Рішення № 84980088, 16.10.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/15063/15-ц

Пр.№2/521/971/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Сегеди О.М.,

при секретарі – Колесник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк»), яке є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), звернулося до суду із позовом, уточненим у подальшому, до ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 07 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі – АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11380954000, згідно якого останньому був наданий кредит в розмірі 35406,00 доларів США, строком з 07 серпня 2008 року по 07 серпня 2017 року, зі сплатою 13,5% річних.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі.

Зазначив, що 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», який є правонаступником всіх прав та обов`язків АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого до останнього переходить право вимагати (замість ПАТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» на законних підставах має право вимоги до боржників АТ «УкрСиббанк», у тому числі до ОСОБА_1

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач, за уточненими позовними вимогами, просив суд стягнути з останнього суму заборгованості в розмірі 67908,79 доларів США та 340542,92 грн., що складається із: 33486,47 доларів США – заборгованість за тілом кредиту; 34422, 32 доларів США – заборгованість за відсотками; 319478,79 грн. – пеня, 10456, 02 грн. – 3 % річних від простроченої заборгованості за тілом кредиту; 10608,11 грн. – 3% річних від простроченої заборгованості за відсотками.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» були задоволенні у повному обсязі (а.с. 58-61).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П. від 16 грудня 2016 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси було скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с. 77-79).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П. від 05 жовтня 2017 року позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без розгляду (а.с. 111).

Постановою апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року було скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 157-159).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П. від 18 жовтня 2018 року вказану справу було прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 163).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , справу було передано на розгляд судді Сегеді О.М. (а.с. 178-179).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Сегеди О.М. від 20 травня 2019 року справу було прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 180-181).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Сегеди О.М. від 07 серпня 2019 року строк проведення підготовчого провадження було продовжено (а.с. 193-194).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Сегеди О.М. від 05 вересня 2019 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 209-210).

Представник позивача, яка діє на підставі довіреності від 24 червня 2019 року, в судове засідання не з`явилась, надала через канцелярію суду заяву, згідно якої підтримала уточнені позовні вимоги, просила суд їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 206-207).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, раніше представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази отримання коштів відповідачем саме в іноземній валюті, крім цього, на думку відповідача, позивачем не надано доказів невиконання ним умов договору, направлення вимоги банку, з підстав чого просив суд відмовити у задоволенні позову (а.с. 100-104).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що 07 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11380954000, згідно якого останньому був наданий кредит в розмірі 35406,00 доларів США, строком з 07 серпня 2008 року по 07 серпня 2017 року, зі сплатою 13,5% річних (а.с. 5-14).

Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником ТОВ «КБ «Дельта», є юридичною особою, яка керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки (а.с. 34).

Встановлено, що 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимог до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимагати (замість ПАТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 31-33).

Судом встановлено, що через невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №11380954000 від 07 серпня 2008 року, станом на 31 липня 2015 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 67908,79 доларів США та 340542,92 грн., що складається із: 33486,47 доларів США – заборгованість за тілом кредиту; 34422, 32 доларів США – заборгованість за відсотками; 319478,79 грн. – пеня, 10456, 02 грн. – 3 % річних від простроченої заборгованості за тілом кредиту; 10608,11 грн. – 3% річних від простроченої заборгованості за відсотками.

Вказаний факт підтверджується розрахунком заборгованості відповідно до умов кредитного договору №11380954000 від 07 серпня 2008 року (а.с. 201-204).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» направляло 11 серпня 2015 року на адресу відповідача досудову вимогу про сплату виниклої заборгованості, однак відповідач її проігнорував (а.с. 27, 28).

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, однак відповідач від виконання своїх зобов`язань ухиляється.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, статтею 533 ЦК передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає право банку здійснювати операції з валютними цінностями.

Згідно п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином банк як фінансова установа може укладати кредитні договори, предметом яких є іноземна валюта, за наявності в нього банківської ліцензії та відповідного письмового дозволу.

Стаття 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дозволяє зробити висновок, що наявність у банку ліцензії на здійснення валютних операцій є достатньою підставою для здійснення операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року по справі №520/10491/13-ц.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

В процесі розгляду справи відповідачем, не було надано до суду жодних доказів на підтвердження відсутності у нього заборгованості перед позивачем, зустрічних позовних вимог щодо недійсності укладеного кредитного договору відповідачем заявлено не було.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не було заявлено клопотання щодо проведення судово-економічної експертизи з приводу перевірки наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Пунктом 12 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства про вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 зазначено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час звернення до суду з позовом) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», далі - ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРІІОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса. 36-Б. м. Київ, 01133.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 08 квітня 2015 року № 71 «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», яким тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 48 Закону уповноважена особа Фонду у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Оскільки зазначений позов був поданий від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справі, пов`язаній із здійсненням ліквідації банку (в рамках проведення заходів щодо повернення заборгованості позичальників перед банком), то він подавався без сплати судового збору.

Судовий збір у справі складає 27122, 60 грн., які у зв`язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 03 лютого 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236) заборгованість за кредитним договором №11380954000 від 07 серпня 2008 року, станом на 31 липня 2015 року у розмірі 67908 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот вісім) доларів США 79 центів та 340542 (триста сорок тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 92 копійки, що складається із: 33486,47 доларів США – заборгованість за тілом кредиту; 34422,32 доларів США – заборгованість за відсотками; 319478,79 грн. – пеня, 10456,02 грн. – 3 % річних від простроченої заборгованості за тілом кредиту; 10608,11 грн. – 3% річних від простроченої заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 03 лютого 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 27122 (двадцять сім тисяч сто двадцять дві) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2019 року.

Суддя: О.М. Сегеда