Ухвала суду № 84983633, 17.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2019 р. Справа № 480/2706/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивачів ОСОБА_1 про відвід судді у справі

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4

до Тростянецької районної державної адміністрації,

третя особа: Служба у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації,

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до Тростянецької районної державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань захисту прав дитини Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області від 15.05.2019р., оформленого протокольно, як №5 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_5 про систематичне та психологічне насилля над її донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з боку однокласника дівчинки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

16.10.2019р. через канцелярію суду представником позивачів подано заяву про відвід головуючому у даній справі судді Осіповій О.О., яка мотивована тим, що суддя витребував документи у відповідача, в той час, як вони зберігаються у володінні та зберіганні інших органів, установ та підприємств, тому як наслідок сторона відповідача надає суду тільки ті документи та в тому змісті, який вигідний стороні відповідача. Також суд не викликав свідків, про яких було зазначено в клопотанні від 05.09.2019р., натомість викликав в судове засідання в якості свідка ОСОБА_5 , яка є родичкою неповнолітньої дівчини ОСОБА_7 та основним провокатором виниклого спору. Вказана обставина викликає сумнів в неупередженості судді.

Згідно ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

16.10.2019 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви представника позивачів про відвід судді відмовлено.

Заяву про відвід судді Осіпової О.О. у вказаній справі було розподілено автоматизованою системою документообігу суду судді Прилипчуку О.А.

За приписами п. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Дослідивши доводи заяви про відвід, суд вважає за можливе розглядати заяву про відвід судді Осіпової О.О. у справі №480/2706/19 у письмовому провадженні.

Суд відмовляє у задоволенні заяви про відвід судді, виходячи з наступного.

Статтями 36 та 37 КАС України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Судом встановлено, що заява про відвід мотивована тим, що суддя витребував документи у відповідача, в той час, як вони зберігаються у володінні та зберіганні інших органів, установ та підприємств, тому як наслідок сторона відповідача надає суду тільки ті документи та в тому змісті, який вигідний стороні відповідача. Також суд не викликав свідків, про яких було зазначено в клопотанні від 05.09.2019р., натомість викликав в судове засідання в якості свідка ОСОБА_5 , яка є родичкою неповнолітньої дівчини ОСОБА_7 та основним провокатором виниклого спору. Вказана обставина викликає сумнів в неупередженості судді.

Статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.

При цьому суд зазначає, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Осіпової О.О. при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається, а незгода представника позивачів із прийнятими процесуальними рішеннями судді про відмову в задоволенні клопотань про витрбування доказів та про виклик свідка, є формою реалізації процесуальних та позапроцесуальних прав позивача. Відтак, сам лише сумнів представника позивачів у неупередженості судді у зв`язку із прийняттям рішення за його заявами, не є чинником, що об`єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду.

Крім того, ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява представника позивачів ОСОБА_1 про відвід судді Осіпової О.О. є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід судді Осіпової О.О. у справі №480/2706/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до Тростянецької районної державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя О.А. Прилипчук