Рішення № 84981872, 17.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 жовтня 2019 р.,

Справа № 120/2832/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.08.2019 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.08.2019 №Ш-16124/0-3068/0/95-19 з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих графічних матеріалах, запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Вінницького району Головного управління та у Вінницько-Хутірській сільській раді Вінницького району. Вказану відповідь позивач вважає протиправною бездіяльністю відповідача у ненаданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки вона не містить ані мотивованої відмови, як того вимагає законодавство, ані погодження у надані дозволу та носить інформаційний характер, окрім того, не оформлена розпорядчим документом.

Ухвалою суду від 05.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 120/2832/19-а, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень.

19.09.2019 через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. В якому відповідач зазначає, що положенням "Про Головне управління Держгеокадастру в області", затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016, не встановлено обов`язку (вимоги) приймати всі рішення у формі наказу. Також зазначає, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області є офіційним документом, зареєстрованим в електронній системі документообігу за підписом заступника керівника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що жодним чином не позбавляє скаржника вчиняти будь-які дії стосовно її оскарження у судовому порядку. З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання органом Держгеокадастру надати відповідний дозвіл, то зазначає, що така вимога не може бути задоволеною з огляду на те, що суд не може підміняти орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Крім того до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.08.2019 № К-16123/0-3069/0/95-19 повідомлено, що з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих мною графічних матеріалах, позивачу запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Вінницького району Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Позивач вважає такі дії протиправними, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

09.09.2019 ухвалою суду за вказаним позовом відкрито провадження у справі №120/2833/19-а, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 08.10.2019. Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень.

25.09.2019 через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у справі №120/2833/19-а. На думку відповідача, позовна заява безпідставна, необґрунтована та така, що не підлягає задоволенню. У відзиві відповідач зазначає, що положенням "Про Головне управління Держгеокадастру в області", затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016, не встановлено обов`язку (вимоги) приймати всі рішення у формі наказу. Також зазначає, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області є офіційним документом зареєстрованим у електронній системі документообігу за підписом заступника керівника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що жодним чином не позбавляє скаржника вчиняти будь-які дії стосовно її оскарження у судовому порядку. З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання орган Держгеокадастру надати відповідний дозвіл, то така вимога не може бути задоволеною з огляду на те, що суд не може підміняти орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

26.09.2019 через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про об`єднання справ за №120/2832/19-а та №120/2833/19-а за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, для спільного розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2019 клопотання представника позивача задоволено та об`єднано в одне провадження адміністративні справи №120/2832/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та № 120/2833/19-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії. Об`єднаній справі присвоєно номер №120/2832/19-а.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

21.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням (зареєстроване в Головному управління Держгеокадастру у Вінницькій області 21.08.2019 за № 16124/0/94-19) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області. До клопотання було додано документ, що підтверджує участь в антитерористичній операції, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.08.2019 № Ш-16124/0-3068/0/95-19 з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих мною графічних матеріалах, мені запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Вінницького району Головного управління та у Вінницько-Хутірській сільській раді Вінницького району

Також 21.08.2019 ОСОБА_2 , звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотанням (зареєстроване в Головному управління Держгеокадастру у Вінницькій області 21.08.2019 за № 16123/0/94-19) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Вінницького району Вінницької області. До клопотання було додано документ, що підтверджує участь в антитерористичній операції, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.08.2019 № К-16123/0-3069/0/95-19 з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих мною графічних матеріалах, мені запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Вінницького району Головного управління.

Вважаючи вказані відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області протиправною бездіяльністю у ненаданні дозволів на розробку проекту землеустрою, позивачу звернулися до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З огляду на це, позивачі, будучи громадянами України, мають право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 ЗК України.

Так, частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

А відтак, відповідач, розглядаючи клопотання позивачів, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до вимог ст.118 Земельного кодексу України або надати мотивовану відмову у її наданні. При цьому, у випадку надання відмови, відповідач має керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у Земельному кодексі України.

Аналогічного висновку дійшов і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі за № 806/2208/17, 24.04.2018 у справі за №802/1534/17-а, 06.03.2019 у справі №1640/2594/18 (провадження за №К/9901/67463/18), постанові КАС ВС від 10.01.2019 у справі за №820/4555/17 (адміністративне провадження №К/9901/3349/18), постанові КАС ВС від 29.01.2019 у справі №824/332/17-а (адміністративне провадження за №К/9901/946/18), постанові КАС ВС від 31.01.2019 у справі за №815/2488/17 (адміністративне провадження за №К/9901/2409/18), постанові КАС ВС від 04.02.2019 у справі за №823/1121/16 (адміністративне провадження за №К/9901/13808/18), та постанові КАС ВС від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18 (провадження за №К/9901/67463/18).

Нормами права не закріплено за суб`єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічних висновків дійшов і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі №820/4554/17 (провадження №К/9901/1/18).

Чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Як видно із листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.08.2019 № Ш-16124/0-3068/0/95-19, з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих графічних матеріалах, ОСОБА_1 запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Вінницького району Головного управління та у Вінницько-Хутірській сільській раді Вінницького району.

Як видно із листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.08.2019 № К-16123/0-3069/0/95-19, з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих графічних матеріалах, ОСОБА_2 запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Вінницького району Головного управління.

Відповідачем у вказаних листах не наведено жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, за яких може бути відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Судом встановлено, що позивачами дотримано вимоги, які частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачені до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та долучених до нього документів. На доданих до клопотань графічних матеріалів заявниками зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (чітко позначено земельну ділянку). Більше того, з метою належної ідентифікації земельної ділянки, яку заявники бажають отримати у власність, ними зазначено кадастрові номери земельних ділянок, що межують із тією, яку вони мають намір отримати у власність.

Зазначені відповіді відповідача не містять ані мотивованої відмови, як того вимагає законодавство, ані погодження у надані дозволу та носять інформаційний характер. Окрім того, не оформлені розпорядчим документом.

Так, повноваження ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області у спірних правовідносинах регулюється Положенням про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі - Положення).

Даним Положенням чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень. Пунктом 8 Положення встановлено, що головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Крім того, згідно з пунктом 84 Типової інструкції з діловодства в територіальних органах Держгеокадастру, затвердженої Наказом Держгеокадастру від 15.10.2015 № 600, накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази видаються з основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, адміністративно-господарських, кадрових питань.

При цьому пунктом 123 вказаної Інструкції визначено, що службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як: відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, дорученнях вищих посадових осіб; відповіді на запити, звернення; відповіді на виконання доручень установ вищого рівня; відповіді на запити інших установ; відповіді на звернення громадян; відповіді на запити на інформацію; ініціативні листи; супровідні листи.

Отже, відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі наданні відповіді на звернення громадян.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову в його наданні оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Крім того, відповідно до пункту 1 Положення Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

За змістом пункту 4 вказаного Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Вінницької області.

Згідно з пунктом 9 Положення Головне управління здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Таким чином Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області і є розпорядником тієї інформації, яку пропонує мені погодити зі своїм структурним підрозділом.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, пропонуючи погодити викопіювання з планово-картографічного матеріалу з відділом у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, тобто з відділом, який безпосередньо підпорядкований Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області, фактично перекладав на мене обов`язок доведення кола питань, які належать до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Аналіз даної процесуальної норми свідчить про те, що особа може звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, свобод або інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень, які можуть проявлятися у формі рішень, дій або бездіяльності.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

-зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у ненаданні позивачам дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за наявності законних на те підстав, є протиправною та порушує їхні законні права на отримання земельної ділянки.

З приводу позовних вимог щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо надання дозволів на розроблення проекту землеустрою, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

У випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В силу положень ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування.

Згідно підходів ЕСПЛ рішення суду у подібних спорах між громадянином та державним органом повинно ухвалюватися таким чином, щоб унеможливлювати звернення громадянина до суду повторно з цього ж самого приводу.

Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (рішення Європейського суду з прав людини Олссон проти Швеції від 24.03.1988).

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". Натомість, у даному випадку, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області помилково вважає свої повноваження дискреційними. Вказаний орган не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області у спірних відносинах не є дискреційними.

Вказана правова позиція щодо дискреційних повноважень суб`єктів владних повноважень узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі № 816/591/15-а та постанові від 18.10.2018 у справі 818/1976/17, від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18.

У своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним (що узгоджується з положеннями ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.04.2018 у справі за № 820/4757/17 (провадження за №К/9901/27437/18), постанові від 24.07.2018 у справі за №806/2254/15 (провадження за №К/9901/6170/18) та постанові КАС ВС від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18 (провадження за №К/9901/67463/18).

Оскільки ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на звернення позивачів щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за наявності на то законних підстав не було прийнято відповідного рішення, а підстави ненадання дозволу є такими, що не відповідають нормам Земельного кодексу України, про що зазначено вище, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиним ефективним способом захисту порушених прав позивачів є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області прийняти рішення в порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України щодо надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Додатково суд зазначає, що факт надання дозволу ще не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, оскільки цей дозвіл лише засвідчує намір щодо розпорядження земельною ділянкою. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює права на її отримання у власність поза встановленою законодавством процедурою. Громадянин та держава, в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, мають ще вжити певні заходи, які передбачено для остаточного оформлення права власності.

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ч. 1 . 139 КАС України, а тому на користь позивачів слід стягнути по 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що полягає у ненаданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га на території Вінницького району Вінницької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 гектари на території Вінницького району Вінницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 39767547)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович