Рішення № 84979009, 17.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2019Справа № 910/10430/19Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіга"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі Мор"

про стягнення 60 368,64 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіга" до товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі Мор" про стягнення 60 368,64 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору зберігання № 2/09-16 від 13.09.2016 року належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті наданих послуг, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

02.09.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив, відповідно до якого заперечував проти обставин та вимог, викладених у позовній заяві та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, 02.09.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява від товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі Мор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіга" про стягнення переоплати за договором в розмірі 284 514,34 грн.

06.09.2019 року до канцелярії суду позивачем подано документи по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2019 року зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі Мор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіга" про стягнення переоплати за договором в розмірі 284 514,34 грн., повернути заявнику.

20.09.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано письмові пояснення.

23.09.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано клопотання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

13.09.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Юбіга" (зберігач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Беррі Мор" (поклажодавець) укладено договір зберігання №2/09-16.

Відповідно до п.1.1 договору, за умовами цього договору поклажодавець зобов`язується передати партіями протягом строку дії договору, а зберігач зобов`язується прийняти від поклажодавця і за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажедавцеві відповідне майно в схоронності в обумовлений договором строк.

Майно, що передається на зберігання (далі - майно). Зберігач надає поклажодавцю послуги по навантаженню-розвантаженню майна.

Точний перелік видів майна його кількість та вартість визначаються в акті приймання-передачі майна, який підписується сторонами в момент передачі майна на зберігання (п.1.2 договору).

Умови зберігання: дотримання належних умов зберігання, а саме температурний режим морозильної камери - не вище мінус 18 градуси за Цельсієм.

Частиною 1 статті 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п.2.1.2 договору, зберігач видає на підтвердження приймання майна такий документ: акт приймання-передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін в момент передачі майна на зберігання та в якому вказується кількість, асортимент, вартість переданого на зберігання майна.

Згідно з п.2.2.1 договору поклажодавець передає майно зберігачу в такому місті: м. Київ, вул. Івана Лепсе, 24.

Зберігач зобов`язується надавати поклажодавцю акти виконаних робіт (наданих послуг) (акт виконаних робіт (наданих послуг) зі зберігання майна, акт виконаних робіт (наданих послуг) по навантаженню-розвантаженню майна) щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за попереднім ( звітним) місяцем надання послуг, а також податкову накладну в електронній формі, оформлену відповідно до вимог ПКУ. Вищевказані документи мають бути складені з урахуванням вимог діючого законодавства України, в т.ч. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та розділу V ПК України.» (п.2.1.10 договору).

Відповідно до п.3.1 договору поклажодавець оплачує зберігану послуги зі зберігання майна в порядку, розмірах і в строки, визначені в додатку №1 до цього договору, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.

Поклажодавець оплачує зберігачу послуги по навантаженню-розвантаженню майна в порядку, розмірах і в строки, визначені в додатку №2 до цього договору, який підписується сторонами та є невід`ємною частиною даного договору (п.3.1.1 договору).

Згідно з п.3.1.2 договору поклажодавець оплачує зберігачу послуги зі зберігання в такому порядку, розмірах і в строки, визначені в додатку №1 до цього договору .

Відповідно до п.2 додатку №1 до договору зберігання №2/09-16 від 13.09.2016 року сторони дійшли згоди, що договірна ціна щомісячної оплати за надані зберігачем послуги становить: морозильної камери - 160,00 грн. з ПДВ за 1 кв.м.

Пунктом 3 додатку №1 до договору зберігання №2/09-16 від 13.09.2016 року передбачено, що розрахунки проводяться за наступною формулою:

- Рахунок надається поклажодавцю першим днем місяця за поточний місяць,

- Оплата проводиться протягом 5 банківських днів після виставлення рахунку.

В подальшому між сторонами укладено низку додатків до договору, так, зокрема, додатком №35 від 01.05.2019 року до договору зберігання №2/09-16 від 13.09.2016 року сторони дійшли згоди, що договірна ціна щомісячної оплати за надані зберігачем послуги становить: морозильної камери - 236,88 грн. з ПДВ за 1 кв.м., складського приміщення - 114,90 грн. з ПДВ за 1 кв.м, кім.тимчас.перебування - 193,20 грн. з ПДВ за 1 кв.м, закритий майданчик - 76,50 грн. з ПДВ за 1 кв.м, інші додаткові послуги по зберіганню - 9200,62 грн. з ПДВ. сторони дійшли згоди, що договірна ціна щомісячної оплати за надані зберігачем послуги становить 247 153,90 грн. з ПДВ (п.2).

Розрахунки проводяться за наступною формулою:

- Рахунок надається поклажодавцю першим днем місяця за поточний місяць,

- Оплата проводиться протягом 5 банківських днів після виставлення рахунку (п.3).

Частиною першою статті 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно з частиною першою статті 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В матеріалах справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 року підписаний між сторонами станом на 31.03.2019 року (наданий відповідачем) з якого вбачається, що сальдо на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіга" 49 168,72 грн. (Сальдо на користь позивача на 01.01.19 - 9 338,44 грн., позивачем надано послуги на за період з січня 2019 по березень 2019 року на суму 1 013 374,89 грн., відповідачем оплачено в розмірі 973 544,61 грн.).

В подальшому на виконання умов договору сторонами було підписано та скріплено печатками акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- № ЮБ-0000024 від 30.04.2019 року за квітень 2019 року на суму 7 942,80 грн.,

- № ЮБ-0000025 від 30.04.2019 року за квітень 2019 року на суму 271 701,36 грн.,

- № ЮБ-0000026 від 30.04.2019 року за квітень 2019 року на суму 10 368,64 грн.,

- № ЮБ-0000030 від 31.05.2019 року за травень 2019 року на суму 7 942,80 грн.,

- № ЮБ-0000031 від 31.05.2019 року за травень 2019 року на суму 230 010,48 грн.,

- № ЮБ-0000032 від 31.05.2019 року за травень 2019 року на суму 9 200,62 грн.

За період з квітня 2019 року по травень 2019 року відповідачем здійснені наступні оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме:

- №8345 від 16.04.2019 року на суму 7 942,80 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№58 від 01.04.19»,

- №8358 від 18.04.2019 року на суму 101 701,36 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№58 від 01.04.19»,

- №8366 від 19.04.2019 року на суму 100 020,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№59 від 01.04.19»,

- №8387 від 22.04.2019 року на суму 69 980,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№59 від 01.04.19»,

- №8388 від 22.04.2019 року на суму 37 427,04 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№54 від 31.03.19»,

- №8424 від 26.04.2019 року на суму 8 053,92 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№53 від 31.03.19»,

- №8416 від 26.04.2019 року на суму 3 687,76 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№53 від 01.03.19»,

- №8519 від 13.05.2019 року на суму 7 942,80 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№79 від 01.05.19»,

- №8520 від 13.05.2019 року на суму 10 368,64 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№75 від 20.04.19»,

- №8521 від 13.05.2019 року на суму 84 697,04 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№80 від 01.05.19»,

- №8549 від 15.05.2019 року на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№80 від 01.05.19»,

- №8587 від 24.05.2019 року на суму 45 313,44 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№80 від 01.05.19».

Також, з акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.19 по 30.06.10 між сторонами (наданого позивачем та не підписаним відповідачем) вбачається, що позивачем виставлено відповідачу акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № № ЮБ-0000036 від 30.06.2019 року за червень 2019 року на суму 11 324,34 грн., який не є предметом спору оскільки оплачений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №8705 від 12.06.2019 року в розмірі 11 324,34 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№119 від 01.06.19».

Так, звертаючись з даним позовом позивач зазначив, що ним надано відповідачу послуги і відповідні документи: рахунок №ЮБ-0000139 від 30.06.2019 року на суму 10 368,64 грн. та акт №0000038, рахунок №ЮБ-0000037 від 01.06.2019 року на суму 323 190,00 грн. та акт №0000037. Проте, відповідач сплатив частково, у зв`язку з чим заборгованість відповідача станом на 02.08.2019 року становить перед позивачем 60 368,64 грн.

Так, в матеріалах справи наявні рахунки-фактури:

- №ЮБ-0000120 від 01.06.2019 року на суму 323 190,00 грн.,

- №ЮБ-0000139 від 30.06.2019 року на суму 10 368,64 грн.

Також, в матеріалах справи наявні підписані тільки зі сторони позивача акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 333 558,64 грн., а саме:

- № ЮБ-0000037 від 30.06.2019 року за червень 2019 року на суму 323 190,00 грн.

- № ЮБ-0000038 від 30.06.2019 року за червень 2019 року на суму 10 368,64 грн.

В червні відповідачем сплачено позивачу кошти на загальну суму 273 190,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- №8707 від 12.06.2019 року на суму 73 190,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№120 від 01.06.19»,

- №8714 від 13.06.2019 року на суму 150 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№120 від 01.06.19»,

- №8741 від 21.06.2019 року на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за послуги зберігання майна, згідно дог№2/09-16 від 13.09.2016, рах№120 від 01.06.19.

У відзиві відповідачем факт отримання складених позивачем актів за червень 2019 року та рахунків не заперечується. Проте, зазначено, що у відповідь направив лист № 463 від 10.07.2019 р. із наступних питань: акти наданих послуг не відповідають умовам договору та фактичному обсягу наданих послуг. Згідно додатку № 35 від 01.05.2019 року до договору зберігання договірна ціна щомісячної оплати за надані зберігачем послуги становить 247 153,9 грн., в тому числі ПДВ. Але обов`язки за договором зберігання з боку ТОВ "Юбіга" не були виконані; прохання скласти та надати належні акти наданих послуг; повідомлення про те, що в подальшому позивач не буде передавати майно на зберігання позивачу, що є відмовою від договору. Під час доставки листа повідомлено, що ТОВ "Юбіга" раніше перебувало за адресою м. Київ, вул. Машинобудівна, 35А, але більше не перебуває.

Також, зазначено що акти надання послуг між сторонами за червень 2019 року не були складені за наступних обставин.

24.06.2019 року ТОВ "Беррі Мор" отримав лист ДО Комбінат "Прогрес" №320 про те, що майно відповідача, яке передавалось на зберігання ТОВ "Юбіга", перебуває у Державної організації Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України. У цьому листі ДО Комбінат "Прогрес" повідомило про термінову необхідність розпорядитись майном: звільнити склад цієї організації або укласти з нею договір на зберігання.

В обґрунтування було надано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.04.2019 р. індексний номер 162467110 про те, що майновий комплекс (будівлі складів) за адресою бульвар Вацлава Гавела, 24 на праві оперативного управління належить ДО Комбінат "ПРОГРЕС" Державного агентства резерву України.

З 25.06.2019 року відповідач був позбавлений можливості передавати товар на зберігання та отримувати власний товар із зберігання згідно умов договору з зберігання №2/09-16 від 13.09.2016. ТОВ "Юбіга" (його представники та працівники) були відсутні за адресою фактичного зберігання товару, яка зазначалась у договорі як друга адреса товариства (м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 24). Обов`язки за договором зберігання з боку ТОВ "Юбіга" не виконувались. Майно фактично перебувало на зберіганні та під охороною ДО Комбінат "Прогрес".

З урахуванням відсутності представників позивача у місці зберігання товару, позивач за зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи направив відповідачу лист № 435 від 27.06.2019 р. з наступних питань: вимога повідомити та надати документальні підтвердження про наявність у відповідача права власності, оренди чи інших прав на майновий комплекс, де відповідач приймав на зберігання ТМЦ, для продовження співпраці за договором, при відсутності у відповідача прав на використання майнового комплексу - повідомлення про неможливість подальшого виконання зобов`язань, складання актів наданих послуг за фактичний обсяг послуг станом на 24 червня, проведення розрахунків.

В спростування вищезазначеного та на підтвердження факту зберігання майна по договору №2/09-16 від 13.09.2016 року позивачем надано підписані між сторонами акти прийому-передачі на відповідальне зберігання, а саме: №0-00000128 від 02.05.2019 року, №0-00000126 від 02.05.2019 року, №0-00000130 від 02.05.2019 року, №0-00000132 від 02.05.2019 року, №0-00000150 від 02.05.2019 року, №0-00000133 від 03.05.2019 року, №0-00000131 від 03.05.2019 року, №0-00000135 від 06.05.2019 року, №0-00000134 від 06.05.2019 року, №0-00000137 від 07.05.2019 року, №0-00000141 від 08.05.2019 року, №0-00000140 від 10.05.2019 року, №0-00000138 від 10.05.2019 року, №0-00000141 від 13.05.2019 року, №0-00000142 від 14.05.2019 року, №0-00000143 від 15.05.2019 року, №0-00000171 від 16.05.2019 року, №0-00000153 від 20.05.2019 року, №0-00000149 від 20.05.2019 року, №0-00000154 від 21.05.2019 року, №0-00000190 від 21.05.2019 року, №0-00000155 від 22.05.2019 року, №0-00000156 від 23.05.2019 року, №0-00000159 від 27.05.2019 року, №0-00000017 від 28.05.2019 року, №0-00000161 від 31.05.2019 року.

Відповідно до п.2.1.2 договору, зберігач видає на підтвердження приймання майна такий документ: акт приймання-передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін в момент передачі майна на зберігання та в якому вказується кількість, асортимент, вартість переданого на зберігання майна.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем передано на відповідальне зберігання позивачу майно.

Статтею 946 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати.

Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Пунктом 3 додатку до договору передбачено, що розрахунки проводяться за наступною формулою: рахунок надається поклажодавцю першим днем місяця за поточний місяць, оплата проводиться протягом 5 банківських днів після виставлення рахунку (п.3).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором зберігання №2/09-16 від 13.09.2016 року у відповідача перед позивачем в сумі 60 368,64 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1 921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Беррі Мор" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 12, офіс 194, ідентифікаційний код 39019092) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юбіга" (03065, м. Київ, вул.. Машинобудівна, будинок 35 А, ідентифікаційний код 39305148) заборгованість у розмірі 60 368 (шістдесят тисяч триста шістдесят вісім) грн. 64 коп. та судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий