Рішення № 84979010, 17.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2019Справа № 910/3624/19Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім"

про розірвання договору №270618 від 20.06.2018р.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" про розірвання договору №270618 від 20.06.2018р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами 20.06.2018 року укладено договір №270618.

На думку позивача відбулося істотне порушення договору щодо вимог якості товару у зв`язку із чим в силу вимог п.1 ч.1 ст. 678 ЦК України позивач просить суд розірвати договір №270618 від 20.06.2018 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

08.04.2019 р. до канцелярії суду позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2019 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" про розірвання договору № 270618 від 20.06.2018 р. залишено без розгляду.

15.04.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано заяву про зупинення провадження у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.04.2019 року у справі №910/3624/19 задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.04.2019 року у справі №910/3624/19 скасовано. Матеріали справи №910/3624/19 повернуто до місцевого господарського суду для продовження розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2019 року суддею Мудрим С.М. надано сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

14.08.2019 року до канцелярії суду товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" подано заяву про відвід судді.

19.09.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2019 року заяву про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/3642/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" про розірвання договору №270618 від 20.06.2018р. визнати необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/3624/19 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2019 року (суддя Бондарчук В.В.) визнано відвід судді Мудрого С.М. необґрунтованим.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

20.06.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (покупець) в особі директора Буденко Є.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" (продавець) в особі т.в.о директора Петергова Ю.О. укладено договір №270618.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу 3-го класу, врожаю 2017 року (надалі - товар) відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що якість товару повинна відповідати таким показникам:

- вологість не більше 14,00%,

- смітна домішка - не більше 2%,

- зернова домішка, що включає в себе не більше 10%,

- битих зерен - не більше 5%,

- пошкоджених зерен - не більше 5%.

Відповідно до п.2.3 договору по іншим показникам якості товар повинен відповідати вимогам ДСТУ 4524:2006, а також біологічним вимогам, фіто санітарним та ветеринарним нормам якості.

Товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем в кількості (по вазі) та по якості, які остаточно визначені в пункті поставки (п.2.4 договору).

Згідно з п.3.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW (ТОВ «Яблунецьке ХПП» 11250, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, смт. Яблунець, вул.. Героїв України, б.81) (далі - пункт поставки), в строк визначений даним договором, тлумачення базису постачання - у відповідності з «Інкотермс - 2010», з урахуванням внутрішьо державного характеру поставки, а у випадку протиріч між «Інкотермс-2010» і договором - у відповідності з договором.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Відповідно до п.6.1 договору, товар вважається зданим продавцем та прийнятий покупцем:

- по кількості - у відповідності з вагою, вказаною в складській квитанції,

- по якості - у відповідності з показниками, вказаними в складській квитанції і картці аналізу зерна.

Перехід права власності на товар від продавця до покупця, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару відбувається з моменту переоформлення складської квитанції на оплату товару (п.6.2 договору).

Позивачем зазначено, що переданий відповідачем товар не відповідав вимогам п. 2.2., 2.3 договору щодо якості.

Так, згідно складських квитанцій на зерно №79 від 30.11.2017 року та №86 від 21.12.2017 року якісні характеристики зерна не відповідає вимогам п.2.2 договору по вологості адже складає 14,5% тобто перевищує максимальне значення вологості яке вказано в договорі. Також, згідно картки аналізу зерна воно не відповідає іншим характеристиками, а саме щодо кількості битих і пошкоджених зерен.

У зв`язку з цим, на думку позивача відбулося істотне порушення договору щодо вимог якості товару у зв`язку із чим в силу вимог п.1 ч.1 ст. 678 ЦК України позивач просить суд розірвати договір №270618 від 20.06.2018 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім".

Також, в тексті позовної заяви позивач зазначає, що вважає що договір зі сторони ТОВ "Торговий дім "Укрхім" підписано особою, що не мала таких повноважень, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Під "істотними недоліками" закон розуміє ті, які не можна усунути, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, а також недоліки, які виявились неодноразово чи з`явились знову після їх усунення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 року, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Яблунець, вул. Героїв України, буд.81; ідентифікаційний код 00954030) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "УКРХІМ" (02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, буд. 2-А, офіс 800; ідентифікаційний номер 39716581) 604320,23 грн основного боргу, 48076,19грн пені, 16000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката, 9785,95 грн витрат по сплаті судового збору.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У вищезазначеному рішенні встановлено, що 30.11.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (зерновий склад) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" (поклажодавець) укладено договір складського зберігання №30/11/17-1.

Відповідно до пункту 2.1 договору предметом цього договору є домовленість сторін про надання зерновим складом за плату послуг по доведенню товару, що передається поклажодавцем, до відповідних кондицій, згідно ДС ГУ, ГОСТ, параметрів, державних стандартів, послуг зі зберігання, сушки, очистки, прийомки та відвантаження товару та повернення товару останньому (чи особі, зазначеній ним як одержувач) у кількості та на умовах визначених цим договором.

Згідно з актом приймання-передачі зерна №30/11-1 від 30.11.2017 ТОВ "Яблунець-Агро" передало, а ТОВ "Торговий дім "Укрхім" прийняло продукцію - кукурудзу 3 класу врожаю 2017 року, в кількості 832,190тн., зберігання якої здійснювалось на ТОВ "Яблунецьке ХПП" (Зерновий склад) та переписав продукцію згідно листа №30/11-1 від 30.11.2017.

Згідно з актом приймання-передачі зерна №21/12-1 від 21.12.2017 ТОВ "Яблунець-Агро" передало ТОВ "Торговий дім "Укрхім" прийняло продукцію - кукурудзу 3 класу врожаю 2017р, в кількості 377,073тн., зберігання якої здійснювалось на ТОВ "Яблунецьке ХПП" (зерновий склад) та переписав продукцію згідно листа №21/12-1 від 21.12.2017.

Судом встановлено, що передача зерна на зберігання до зернового складу - ТОВ "Яблунецьке ХПП" відбувалась на підставі:

- складської квитанції на зерно №79 від 30.11.2017 (серії АЧ №377733), в якій зазначено, що зерновий склад ТОВ "Яблунецьке ХПП" прийняв на зберігання від ТОВ "Торговий дім "Укрхім" на підставі договору складського зберігання №30/11/17-1 від 30.11.2017 кукурудзу (3 класу), врожаю 2017 року вагою 832190кг, знеособлене зберігання, якість зерна засвідчує аналізна картка №375 від 30.11.2017, видана ВТЛ ТОВ "Яблунецьке ХПП"; зерновий склад зобов`язується зберігати зерно в строк до 31.05.2018;

- складської квитанції на зерно №86 від 21.12.2017 (серії АЧ №377740), в якій зазначено, що зерновий склад ТОВ "Яблунецьке ХПП" прийняв на зберігання від ТОВ "Торговий дім "Укрхім" на підставі договору складського зберігання №30/11/17-1 від 30.11.2017 кукурудзу (3 класу), врожаю 2017 року вагою 377073кг, знеособлене зберігання; якість зерна засвідчує аналізна картка №431 від 21.12.2017, видана ВТЛ ТОВ "Яблунецьке ХПП"; зерновий склад зобов`язується зберігати зерно в строк до 31.05.2018.

В подальшому, 20.06.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" (продавець/позивач) в особі т.в.о. директора Петергова Юрія Олександровича, що діє на підставі наказу №03-В від 28.05.2018 та товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" (покупець/відповідач) в особі директора Буйденко Євгена Валентиновича укладено договір №270618 (далі - договір №270618), згідно п.1.1 якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу 3-го класу, врожаю 2017 року (надалі - "товар") відповідно до умов цього договору.

На виконання умов договору №270618 від 20.06.2018, позивачем було передано відповідачу товар - кукурудзу 3-го класу, врожаю 2017 року в кількості 130,863 тон загальною вартістю 654320,23 грн, що підтверджується видатковою накладною №90 від 21.06.2018, довіреністю №188 від 20.06.2018. Також позивачем виписано рахунок на оплату вказаного товару №124 від 21.06.2018, податкову накладну від 21.06.2018. Вищевказані документи - договір, видаткова накладна підписані та скріплені печатками сторін. При цьому, видаткова накладна №90 від 21.06.2018 підписана представником відповідача без буд-яких зауважень в т.ч. щодо кількості та якості отриманого товару.

З наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем частково проведено оплату товару на суму 50000,00грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок від 31.08.2018 на суму 50000,00грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що фактично на протязі всього часу знаходження товару на зберіганні на зерновому складі ТОВ "Яблунецьке ХПП" від дати прийняття на зберігання до дати укладення договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем, ТОВ "Яблунецьке ХПП" було обізнано про кількість та якість товару (у тому числі по вологості - 14,5%) та було відповідальне за кількісне та якісне збереження товару.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем по кількості (по вазі) та по якості, які остаточно визначені в пункті поставки.

Відповідно до п.6.1 договору, товар вважається зданим продавцем та прийнятий покупцем: по якості - у відповідності з показниками, вказаними в складській квитанції і картці аналізу зерна.

Тобто, відповідно до п.6.1 договору товар було передано по якості - у відповідності з показниками, вказаними в складській квитанції і картці аналізу зерна (у тому числі по вологості 14,5 %).

Згідно п. 14, 16, 29 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (зі змінами та доповненнями) приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється у чіткій відповідності стандартам, технічним умовам, основним і особливим умовам поставки, іншим обов`язковим для сторін правилам, а також згідно супровідним документам, що посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація, тощо). Відсутність вказаних супровідних документів чи деяких з них не призупиняє прийомку продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції і в акті вказується, які документи відсутні. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору чи даним вказаним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, отримувач призупиняє наступну прийомку продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийомці дефектів. Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості чи некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. За результатами приймання продукції за якістю та комплектністю складається акт про фактурну якість та комплектність отриманої продукції.

В матеріалах справи відсутній акт щодо неналежної якості товару.

Також, в матеріалах справи наявна видаткова накладна №90 від 21.06.2018 року на суму 654 320,23 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

До матеріалів справи не надано будь-яких повідомлень позивачем відповідача про порушення умов договору №270618 від 20.06.2018 року щодо якості поставленого товару.

Враховуючи вищезазначене, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали підстави відносити вказані у позові недоліки до тих, які тягнуть правові наслідки, зазначені у частині 2 ст. 678 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з чим, вимоги позивача щодо розірвання договору №270618 від 20.06.2018 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, позивачем зазначено, що керівником відповідача згідно з даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань з 09.02.2016 є Поліщук Андрій Вікторович , у той час договір №270618 від 20.06.2018 року підписаний Петергоф Ю.О .

У зв`язку з чим на думку позивача договір зі сторони ТОВ "Торговий дім "Укрхім" підписано особою, що не мала таких повноважень, що є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 2 ст. 207 ЦКУ передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається зі змісту договору від 20.06.2018 р., договір зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрхім" (продавець) підписано т.в.о. директора Петерговим Юрієм Олександровичем.

Відповідно до наказу ТОВ "ТД "Укрхім" №03-В від 28.05.2018 р., на період відпустки директора Поліщука А . В. з 12.06.2018 р. по 15.07.2018 р., його обов`язки тимчасово покладено на Петергова Юрія Олександровича , заступника директора. На вказаний період йому передається право підпису за директора всіх фінансових документів.

Суд звертає увагу, що наказ №03-В від 28.05.2018 р. безпосередньо зазначено у договорі як підставу повноважень Петергова Ю. О. для його підписання, тому відповідачу було достеменно відомо про вказаний факт, однак це не стало перешкодою для укладення між сторонами договору.

Крім того, відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Зважаючи на положення ст.241 ЦК України, суд вважає, що навіть за умови відсутності у т.в.о. директора Петергова Ю.О. повноважень на укладення від імені товариства спірного договору, відсутні правові підстави для визнання недійсним такого договору, оскільки у даному випадку відбулося подальше його схвалення шляхом часткової сплати коштів за товар в сумі 50000,00 грн.

Також, вищезазначене встановлено в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 75, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий