з виробами, до яких вони належать, крім конкретно названих елементів і держаків для ручних інструментів товарної позиції 8466, тобто ручки класифікуються разом з головками за код 8204 20 00 00 , проте, якщо ручки імпортуються як конкретний елемент чи держак для ручних інструментів, вони класифікуються у товарній позиції 8466;

- висновком судово-товарознавчої експертизи встановлено, що ручки з храповиком / тре щітки (тріскачки) класифікуються за кодом 8466 10 38 00 як пристрої для кріплення інструментів, що призначені для ручних робіт.

У зв`язку із наведеними доводами, позивач робить висновок про те, що ручки з храповиком / трещітки (тріскачки) у випадку, коли вони поставляються з головками для гайкових ключів класифікуються за кодом 8204 20 00 00 УКТЗЕД , як «головки для гайкових ключів з ручками або без них», а коли ручки поставляються як окремі елементи, вони підлягають класифікації за кодом товару згідно УКТЗЕД 8466 10 38 00 як пристрої для кріплення інструментів, що призначені для ручних робіт, що не співпадає з кодом товару, що визначений декларантом, а також не співпадає з кодом, визначеним у Рішенні відповідачем.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.4 ст. 3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Статтею 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків) (ст. 67 МК України).

Основним законодавчим актом, який встановлює митний тариф України є Закон України «Про митний тариф України» № 584-VІІ від 19.09.2013р.

До того ж Закон України «про Митний тариф України» затверджує основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідно до яких класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.Згідно із Законом України «Про Митний тариф України» визначений декларантом код товару 8205 90 90 00 передбачає:

-Група 82 «Інструменти, ножові вироби, ложки та виделки з недорогоцінних металів; їх частина з недорогоцінних металів»;

-Товарна позиція 8205 включає: «Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені; лампи паяльні; лещата, затискачі та аналогічні інструменти, крім приладдя або частин верстатів; ковадла; грона переносні; шліфувальні круги з опорними рамами, ручним або ножним приводом»;

-Товарна під позиція (шестизначний код) 8205 90 включає: «-інші, включаючи набори виробів з двох або більше під позицій даної товарної позиції»;

-Код товару УКТЗЕД (товарна під категорія (десятизначний код) 8205 90 90 00 включає «ініші».

Визначений відповідачем у Рішенні код товару 8204 11 00 00 відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» передбачає:

- група 82 «Інструменти, ножові вироби, ложки та виделки з недорогоцінних металів; їх частини з недорогоцінних металів»;

- товарна позиція 8204 включає «Ключі гайкові ручні та гайковерти» (включаючи гайкові та динамометричні ключі, крім воротків); змінні головки для гайкових ключів з ручками або без них»;

- код товару УКТЗЕД (товарна під категорія (десятизначний код) 82041100 00 включає: «ручні гайкові ключі та гайковерти: - нерозвідні», ставка мита 10 %.

Згідно п.1.10 ДСТУ 2838-80 «Ключі гайкові» встановлено, що на ключах повинне бути нанесене маркування, зокрема розмір зева чи діаметр круглих шліцьових гайок.

У пункті 3.4. ДСТУ передбачено, що ключі з відкритими зевами, кільцеві і комбіновані повинні встановлюватися зевом на оправлення, що має у поперечному перетині форму правильного шестикутника. Номінальні розміри оправлення повинні бути рівними розміру «під ключ» за точністю за ДСТУ 6242-73.

Відповідно до ДСТУ 6424-73 «Зев (отвір), кінець ключа і розмір «під ключ» встановлено розміри зева (отворів) ключів та бокові відхилення, зазначено форму ключа з відкритим зевом.

На зображенні, що додано до позовної заяви, продемонстровано розвідний ключ, з однієї сторони якого кільцевий ключ, а з другої - відкрити зев. У розвідному ключі змінюється розмір зева .

Ручки з храповиком, як видно на фото, що наявне в матеріалах справи, не мають зева та отворів для встановлення на оправлення у формі правильного шестикутника, а самі мають оправлення у формі правильного квадрату.

Відповідно до примітки № 2 до групи 82 Закону України «Про Митний тариф України» передбачено, що частини виробів з недорогоцінних металів, включених до цієї групи, класифікуються разом з виробами, до яких вони належать, крім конкретно названих елементів і держаків для ручних інструментів товарної позиції 8466».

Ці вимоги дотримані у визначеному Законом України «Про Митний тариф України» коді товару 8204 20 00 00, до якого законодавством віднесено товари «головки для гайкових ключів з ручками або без них» і тим самим дотримано вимоги Примітки 2, що частини виробів (ручки) класифікуються разом з виробами (головки для гайкових ключів) до яких вони належать.

Крім цього, Законом України «Про Митний тариф України» у коді товару 8204 20 00 00 визначено, що головки для гайкових ключів застосовуються саме за допомогою ручок (держаків).

Отже, законом визначена назва імпортованих товарів як ручки для головок не кореспондується із визначеною у Рішенні відповідача назвою ключі гайкові ручні, нерозвідні та кодом згідно УКТЗЕД 8204 11 00 00.

Контролюючі органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів фіскальний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п.9 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012р. під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, фіскальний орган може в установленому порядку звернутися до спеціалізованої лабораторії з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації) для лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації.

Згідно змісту Рішення, що оскаржується та матеріалів справи, відповідач не звертався до спеціалізованої лабораторії з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації) для лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації.

Натомість, позивач з метою проведення позасудового експертного дослідження у відповідності до ст. 104 Кас України для встановлення яким визначальним характеристикам для їх класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД відповідають ручки з храповиком виробництва компанії HANGZHOU HUAFENG BIG ARROW TOOLS CO., LTD (Китай), позивач для проведення судово-товарознавчої експертизи звернувся до атестованого судового експерта - товарознавця Міністерства юстиції України Архіпова В. В., який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю оцінка машин, обладнання.

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи від 18.03.2019р. № 01/03-2019 судовим експертом зроблено висновок про те, що ручки з храповиком виробництва компанії HANGZHOU HUAFENG BIG ARROW TOOLS CO., LTD (Китай) за визначальними характеристиками відповідають коту товару згідно з УКТЗЕД 84 66 10 38 00.

Висновок підготовлено атестованим судовим експертом - товарознавцем Міністерства юстиції України, який має наукову ступінь кандидата технічних наук в галузі товарознавства та експертизи товарів, вчене звання професора, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю «оцінка машин обладнання, сировини та товарів народного споживання» (безстрокове Свідоцтво Міністерства юстиції України № 1058 від 27.11.2006р.) та стаж експертної роботи з 1988р. У висновку судовий експерт зазначив, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та поставив підпис.

Надаючи оцінку результатам проведеного дослідження суд вказує, що висновок, як один із доказів у справі, не містить інформації, яка б давала підстави для прийняття митним органом рішення про зміну коду товару, і у сукупності з іншими доказами не доводить правомірність дій відповідача.

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» визначений судовим експертом код імпортованих товарів згідно УКТЗЕД 8466 10 38 00 передбачає:

-група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;

-товарна позиція 8466 «Частини та приладдя, призначені винятково або переважно для обладнання товарниз позицій 8456-8465, включаючи пристрої для кріплення інструментів або деталей, різенарізні само розкривні головки, ділильні головки та інші спеціальні пристрої для верстатів; кріплення для інструментів будь-якого типу, призначених для ручних робіт».

-товарна під позиція (шестизначний код) 8466 10 включає: «пристрої для кріплення інструментів і різенарізні само розкривні головки»;

-код товару УКТЗЕД (товарна під категорія (десятизначний код) 8466 10 38 00 включає «-- пристрої для кріплення інструментів: інші, ставка мита 2 %.

За змістом частини 4 статті 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до пункту 1 Основних правил, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Згідно з правилом 3 (а) у разі, коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення відбувається згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), відповідно до ст. 311 МК України. Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012р. № 428, відповідно до пункту 2 якого УКТ ЗЕД, є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Змістом частини 5 статті 69 МК України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.

Аналіз вищенаведених норм, з урахуванням оцінки обставин справи, свідчить про безпідставність спірного Рішення відповідача внаслідок недоведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 03.04.2018 (справа № 814/1256/17).

Отже, слід зазначити, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо правомірності самостійного визначення коду товару, оскільки проведене експертне дослідження не спростовує правильності визначення декларантом коду товару та не містить жодних тверджень, які б надавали право митному органу самостійно визначити інший код УКТ ЗЕД.

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність винесення митним органом рішення про визначення коду товару від 04.02.2019р. № КТ-UА902000-0002-2019.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відтак, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних доказів, які стали підставою для прийняття Рішення.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що Рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

З огляду на викладене, Рішення та Картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Будпостач» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС про визначення коду товару від 04.02.2019р. № КТ-UA 902000-0002-2019.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Будпостач» (адреса: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, кв. 208, ЄДРПОУ 24267110) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці Державної фіскальної служби (адреса: 18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, ЄДРПОУ 39420084).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова