Рішення № 8496242, 17.03.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2-719-2010

РІШЕННЯ

іменем України

17 березня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Юдіної М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

встановив:

15.02.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на те, що з останнім вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 05 липня 2007 року, шлюб зареєстровано Краснопавлівською селищною радою Лозівського району Харківської області №17, від даного шлюбу мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в теперішній час мешкає з позивачем і знаходиться на повному її утриманні.

Позивач зазначає, що на теперішній час стосунки між нею та відповідачем погіршились, і останній припинив надавати допомогу на утримання їхньої дитини. До народження дитини позивач не була офіційно працевлаштована, отримує тільки допомогу по догляду за дитиною, додаткових джерел прибутку немає, також позивач на утриманні має ще одну неповнолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач офіційно працевлаштований, працює електромонтером в Управлінні каналу Дніпро-Донбас, отримує заробітну плату, приблизно 1492 гривні 80 копійки на місяць, інших дітей на його утриманні немає. На підставі викладеного позивач просить суд, стягнути з відповідача по справі, аліменти на її користь, на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини його заробітку (доходу), але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі в суд позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, при цьому позивач вказала, що з відповідачем по даній справі вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з 05 липня 2007 року, від даного шлюбу мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкає з нею та знаходиться на її утриманні, так як відповідач проживає від сім’ї окремо, відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. Відповідно до вимог ст.367 ч.1 п.1 ЦІІК України просить допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав та надав відзив на позов в якому зазначив, що він позов визнає в повному обсязі, інших осіб та неповнолітніх дітей, які за законом можуть перебувати на його утриманні він не має, працює електромонтером в Управлінні каналу Дніпро-Донбас, отримує заробітну плату, приблизно 1492 гривні 80 копійки на місяць, пільгами з держави не користується, стягнення за виконавчими листами з відповідача не проводяться.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що позивач з 05.07.2007 року знаходиться з відповідачем у зареєстрованому шлюбі (а.с.8).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у шлюбі у позивача та відповідача, народилась донька – ОСОБА_3, 03 квітня 2009 року, яка мешкає з позивачем, про що свідчить довідка з місця реєстрації (а.с.9,14).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання їх спільної дитини не надає.

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне положення дитини, стан здоров’я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та останній призначена щомісячна одноразова допомога при народженні дитини в розмірі 840 гривень, починаючи з 01.08.2009 року.

Суд враховує, що відповідач повністю визнав позов позивача, працює, має задовільний стан здоров’я і з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами.

Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі ? частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 5 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79,81,88,130,169,174,208,209,212-215,218,223, ч.1 ст.367 ЦПК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця селище Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, зареєстрованого та який мешкає за адресою: Харківська область, Лозівський район, селище Краснопавлівка, вул.Петровського, буд.32, ідентифікаційний номер №3141507458, працюючого на посаді електромонтера в Управлінні каналу Дніпро-Донбас, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду – 15 лютого 2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень (одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Ткаченко