Рішення № 84976274, 15.10.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4298/19

Провадження № 2/279/1722/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2019 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) строін в приміщенні суду в м. Коростені цивільну справу №279/4298/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначив, що 27.08.2015 року надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 34000.00 гривень під 25% річних та 1750.00 євро під 10% річних з зобов`язанням повернення боргу 27.08.2016 року, про що ОСОБА_2 особисто було написано розписку. В якості поруки виконання зобов`язання, щодо повернення боргу, ОСОБА_3 - чоловік ОСОБА_2 , поручився по даному зобов`язанню, про що особисто власноруч зазначив у вищевказаній розписці від 27.08.2016 року. В установлений строк відповідачі взяті на себе зобов`язання не виконали, а останнім часом взагалі почали переховуватись, тому просить рішенням суду стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг в сумі 34000.00 гривень, 25500.00 гривень відсотків за користування коштами; 1750.00 євро боргу та 525.00 євро відсотків за користування коштами, що еквівалентно 63085.75 гривень, а всього 122585.75 гривень. Також просив стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

18.09.2019 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком отримана відповідачами 25.09.2019 року. У встановлений строк відповідачі відзив на позов та будь яких клопотань, пов`язаних з розглядом справи не подали.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 27.08.2015 року надала позивачу розписку про отримання в борг 34000 гривень під 25% річних, 1750 Євро під 10 % річних , які зобов`язалась повернути до 27.08.2016 року. Поручителем за дружину виступив ОСОБА_3 , про що останній власноруч вказав у даній розписці. Одночасно в розписці вказано, що під заставу позичальники надали правовстановлюючі документи на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

У вказаний в розписці строк відповідачі отриману позику не повернули.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Укладений між сторонами договір відповідає формі договору позики, передбаченої вказаною нормою закону.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

При цьому вказана норма Закону не висуває певних вимог щодо форми та змісту договору поруки.

Стаття 554 ЦК України передбачає солідарну відповідальність поручителя та боржника перед кредитором, в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачі отримали кошти 27.08.2015 року строком до 27.08.2016 року, тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів обумовлених договором процентів у виді 25% річних за отримання у борг коштів у сумі 34000 гривень, що становить 25459, 20 гривень, виходячи з проведеного наступним чином розрахунку ( 25%:12 місяців=2, 08%, сума боргу 34000 гривень : 100% х 2, 08% х 36 місяців прострочення зобов”язання).

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про судові рішення у цивільній справі" №14 від 18.12.2009 року, у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Тобто стягнення заборгованості проводиться за курсом НБУ станом на 15.10.2018 року, що згідно інформації з офіційного сайту Національного банку України склав 2728.1685 гривень.

Таким чином, заборгованість в сумі 1750 Євро у перерахунку за вказаним курсом складає 47742, 80 гривень, а з врахуванням 10% річних (504 Євро), що є еквівалентом 13749, 92 гривень, на користь позивача підлягає стягненню 61492, 72 гривень.

Загальний розмір боргу становить 59459, 20 +61492, 72 =120951, 92 гривень.

Отже, враховуючи те, що зобов"язання за договором позики відповідачами належним чином у визначений строк не виконано, кошти за розпискою не повернуто, тому позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.554, 625, 629, 1046, 1047 , 1049 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 25.08.2015 року в сумі 120951 (сто двадцять тисяч дев`ятсот п`ядесят одну ) гривню 92 копійки (яка складається з наступного: 34000 гривні боргу +25459, 20 гривень 25% річних+ 1750 Євро боргу, що є еквівалентом 47742, 80 гривень, 504 Євро 10% річних , еквівалент 13749, 92 гривень) .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1612, 26 гривень, по 806,13 гривні з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: